Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/2838/19

Справа № 301/2838/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 06 липня 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі головуючого судді КОНДОРА Р.Ю. суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., КОЖУХ О.А. за участю секретаря ЖГАНИЧ К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 301/2838/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Керецьківська сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, відшкодування майнової шкоди, скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 13 травня 2021 року, повний текст якого складено 21 травня 2021 року, головуюча суддя Пітерських М.О., - встановив: 22.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової шкоди. Мотивувала позов таким. 10.10.2002 позивачка купила житловий будинок АДРЕСА_1 , а 28.09.2004 отримала у власність земельну ділянку розміром 0,164 га для будівництва та обслуговування цього будинку, що підтверджується Державним актом на землю серії ЗК № 005-70041, виданим 28.09.2004 року Кушницькою сільською радою. 04.02.2011 позивачка отримала, а 17.02.2011 зареєструвала в КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» Свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Сусідній будинок АДРЕСА_2 та земельна ділянка за цією адресою належали ОСОБА_3 . 17.04.2012 року ОСОБА_3 подарувала вказаний будинок відповідачу ОСОБА_2 . Із кінця березня 2016 року ОСОБА_2 перешкоджає позивачці користуватись належною їй земельною ділянкою та житловим будинком. Так, із часу купівлі позивачкою будинку на межі земельних ділянок між дворогосподарствами позивачки та ОСОБА_3 існувала огорожа з металевої сітки-рабиці, яка кріпилася до металевих стовпів (труб). У 2006 році за домовленістю з ОСОБА_3 у дворовій частині позивачка замінила металеву огорожу із сітки на огорожу з листової бляхи, яка кріпилася до тих самих металевих стовпів (труб). 24.03.2016 ОСОБА_2 самовільно, без відома та згоди позивачки зрізав металеву бляху зі стовпів, пошкодивши її та поскидавши у двір позивачки. Відповідач демонтував також і дерев`яну огорожу на відстані 10 м, металеві труби під виноградником. Після цього, відступивши від межі 20 см у бік свого двора, позивачка встановила нову огорожу із мучкоблоків, однак, відповідач на відстані 0,5 м розібрав цю огорожу. Своїми діями відповідач заподіяв позивачці збитки, які підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України. Крім цього, на відстані 1 метра від межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та навпроти вікна будинку АДРЕСА_1 відповідач збудував вигрібну яму, в яку стікають нечистоти з туалету, а раніше стікали і відходи від домашніх тварин (кіз, свиней). З ями по двору і в будинок розповсюджуються неприємні запахи, що перешкоджає сім`ї позивачки дихати чистим повітрям. Позивачка не може відкрити вікна на будинку та провітрити кімнати. Особливо різкий запах у сиру, вологу погоду. Над ямою влітку багато комах, які залітають в будинок, сідають на їжу, продукти харчування. Місце розташування вигрібної ями не відповідає п. 3.26 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», за яким вигрібна яма повинна знаходитись не ближче 20 м від стін житлового будинку та 15 м від літньої кухні та вікон житлового будинку. З даху житлового будинку та надвірних споруд відповідача у двір позивачки стікають дощові води, взимку спадає сніг, що призводить до затоплення її земельної ділянки. Двір господарства позивачки засипаний гравієм, а дощові і талі води розмивають гравій. Це пов`язано із відсутністю на даху будинку відповідача системи водовідведення дощових вод та снігозатримувачів. На відстані 3-х метрів від будинку позивачки відповідач установив опалювальний котел на дровах. Від згоряння дров та вугілля дим стелиться подвір`ям позивачки, проникає до будинку, від чого позивачка із сім`єю задихаються. Вищевказаними діями відповідач перешкоджає позивачці належно користуватися земельною ділянкою (двором) та житловим будинком, чим порушує право власності володіння та користування нерухомістю, передбачене ст.ст. 317, 321 ЦК України, створює загрозу життю і здоров`ю членів сім`ї позивачки. Відповідач порушує вимоги ст.ст. 91, 103 ЗК України щодо обов`язку додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок, дотримуватись правил добросусідства, що передбачають обрання таких способів використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Посилаючись на ці обставини, діючи з метою захисту свого права власності, усунення перешкод у здійсненні цього права та усунення загрози життю, здоров`ю членів її сім`ї, позивачка ОСОБА_1 первісно заявленими вимогами просила: зобов`язати відповідача ОСОБА_2 усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 шляхом: засипання вигрібної ями; встановлення водо- та снігозатримувачів на даху будинку відповідача та надвірній споруді; встановлення водовідведення дощових і талих вод з будинку відповідача у його дворогосподарство; демонтажу котельні та її перенесення на безпечну відстань від її житлового будинку; демонтажу коминів з будинку та їх перенесення на інший бік будинку відповідача. стягнути з відповідача на її користь збитки, заподіяні пошкодженням огорожі, розмір яких буде встановлено шляхом проведення експертизи. Заявою від 16.04.2021 позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяла адвокат Микита М.