Постанова Львівський апеляційний суд № 454/1147/21

Справа № 454/1147/21 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В. Провадження № 22-ц/811/3687/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П., без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівської області з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Поторицького ясла-садок Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі,- В С Т А Н О В И В : Позивачка ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до відповідача Сокальскої міської ради Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно розпорядження Поторицького сільського голови №63 від 20.12.2019р., її як переможця конкурсу призначено на посаду директора Комунального закладу дошкільної освіти села Поториця (ясла-садок) «Колосок» Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області, терміном на три роки з 02.01.2020р. по 02.01.2023р., з укладенням трудового договору. Рішенням відповідача №132 від 12.03.2021р. Сокальської міської ради Львівської області, яка стала правонаступником прав та обов`язків Поторицької сільської ради, позивачку звільнено з 12.03.2021р. із займаної посади керівника вказаного комунального закладу у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. 12.03.2021р. позивачці видано трудову книжку та зазначає, що 15 або 16 березня із нею проведено повний розрахунок. Згідно запису у трудовій книжці звільнення позивачки проведено на підставі п.6 ст. 40 КЗпП. Відповідно до рішення Сокальської міської ради №132 від 12.03.2021р. звільнення позивачки проведено у зв`язку із рішенням Сокальського районного суду від 11.02.2021р. щодо поновлення попереднього керівника ДНЗ на цій посаді. Зазначає, що її звільнення проведено незаконно, відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП позивачку не вправі були звільнити із займаної посади без надання іншої роботи. Крім цього, відповідно до наказу по відділу освіти Сокальської РДА від 31.08.2015р. №74/к-1 ОСОБА_2 працювала на умовах строкового трудового договору і була звільнена згідно рішення Поторицької сільської ради від 18.09.2019р. В той час вона поновлена на роботі вже після закінчення 31.08.2020р. дії цього строкового трудового договору, а саме згідно рішення районного суду від 11.02.2021р. Також зазначає, що право звільнити працівника від імені органу місцевого самоврядування наділений голова відповідного органу місцевого самоврядування. Відповідно до статуту Комунального закладу дошкільної освіти села Поториця (ясла-садок) «Колосок» Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області, поточною діяльністю закладу керує директор. Позивачка працювала саме на посаді директора, що підтверджується копією її трудової книжки. В той час, оскаржуваним рішенням міської ради її звільнено з посади «завідувача Поторицького ясла-садка Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області, тобто навіть не із тієї посади, яку займала. У зв`язку з тим, що позивачка підлягає поновленню на роботі їй має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, розрахунок якого вона надасть суду. Крім цього, у зв`язку із порушенням її законних прав позивачка має право на відшкодування їй моральної шкоди. Порушення трудових прав позивачки, яке завершилося незаконним звільненням з роботи призвело до виникнення моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків через втрату засобів для існування і вимагає додаткових зусиль для організації життя. Просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Сокальської міської ради від 12.03.2021р. №132 яким її звільнено з посади завідувача Поторицького ясла-садка Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області. Поновити на роботі директора Комунального закладу дошкільної освіти села Поториця (ясла-садок) «Колосок» Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області. Стягнути у її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2021р. по день ухвалення рішення у справі, без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Стягнути в користь позивачки 10 000грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати. Рішення суду в частині визнання незаконним та скасуванні рішення про звільнення, поновлення на роботі, оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Звертає увагу, що її було звільнено з посади завідувача, в той час як вона займала посаду директора Поториця ясля-садок Поторицької сільської ради Львівської області. Окрім цього, в день її звільнення, не було запропоновано їй їнших вакантних посад і лише 15.03.2021 їй було запропоновано 5 вакантних посад в підприємствах, установах і організаціях які належать до сфери управління Сокальської міської ради. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати та ухвалити рішення суду про задоволення позову в повному обсязі. 02 травня 2022 року від Сокальської міської ради Львівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій представник Сокальської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Звертає увагу, що позивачка відмовилася від запропонованих їй посад. Також звертає увагу, що скаржниця булу звільнена з раніше займаної нею посади на підставі п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з поновлення на роботі попереднього керівника ОСОБА_2 на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11.02.2021. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21 липня 2022 року, є дата складення повного судового рішення 01 серпня 2022 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає із наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходив з тих обставин, що звільнення останньої відбулося з дотриманням вимог ч.2 ст. 40 КЗпП України. З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних підстав. Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. За приписами ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до копії трудової книжки заповненої на ім.»