Ф., зменшила позовні вимоги, оскільки за час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 усунув частину порушень, щодо яких первісно заявлялися вимоги. З урахуванням висновку судової експертизи щодо розміру шкоди, завданої демонтажем огорожі, позивачка просила: зобов`язати відповідача ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , шляхом встановлення водовідведення дощових і талих вод з будинку відповідача в дощоприймачі у його домоволодінні; стягнути з відповідача на її користь 9710,00 грн збитків, заподіяних пошкодженням ним огорожі; стягнути з відповідача на її користь судові витрати. Первісно заявлені вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом: засипання вигрібної ями; встановлення водовідведення дощових і талих вод з даху будинку відповідача; демонтажу котельні відповідача з перенесенням її на безпечну відстань від житлового будинку позивачки; демонтажу димарів з будинку відповідача з перенесенням їх на іншу сторону будинку, позивачка ОСОБА_1 просила залишити без розгляду. 08.10.2020 року ОСОБА_2 пред`явив до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кушницька сільська рада Іршавського району Закарпатської області, зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, відшкодування майнової шкоди, скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності. Мотивував зустрічний позов тим, що він є суміжним із ОСОБА_1 землекористувачем із 17.04.2012 на підставі договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2121985201:03:001:0119, укладеного між ним і ОСОБА_3 . ОСОБА_1 купила житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_2 10.10.2002. На підставі рішення Кушницької сільської ради від 23.12.2003 ОСОБА_1 приватизувала належну до будинку земельну ділянку. Згідно Державного акту серії ЗК 005-70041 на право приватної власності на землю межа, позначена на плані зовнішніх меж земельної ділянки літ. В-Г, між земельними ділянками ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , повинна бути прямою. Після приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 встановила огорожу з гладкого дроту та бетонну огорожу, вийшовши за межі своєї земельної ділянки та захопивши земельну ділянку позивача за зустрічним позовом. ОСОБА_1 вже зверталася до Іршавського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди. Розгляд справи № 301/254/19 закінчився укладенням мирової угоди від 14.12.2018 та її затвердженням ухвалою Іршавського районного суду від 14.12.2018. Незважаючи на цю мирову угоду, ОСОБА_1 знову звернулася до ОСОБА_2 з позовними вимогами як до суміжного землекористувача. Згідно інвентаризаційної справи № 866, виготовленої КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації», будинок і надвірні споруди ОСОБА_2 побудовані в 1976 році. Будинок ОСОБА_1 побудований у 2011 році. При будівництві ОСОБА_1 не були дотримані будівельні норми розташування будинку, були порушені норми ДБН В.2.6-220:2017 та ДБН 1.2-2:2006 щодо встановлення снігозатримувачів. Весь сніг із будинку ОСОБА_1 падає між сараєм позивача, літньою кухнею і огорожею. Штукатурка стіни котельні, кухні, сараю довжиною 5,2 м від сусідки ОСОБА_1 повністю осипалась. Від снігу, який летить з даху будинку ОСОБА_1 , розбито каналізаційну трубу, поламано шифер, яким була накрита вигрібна яма. Сніг та дощові води з будинку АДРЕСА_2 стікають на земельну ділянку ОСОБА_2 між будинком і бетонною огорожею ОСОБА_1 . Цим відповідачкою за зустрічним позовом ОСОБА_4 позивачу завдана шкода, що є підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про відшкодування збитків у сумі 50000,00 грн У котельні позивача у жовтні 2017 року встановлена газогенераторна установка, на будинку комин не використовується. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісно просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь збитки в розмірі 50000,00 грн і судові витрати в сумі 5000,00 грн. 28.10.2020 ОСОБА_2 подав заяву про збільшення вимог зустрічного позову і зазначив, що ознайомившись 28.10.2020 з інвентаризаційною справою № 1124 від 1991 року та поточною інвентаризацією від 2010 року на будинковолодіння АДРЕСА_2 виявив: 1) знесення старих будівель і споруд, позначених на плані літ. А, Б, В, Г, Д; 2) будівництво нових будівель: житлового будинку, позначеного на плані літ. А, літньої кухні (літ. Б), корівника (літ. В.). Це підтверджується актом поточних змін та поточною інвентаризацією від 14.12.2010. В інвентаризаційній справі на будинковолодіння АДРЕСА_1 проставлений штамп «Самовільне будівництво». Отже, ОСОБА_1 самовільно збудувала на земельній ділянці житловий будинок, літню кухню та корівник, без належно затвердженого проекту та з істотними порушеннями державних будівельних норм і правил, що є самочинним будівництвом відповідно до ст. 376 ЦК України. Крім цього, Виконкомом Кушницької сільської ради 27.01.2011 з перевищенням повноважень прийнято незаконне рішення № 05 щодо визнання договору купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 таким, що втратив чинність. Понад те, не звертаючи увагу на інвентаризаційну справу Виконком 04.02.2011 видав ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно без акту здачі в експлуатацію об`єктів завершеного будівництва, як це передбачено з 05.08.1992. Будуючи у 2006 році будинок із належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , біля котельні (7), кухні (8), позначених на плані літ. А, пташника, позначеного літ. В, сараю, позначеного літ. Г, які були побудовані в 1976 році по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зобов`язана була дотримуватись вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.6-220:2017 та інших нормативних актів у галузі будівництва. Збільшеними вимогами позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив: стягнути з ОСОБА_1 на його користь збитки в розмірі 50000,00 грн та судові витрати в сумі 5000,00 грн.; зобов`язати ОСОБА_1 встановити на даху будинку по АДРЕСА_2 снігозатримувачі та не чинити позивачу перешкод у користуванні нерухомим майном; скасувати: рішення Виконкому Кушницької сільської ради від 27.01.2011 № 05; Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.02.2011; державну реєстрацію прав на житловий будинок по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 32928710. Ухвалою Іршавського райсуду від 08.10.2020 зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, відшкодування майнової шкоди, скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової шкоди, позови об`єднано в одне провадження. Ухвалою Іршавського районного суду від 16.04.2021 вимоги первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом: засипання вигрібної ями; встановлення водовідведення дощових і талих вод з даху будинку відповідача; демонтажу котельні відповідача з перенесенням її на безпечну відстань від житлового будинку позивачки; демонтажу димарів з будинку відповідача з перенесенням їх на іншу сторону будинку, залишено без розгляду. Рішенням Іршавського районного суду від 13.05.2021 у змінених первісному та зустрічному позовах відмовлено. Відмовляючи в змінених первісному та зустрічному позовах, суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості та недоведеності по суті, оскільки, зокрема: за первісним позовом відповідні обставини щодо завданої шкоди не були встановлені експертним висновком, вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для відновлення огорожі, визначена некоректно, докази щодо неналежного встановлення водовідведення на даху будинку відповідача за первісним позовом не були надані; за зустрічним позовом позивач не оплатив призначену за його клопотанням судову експертизу, відтак не надав доказів на підтвердження факту і розміру завданої йому шкоди, крім того, процесуальний статус Кушницької сільської ради був визначений позивачем за зустрічним позовом невірно, позаяк за вимогою прог скасування рішення органу місцевого самоврядування рада мала бути відповідачем. Позивачка за зміненим первісним позовом, відповідачка за зміненим зустрічним позовом ОСОБА_1 , від і мені та в інтересах якої діє адвокат Микита М.Ф., оскаржила рішення суду в частині відмови в зміненому первісному позові, як це представник підтвердив під час апеляційного розгляду справи. Наводить у скарзі такі доводи. Позивачка пред`явила первісний позов, оскільки відповідач умисно, безпідставно демонтував огорожу з металевих листів, встановлену позивачкою на межі між земельними ділянками, і натомість встановив металеву сітку-рабицю. Такими діями відповідач за первісним позовом завдав позивачці збитків, до яких не включена ціна будівельних матеріалів, а включена тільки вартість робіт по встановленню огорожі. У 2018 році між сторонами був межовий спір і вони уклали щодо цього мирову угоду в справі № 301/254/18, після чого позивачка встановила по межі огорожу з мучкоблоків. Зважаючи на те, що відповідач не встановив на даху свого будинку снігозатримувачі та систему відведення дощових вод, які стікають на огорожу та у двір позивачки, вона звернулася до суду з цим позовом. З наданих позивачкою фотокарток убачається, що відведення дощових вод і стічні труби встановлені не на всьому даху будинку відповідача (не до кінця даху) і немає водостоку, оскільки водостічна труба закінчується приблизно за 0,5 м до кінця даху будівлі відповідача, а водостічна труба не обладнана водостоком до водозабірника у дворі відповідача. На фотографіях зафіксовано, як почорніла (пліснявіє) огорожа в місцях, де на неї стікає вода з будівель відповідача. Фотографії є належними та допустимими доказами щодо цих обставин, що були визнані як докази сторонами та судом. Проте, визнавши ці докази суд ухвалив протилежне рішення і відмовив у позові. Суд виходив із того, що вимога про зобов`язання відповідача встановити що відведення дощових вод з даху його будинку до водозабірника у дворі відповідача не доведена через відсутність висновку експертизи з цього питання внаслідок її неоплати позивачкою, а вимога про відшкодування шкоди, завданої демонтажем огорожі, не доведена, оскільки частина матеріалів огорожі збереглася, відсутні докази заподіяння шкоди демонтажем фундаменту огорожі, частина огорожі та кількість мучкоблоків, що були демонтовані, визначена неправильно, а вартість відповідних будівельно-ремонтних робіт визначена некоректно. Такі висновки суду неправильні. Позивачка оплатила виконання судової експертизи в частині вирішення лише одного питання з п`яти, що були поставлені на вирішення експерта, позаяк під час розгляду справи судом відповідач частково вже усунув порушення, щодо яких первісно пред`являвся позов. Тому потреби у вирішенні решти питань не було, а того, що відповідач не до кінця усуне порушення (не встановить водовідведення по всьому периметру даху свого будинку та не влаштує водозабірник, тоді як ці роботи були вже частково виконані на час огляду будинку експертом), позивачка не могла передбачити. Відповідно, і експерт не міг дати відповіді на всі питання експертизи. Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, суду слід було керуватись документами, що містяться на аркушах справи 78, 79, 80, 83, чого не було зроблено. Вимоги щодо демонтажу фундаменту огорожі та залізних труб, відшкодування вартості матеріалів позивачкою не пред`являлися і судовим експертом не оцінювалися. Суд у рішенні зазначив, що експерт у висновку вказав на демонтаж 31 блоку огорожі, а представник відповідача зазначив, що демонтовані були тільки 4 ряди блоків на відстані 0,5 м, а не 31 блок. Однак, відповідач не довів, що демонтований був 31 блок, а не інша їх кількість, водночас на фотографіях видно, що висота огорожі становить 8 блоків і якщо взяти ширину в 4 ряди блоків (0,5 м), як стверджує відповідач, вийде 32 блоки (4 х 8). Тому висновок експерта щодо кількості пошкоджених блоків та позиція сторони про пошкодження 4-х рядів блоків на відстані 0,5 м це одне і те саме (31 пошкоджений блок). Отже, суд безпідставно відхилив висновок судового експерта. Відповідач не спростував вимоги позивачки та не довів зворотного. Відповідач поламав огорожу позивачки і за свої дії мав бути притягнутий до матеріальної відповідальності. Сторона просить рішення суду скасувати, змінений первісний позов задовольнити. Відповідач за зміненим первісним позовом, позивач за зміненим зустрічним позовом ОСОБА_2 рішення суду не оскаржує, відзиву на апеляцію протилежної сторони не подавав. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.09.2021 залучено Керецьківську сільську раду Хустського району Закарпатської області до участі в справі як правонаступника Кушницької сільської ради Іршавського району Закарпатської області. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки за первісним позовом, відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Микита М.Ф., яка апеляцію підтримала, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого. Суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та з наведених ним підстав, апеляційний у межах доводів і вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення зміненого первісного позову, не робить висновків щодо судового рішення по суті в частині, в якій рішення суду не оскаржується, і бере до уваги відповідні пов`язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції (ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України). Відповідно до ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, ст. 20 ч. 1 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 3, 4, 12, 13, 43, 44, 49, 76-83 ЦПК України: цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, в тому числі, із заподіяння шкоди; особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред`явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються, ані щодо відповідача, до якого вони пред`явлені. Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права. Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони коли вони пред`явлені належним чином, ґрунтуються на підставах позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України). Власники земельних ділянок і землекористувачі повинні обирати такі способи використання ділянок, які завдають щонайменше незручностей суміжним землекористувачам, не заподіюють їм шкоди, повинні дотримуватись правил добросусідства і вправі вимагати захисту своїх прав, якщо такі порушуються суміжним землевласником чи землекористувачем (ст.ст. 90, 91, 95, 96, 103, 152, 153 ЗК України, інші норми законодавства). Особа вправі вимагати повного відшкодування майнової шкоди, завданої їй винною, протиправною поведінкою іншої особи, пошкодженням, знищенням майна; відсутність вини у шкоді доводить заподіювач (ст.ст. 11-16, 22, 1166 ЦК України). Зважаючи на презумпцію вини заподіювача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, водночас обов`язок доказування факту заподіяння відповідачем шкоди, розміру спричиненої шкоди покладається на особу, якій спричинено шкоду. За приписами ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 22 ч. 2 п. 1, ч. 4, ст. 1192 ч.ч. 1, 2). Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.10.2002 державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Гецко А.І. за реєстровим № І-1626, купила у ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_3 з належними до нього будівлями та спорудами, право власності на будинок було за нею зареєстровано 14.10.2002 (а.с. 19 т. 1). У подальшому Виконком Кушницької сільської ради на підставі свого рішення від 27.01.2011 № 05 видав ОСОБА_1 04.02.2011 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_4 з належними до нього будівлями та спорудами, право власності на будинок на підставі вказаного Свідоцтва за нею зареєстровано 17.02.2011 (а.с. 20 т. 1). Житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0, 164 га, право власності ОСОБА_1 на яку посвідчується Державним актом серії ЗК 005-70041 на право приватної власності на землю, виданим Кушницькою сільською радою Іршавського району 28.09.2004 (а.с. 21 т. 1). На підставі договорів дарування, посвідчених 17.04.2012 приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Гецко А.І. за реєстровими номерами 901 і 903, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_2 з належними до нього будівлями та спорудами та розташовану за цією адресою земельну ділянку площею 0,2203 га, кадастровий номер 2121985201:03:001:0119, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, право власності ОСОБА_2 на житловий будинок зареєстровано 17.04.2012 (а.с. 22, 23 т. 1). Наведеними документами зафіксовано, відповідає обставинам справи та ніким не заперечується, що житлові будинки сторін розташовані на сусідніх земельних ділянках, які межують між собою. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мав місце спір щодо проходження межі між земельними ділянками, а 24.03.2016 ОСОБА_2 самостійно, без дозволу ОСОБА_1 демонтував огорожу на межі між земельними ділянками, що була нею встановлена шляхом прикріплення профільованих металевих листів на дерев`яних рейках до наявних металевих труб, вмурованих у бетонний фундамент, до яких раніше кріпилася інша огорожа. Металеві листи були залишені на земельній ділянці ОСОБА_1 . Ці обставини підтверджуються висновком органу дізнання від 28.03.2016 за зверненням ОСОБА_1 (а.с. 24 т. 1), іншими матеріалами справи та не заперечуються по суті сторонами. Чинною ухвалою Іршавського районного суду від 14.12.2018 у справі № 301/254/18 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , відповідно до якої, зокрема, сторони визначили проходження межі між їхніми земельними ділянками та зобов`язалися не перешкоджати відновленню порушеної межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 , на умовах викладених в мировій угоді та не чинити будь-яких перешкод в користуванні земельними ділянками, по яких проходить межа (а.с. 79-81 т. 1). 17.01.2019 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1879 га з кадастровим номером 2121985201:03:001:0119 (а.с. 82 т. 1). Після укладення мирової угоди щодо проходження межі між земельними ділянками спору між сторонами з цього приводу немає. Позивачка ОСОБА_1 у 2018 році встановила на погодженій межі нову огорожу зі шлакоблоків («мучкоблоків»), що не заперечується. Ця нова огорожа була частково розібрана, позиції сторін із цього приводу протилежні: сторона позивачки ОСОБА_1 стверджує, що відповідач ОСОБА_2 самовільно демонтував частину нової огорожі, сторона відповідача ОСОБА_2 стверджує, що частина огорожі була демонтована за взаємною згодою для того, щоб можна було обійти будинок зі всіх сторін, блоки огорожі не пошкоджені і знаходяться в сараї позивачки. Поставивши питання про усунення їй ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою та про відшкодування майнової шкоди, позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Микити М.Ф. заявила 30.09.2020, 08.10.2020 і 28.10.2020 суду першої інстанції клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої остаточно просила поставити такі питання: «Яким є розмір шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_2 позивачці ОСОБА_1 внаслідок демонтування огорожі з бляхи, з мучкоблоку та дерев`яних балок (штахетника) на межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ? Як стосовно межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 розташовані будівлі, надвірні споруди (вигрібна яма, котельня (опалювальний котел) тощо), що належить дворогосподарству АДРЕСА_2 ? Чи відповідає їхнє розташування вимогам ДБН та іншим нормативним актам у галузі будівництва? Чи облаштовані області сніго та водо затримувачами будівлі та споруди будинковолодіння АДРЕСА_2 ? Якщо розташування вище зазначеного нерухомого майна не відповідає вимогам ДБН та іншим нормативним актам у галузі будівництва, то у чки2й спосіб технічно можливо усунути такі порушення: звільнення території від зазначених у п. 2 об`єктів або можлива перебудова (повна, часткова), реконструкція, перенесення в інше місце, зміна архітектурно-будівельних елементів тощо?» (а.с. 250 т. 1, а.с. 3, 37-38 т. 2). Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 також просив суд призначити судову будівельно-технічну експертизу з метою доведення свого позову, на вирішення якої просив поставити питання: чи дотримано вимоги ДБН при будівництві будівель і споруд по АДРЕСА_2 ?; який розмір збитків, заподіяних його майну відповідачкою внаслідок зсуву снігу з даху будинку ОСОБА_1 : на тильну сторону котельні, пташника і сараю; на каналізаційну трубу; на шифер на надвірних спорудах будинковолодіння по АДРЕСА_2 ? (а.с. 44 т. 2). Ухвалою Іршавського районного суду від 20.11.2020 клопотання сторін були задоволені, у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої будо доручено судовому експерту Охремчуку О.О. (ТОВ «Експерт Інвест», м. Луцьк), на вирішення експерту були поставлені вищевказані питання, запропоновані сторонами (а.с. 69-72 т. 2). ТОВ «Експерт Інвест» виставило 28.12.2020 рахунки за проведення експертизи: ОСОБА_2 № 17 на суму 4086,00 грн (а.с. 80 т. 2), ОСОБА_1 № 18 на суму 4903,20 грн (а.с. 79 т. 2). Крім того, ФОП ОСОБА_6 виставив ОСОБА_2 рахунок-фактуру від 28.01.2020 № 101 на оплату інженерно-геодезичного вишукування на суму 5000,00 грн (а.с. 80 «а» т. 2). 09.02.2021 позивачка ОСОБА_1 сплатила 4903,20 грн на користь ТОВ «Експерт Інвест» за проведення судової експертизи (а.с. 83 т. 2). 11.03.2021 до Іршавського районного суду надійшов від ТОВ «Експерт Інвест» Висновок експерта № 8 судової будівельно-технічної експертизи від 04.03.2021, складений судовим експертом Охремчуком О.О. (а.с. 92-104 т. 2). У висновку зазначено, що у зв`язку з оплатою за проведення експертизи тільки частини питань представника позивача Микити М.Ф. проведено дослідження та надано відповіді тільки на одне перше питання, яке експерт розуміє в такій редакції: «Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень огорожі з профнастилу стінового, мучкоблоків та дерев`яних секцій (штахетника) унаслідок демонтажу, на межі між земельними домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ?». Висновком експерта зафіксовані, зокрема, такі обставини: огляд об`єктів дослідження проводився 26.02.2021, доступ до об`єктів дослідження був експерту забезпечений; згідно візуального обстеження та інформації представника позивача демонтована частина огорожі складалась з металопрофілю оцинкованого, мучкоблоків, штахетника дерев`яного; металева огорожа: довжина 2,0 м; ширина 0,92 м; товщина 0,4 м; кількість листів 17 шт.; площа 31,3 кв. м; дошка дерев`яна 100х50 14 м х 2 шт. = 28 м; огорожа з блоків: довжина блока 0,4 м; товщина 0,1 м; кількість блоків 31 шт.; дерев`яна огорожа: довжина секції 2,5 м; висота секції 2,0 м.; дерев`яні рейки 3х7 см; труба профільна 3х3 см 15 м пог.; кількість секцій 3 шт.; площа 15 кв. м; встановлені наступна пошкодження: металева огорожа: демонтована; металопрофіль збережений; дерев`яні рейки (направляючі) знищені; огорожа з блоків: демонтована; дерев`яна огорожа: демонтована; секція збережена 1 шт.; дерев`яні рейки частково збережені; коефіцієнт фізичного зносу будівельних матеріалів складає 20%; локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 включно з підсумковою відомістю ресурсів, які є складовою експертного висновку, складені в поточних цінах станом на 26.02.2021 і враховують, зокрема, такі дані: будівельні матеріали, вироби і конструкції: мучкоблоки 0,495 куб. м, вартість 636,57 грн; профільна труба 30х30х2 мм 15 метрів погонних, вартість 960,00 грн; бруси обрізні з хвойних порід 0,479 куб. м, вартість 1820,20 грн; суміш клеюча суха для блоків 12,5 кг, вартість 75,00 грн; саморізи для металопрофілю, болти з шестигранною головкою, шурупи з напівкруглою головкою, цвяхи будівельні з плоскою головкою разом на суму 187,79 грн; електроенергія 1 кВт на суму 1,28 грн; всього будівельних матеріалів, виробів і конструкцій на суму 3680,84 грн + транспортна складова 60,68 грн + заготівельно-складські витрати 62,18 грн = 3803,70 грн; будівельні роботи включають «установлення направляючих з бруса на металеві стовпчики» (1644,00 грн), «облицювання огородження стальним профільованим листом» (999,99 грн), «мурування зовнішніх стін огородження з бетонних блоків» (901,00 грн), «монтаж стальної направляючої з труби профільної 30*30 мм» (1172,00 грн), «улаштування парканів при встановлених стовпах з виготовленням ґратчастих щитів висотою 2,0 м» (1972,00 грн), «улаштування парканів із готових ґратчастих щитів при встановлених стовпах висотою 2,0 м» (125,00 грн); разом будівельні роботи визначені на суму 6813,00 грн, яка включає вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, визначену як «3805,00 грн»; всього вартість будівельних робіт визначена в сумі 8294,00 грн (будівельні роботи на суму 6813,00 грн + загальновиробничі витрати на суму 1481,00 грн), до якої додані кошторисний прибуток (366,00 грн), кошти на покриття адміністративних витрат (66,00 грн) і ПДВ (1745,00 грн), що загалом за кошторисом дає вартість будівельних робіт у сумі 10471,00 грн; вартість ремонтно-будівельних робіт визначена за формулою: (10471,00 грн 3805,00 грн) + (3805,00 грн х 0,8) = 6666,00 грн + 3044,00 грн = 9710,00 грн, де: 10471,00 грн вартість виконання робіт; 3085,00 грн (вартість будівельних матеріалів із ПДВ) х 0,8 (коефіцієнт фізичного зносу будівельних матеріалів) = 3044,00 грн (вартість будівельних матеріалів із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу). В експертному висновку відсутні фототаблиці, схеми чи інші наочні матеріали, а також дані, які б станом на день огляду експертом об`єкта та на час вчинення пошкоджень відображали фактичне розташування огорожі між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , її стан, наявність чи відсутність пошкоджень огорожі, час вчинення пошкоджень, їх характер, обсяг, конкретне розташування пошкоджень, інші параметри тощо. Відсутні й схеми чи інші наочні матеріали, а також дані, які б відображали розташування металевої та дерев`яної огорож до їх демонтажу або обґрунтовували б неможливість встановлення відповідних обставин. Відсутній і висновок про фактичну можливість відновлення металевої та дерев`яної огорож. Таким чином, експертний висновок не відображає належним чином дійсні обставини, що були предметом дослідження, є суперечливим, необґрунтованим, ним не встановлюються і не підтверджуються обставини, які з урахуванням підстав і меж первісного позову є предметом доказування справі, в тому числі: щодо металевої огорожі зафіксовані лише певні параметри її елементів, проте, лінійні параметри металевої огорожі в цілому, її конфігурація, місце розташування до демонтажу не встановлені, крім того, «товщина» металевої огорожі (слід розуміти металевого листа) визначена у 0,4 м, що з урахуванням обставин та наявних у справі матеріалів вочевидь не відповідає реальним параметрам металевого листа; щодо дерев`яної огорожі зафіксовані певні параметри її елементів, проте, лінійні параметри дерев`яної огорожі в цілому, її конфігурація, місце розташування до демонтажу не встановлені, крім того, вказано, що «дерев`яні рейки частково збережені», однак, не зафіксовано, скільки саме і якого матеріалу збережено, тоді як це має значення в контексті визначення обсягу витрат на відновлення огорожі в разі здійснення відповідних робіт; щодо огорожі зі шлакоблоків («мучкоблоків») указано, що ця огорожа демонтована (слід розуміти повністю), проте, час демонтажу огорожі чи її частини, жодні лінійні параметри цієї огорожі в цілому, її конфігурація, місце розташування до демонтажу, місце повного чи часткового демонтажу огорожі з відповідними параметрами не встановлені, тоді як на фотографіях, зроблених 27.08.2020, які самі по собі не є достатніми доказами щодо точних параметрів огорожі, але можуть додатково ілюструвати певні обставини, видно, що ця огорожа лише в частині, на якій можна приблизно підрахувати кількість блоків (а фактично огорожа є значно більшою), складається приблизно зі 160 блоків (вісім рядів близько 20 блоків у кожному, що становить близько 8 м по довжині) (а.с. 22, 23 т. 2); локальний кошторис, на якому ґрунтується зроблений експертом розрахунок завданої позивачці ОСОБА_1 шкоди, включає одночасно вартість матеріалів і робіт, необхідних для відновлення металевої огорожі та для відновлення огорожі зі шлакоблоків («мучкоблоків»), ці витрати і роботи об`єднані, з урахуванням чого визначені кінцеві результати щодо обсягу робіт, кількості та номенклатури матеріалів, вартості робіт і матеріалів. Після надходження до суду першої інстанції Висновку експерта № 8 судової будівельно-технічної експертизи від 04.03.2021 позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_7 подала заяву від 16.04.2021 про зменшення позовних вимог та з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 усунув частину порушень, щодо яких первісно пред`являвся позов, у зв`язку з чим змінилися обставини та підстави для підтримання позовних вимог, продовжила підтримувати лише вимоги про зобов`язання відповідача усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення водовідведення дощових і талих вод з будинку відповідача в дощоприймачі у його домоволодінні та про стягнення з відповідача на її користь 9710,00 грн збитків, заподіяних пошкодженням огорожі (а.с. 135-136 т. 2); Ухвалою Іршавського районного суду від 16.04.2021 відповідні вимоги первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без розгляду (а.с. 147-148). Виходячи з наведеного, у справі попри наявність певних матеріалів, що ілюструють обставини, якими обґрунтовувався первісний позов, відсутні належні в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України докази, які б давали підстави для задоволення вимоги про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої ОСОБА_2 діями з демонтажу металевої огорожі у 2016 році та діями з часткового демонтажу огорожі зі шлакоблоків. Дії відповідача за первісним позовом із демонтажу металевої огорожі мали місце і безвідносно до мотивів, якими міг керуватися ОСОБА_2 вчиняючи їх, були неправомірними в розумінні ст.ст. 24, 41, 68 Конституції України, ст.ст. 13, 14, 319, 321 ЦК України та інших норм законодавства, оскільки права на їх вчинення щодо майна ОСОБА_1 він не мав. Проте, характер і розмір шкоди, завданої цими діями, не був установлений і доведений належним чином. Стосовно вимоги про відшкодування цієї шкоди слід також враховувати власне принцип такого відшкодування, що випливає з положень ст. 22 ч. 2 п. 1, ч. 4, ст. 1192 ч.ч. 1, 2 ЦК України. Позивачка ОСОБА_1 поставила вимогу про відшкодування збитків, при цьому в розумінні реальних збитків до їх складу включені вартість будівельних матеріалів і вартість будівельних робіт, необхідних для відновлення металевої огорожі, тоді як ці роботи на момент пред`явлення позову завідомо не могли бути виконані (відновлення пошкодженої речі реально не могло бути здійснене, а роботи, про які йдеться, не могли бути визнані необхідними для цього), позаяк на місці металевої огорожі вже існує нова огорожа зі шлакоблоків. Більша частина матеріалів із демонтованої металевої огорожі залишилася в розпорядженні позивачки. Стосовно пошкодження огорожі зі шлакоблоків (за позовом із «мучкоблоків») не є доведеними ані факт, ані час заподіяння шкоди, ані її характер, обсяг і вартість. Визнання сторонами демонтажу певної частини огорожі як такого, проте, без визначення часу цих дій, без належного встановлення особи, яка їх вчинила, та мотивів її дій і за наявності протилежних позицій сторін із цього приводу та без належного встановлення обсягу такого демонтажу не є достатнім для задоволення пред`явленої вимоги. Насамкінець, шкода, на заподіяння якої щодо двох огорож вказує позивачка за первісним позовом, де відповідні обставини щодо різних фактів заподіяння шкоди є самостійними предметами доказування, не розмежована при визначенні її розміру експертом. Об`єднання всіх елементів розрахунку шкоди щодо різних фактів заподіяння шкоди з виведенням таким чином загального розміру шкоди, при цьому й за відсутності висновку про фактичну необхідність і можливість відновлення металевої та дерев`яної огорож за наявності та тому ж місці нової огорожі з цілком іншого матеріалу, вже само по собі виключає коректність визначення реального розміру шкоди. До того ж, висновок експерта має й інші істотні вади, про які йшлося вище. Вимога зміненого первісного позову про зобов`язання відповідача усунути позивачці перешкоди у користуванні її земельною ділянкою шляхом встановлення водовідведення дощових і талих вод з будинку відповідача в дощоприймачі у його домоволодінні є неконкретною та бездоказовою. Ця вимога підлягає тим же правилам, як і інші вимоги про відшкодування шкоди. Зокрема, має бути обґрунтовано та доведено, на яких саме будівлях відсутні відповідні елементи, якщо такі встановлені частково (як на це вказує позивачка у зв`язку з частковим усуненням порушень її прав відповідачем під час розгляду справи), то в якій частині встановлені, в якій ні з відповідними лінійними параметрами, в якій частині відповідач не виконав свого обов`язку, коли і яка саме шкода завдається відсутністю водовідведення з дахів, які її конкретні наслідки, розмір, чим це встановлено та доведено і т.д. Жодних належних і допустимих доказів щодо цих обставин позивачка ОСОБА_1 суду не надала, наявні в справі фотоматеріали (а.с. 20-23, 158-162 т. 2) самі по собі не є доказами щодо конкретних фактів ураховуючи також, що, як ствердила сама позивачка, відповідач влаштував відведення води з даху свого будинку частково, частина, в якій це не було зроблено, та наслідки цього для позивачки не були встановлені. Сторона відповідача за первісним позовом заперечувала наявність підстав для задоволення цієї вимоги виходячи з того, що відповідач встановив відповідне водовідведення, яке здійснюється лише на його подвір`я. Зважаючи на те, що у висновку судового експерта Охремчука О.О. була відсутня відповідь на частину питання № 2: «Чи облаштовані області сніго та водо затримувачами будівлі та споруди будинковолодіння АДРЕСА_2 ?», суд листом від 16.04.2021 зажадав від експерта письмового пояснення з цього приводу (а.с. 150-151 т. 2). Станом на день розгляду справи таке пояснення до суду не надійшло, присутні в судовому засіданні представники сторін адвокати Микита М.Ф. і ОСОБА_8 визнали за можливе закінчити розгляд справи без письмових пояснень експерта (а.с. 163-168 т. 2) і 13.05.2021 розгляд справи було завершено. Роз`яснення від 14.05.2021 висновку судової експертизи надійшло від експерта Охремчука О.О. до суду першої інстанції 21.05.2021, експерт повідомив, що внаслідок неоплати вартості топографо-геодезичних робіт питання № 2 щодо відповідності будівель та надвірних споруд домоволодіння АДРЕСА_2 вимогам ДБН не досліджувалося (а.с. 184 т. 2). Діючи в процесі на власний ризик і розсуд, вільно реалізуючи свої права на доказування, не маючи для того перешкод і користуючись правовою допомогою адвоката, позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 не довела у змагальному процесі в належний процесуальний спосіб свого зміненого позову до ОСОБА_2 , розміру завданої їй відповідачем за первісним позовом шкоди, що суд першої інстанції констатував правильно. Будучи обізнаною з результатом проведеної за її клопотанням судової експертизи сторона позивачки за первісним позовом не ставила питання про виклик експерта до суду для відповідного роз`яснення висновку, про додаткову чи повторну експертизу тощо, натомість вважала надані нею суду докази достатніми для задоволення зміненого первісного позову, тоді як її правова позиція ґрунтувалася по суті на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). За таких обставин суд першої інстанції не мав передбачених законом фактичних і процесуальних підстав для задоволення первісного позову щодо відшкодування належним чином встановленої майнової шкоди, чого інші обставини (доведеність одного факту заподіяння шкоди та неспростованість відповідачем за первісним позовом його вини в цьому) не усувають. Рішення суду про відмову в зміненому первісному позові через його недоведеність щодо фактів і обставин, які власне і є предметом доказування в справі про відшкодування шкоди та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, правильне і щодо цього доводи апеляції його не спростовують. Відтак, на підставі ст. 375 ЦПК України апеляцію слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, для скасування якого із задоволенням зміненого первісного позову за апеляцією позивачки ОСОБА_1 законних підстав немає, залишити без змін. Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 6, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Іршавського районного суду від 13 травня 2021 року в частині відмови в зміненому первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування майнової шкоди без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 21 липня 2022 року. Судді