я ОСОБА_1 , у такій містяться записи від 20.12.2019р., згідно якого останню призначено на посаду директора комунального закладу дошкільної освіти с. Поториця (ясла-садок) «Колосок» Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області (підстава розпорядження №63 від 20.12.2019р.) та від 12.03.2021р. про звільнення з посади у зв`язку з поновленням на роботі працівника який раніше виконував цю роботу, п.6 ст. 40 КЗпП України (підстава рішення Сокальської міської ради №132 від 12.03.2021р.) Із копії трудового договору від 02.01.2020р., встановлено, що такий укладено Поторицькою сільською радою в особі голови Юхим Т.Б. та ОСОБА_1 яку згідно укладено контракту призначено на посаду директора комунального закладу дошкільної освіти с. Поториця (ясла-садок) «Колосок» Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області терміном на 3 роки з 02.01.2020р. по 02.01.2023р. Рішенням Сокальського районного суду від 11.02.2021р. в справі №454/2761/19 за позовом ОСОБА_2 до Сокальської міської ради Львівської області, третіх осіб Поторицького ясла-садка Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, вирішено зокрема поновити ОСОБА_2 на посаді завідувача Поторицького ясла-садка Поторицької сільської ради, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання. Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 11.02.2021р. на ім.»я голови Сокальської міської ради, встановлено, що у такій вона просила поновити її на посаді завідувача Поторицького ясла-садка Поторицької сільської ради в зв`язку з постановленим судом 11.02.2021р. рішенням про поновлення її на роботі у зв`язку із незаконним звільненням. Відповідно до копії рішення Сокальської міської ради Львівської області №131 від 12.03.2021р., встановлено, що таким вирішено поновити на посаді завідувача Поторицького ясла-садка Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області ОСОБА_2 з 18.09.2019р. Підстава рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11.02.2021р. в справі №454/2761/19. У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт). Враховуючи встановлені обставини та наведені положення, суд приходить до висновку, що між позивачкою ОСОБА_1 та Поторицькою сільською радою, правонаступником якої є Сокальська міська рада Львівської області виникли трудові відносини за строковим договором, строк дії якого обумовлений датами визначеними у ньому. Згідно копії рішення Сокальської міської ради Львівської області №132 від 12.03.2021р., встановлено, що таким вирішено звільнити ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу 12.03.2021р., на підставі п.6 ст.40 КЗпП України у зв`язку із поновленням на роботі працівника, який раніше займав цю посаду. З наявної в матеріалах справи фотокопії дипломів ОСОБА_1 вбачається, що: у 2014 році ОСОБА_1 закінчила Кременчуцький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Мова і література (англійська)» та здобула кваліфікацію філолога, вчителя англійської і німецької мов та зарубіжної літератури; у 2017 році ОСОБА_1 закінчила Кременчуцьку обласну гуманітарно-педагогічну академію ім. Тараса Шевченка та здобула кваліфікацію: освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, спеціальність «Дошкільна освіта», професійна кваліфікація організатор дошкільної освіти, вихователь дітей дошкільного віку. Із копії повідомлення т.в.о. начальника Відділу освіти, молоді та спорту Сокальської міської ради Львівської області Т.Слободян від 12.03.2021р. на ім`я Сокальського міського голови, встановлено, що станом на 12.03.2021р. у закладах дошкільної освіти Сокальської територіальної громади вакансії педагогічних працівників відсутні. За п.6 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Одночасно в ч.2 ст.40 КЗпП України законодавець імперативно визначив, що звільнення з підстав, зазначених, зокрема в п.6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Згідно копії повідомлення т.в.о. начальника Відділу освіти, молоді та спорту Сокальської міської ради Львівської області Т.Слободян від 15.03.2021р. на ім.»я Сокальського міського голови, встановлено, що у закладах загальної середньої освіти Сокальської територіальної громади наявні вакансії педагогічних працівників. Перелік вакансій згідно додатку. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що в день звільнення позивача у відповідача були наявності інші вакантні посади, які б з врахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня позивача могли б бути запропоновані їй. Окрім цього, колегія суддів оцінює критично твердження суду про те, що відповідачем при звільненні було дотримано вимоги норми ч.2 ст. 40 КЗпП України щодо запропонування позивачці іншої роботу, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на момент звільнення позивачки їй не було запропоновано іншу роботу у зв`язку з відсутністю вакансії педагогічних працівників у закладах дошкільної освіти Сокальської територіальної громади, проте, такий висновок суду першої інстанції на правильність оскаржуваного рішення не впливає. Колегія суддів також звертає увагу, що ОСОБА_1 займаючи посаду директора комунального закладу дошкільної освіти с. Поториця (ясла-садок) «Колосок» Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області фактично не могла бути звільнена з іншої посади, як про це зазначає скаржник в поданій апеляційній скарзі, в зв`язку з чим, доводи скаржника про те, що вона була звільнена з роботи з посади завідувача Поторицького ясла-садочок Поторицької сільської ради Львівської області не відповідає дійсним обставинам справи. Згідно доводів та пояснень представника відповідача, останній не заперечує той факт, що ОСОБА_1 на підставі рішення Сокальської міської ради Львівської області №132 від 12.03.2021 фактично була звільнена з займаної нею посади директора Поторицького ясла-садок Поторицької сільської ради Сокальського району Львівської області. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що вільнення позивачки із займаної посади здійснено відповідачем на законній підставі та у встановленому законом порядку. Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 рокузалишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20 вересня 2021 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 01 серпня 2021 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк