Постанова 4824 № 753/20264/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 753/20264/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4293/2022Головуючий у суді першої інстанції - Мицик Ю.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2022 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А. судді Вербова І.М., Невідома Т.О. секретар Ольшевська Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від її імені та в її інтересах адвокатом Биліним Ростиславом Геннадійовичем, який діє на підставі договору, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року по цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, боржник ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-3178/07, виданого 19.09.2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» кредитної заборгованості в сумі 9 934,69 дол. США та видати дублікат виконавчого листа № 2-3178/07 за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2007. Подану заяву обґрунтовано тим, що отриманий оригінал виконавчого листа був втрачений виконавчою службою, а рішення суду на сьогодні не виконано. У зв`язку з втратою виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено стягувачем з поважних причин, а тому заявник просив заяву задовольнити (а.с. 8-11). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.03.2021 заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Поновлено стягувачу ПАТ АБ «Укргазбанк» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2007 у цивільній справі № 2-3178/2007 про стягнення заборгованості. Видано дублікат виконавчого листа за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2007 у цивільній справі № 2-3178/2007 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 в розмірі 9 934,69 дол. США. (а.с. 34-36). В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву про поновлення строку та видачі дублікату виконавчого листа залишити без задоволення. Вказує, що про розгляд поданої заяви вона не була належним чином повідомлена, що позбавило її права на подання своїх заперечень щодо поданої заяви. Крім того, банком було звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 31.05.2010, реєстраційний номер 1066, тому поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, без урахування стану розрахунків за кредитним договором № 148 від 31.05.2005, може призвести до неправомірного отримання стягувачем подвійного виконання зобов`язань за вказаним договором (а.с. 88-93). Слід зазначити, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подано дві ідентичні апеляційні скарги на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31.03.2021. Одну апеляційну скаргу було направлено безпосередньо через суду першої інстанції, другу до Київського апеляційного суду. Вивчивши подані матеріали, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є тотожними, та мають розглядатись як одна апеляційна скарга на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31.03.2021 (а.с. 88-93, 104-108). Відзиву від учасників справи не надходило. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що про відсутність виконавчого провадження з виконання рішення суду у цивільній справі № 2-3178/2007 та про втрату виконавчого листа заявник дізнався лише після отримання відповіді з Солом`янського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ України (м. Київ) від 05.10.2020, тобто по спливу трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, та беручи до уваги, що жодних заперечень по суті даної заяви боржником не надано. Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. Розгляд поданої заяви було призначено на 16.03.2021, однак, боржник була не належно повідомлена про розгляд поданої заяви банку, в зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву для повідомлення боржника, розгляд справи відкладено до 31.03.2021 (а.с. 30). Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було повідомлено ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на 31.03.2022, про що свідчить відсутність копії судового повідомлення про виклик на ім`я ОСОБА_1 в матеріалах справи. Отже, ОСОБА_1 не була обізнана про наявність спору в суді, суд розглянув справу в одне засідання та постановив судове рішення на підставі заяви банку про задоволення заяви. Таким чином, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу без належного повідомлення боржника по справі, що є порушенням норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 43 ЦПК України, та у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового. При вирішенні справи по суті, судом апеляційної інстанції встановлено, що у державного виконавця Солом`янського РВ ДВС у м. Києві перебувало (ВП № 8344732) з примусового виконання виконавчого листа № 2-3178/07, який видано 19.09.2007 Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в розмірі 9 934,69 дол. США. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, однією з підстав для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, друга підстава - звернення із заявою про видачу виконавчого документа відбулося до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.. З довідки Солом`янського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ України (м. Київ) від 05.10.2020 № 162587, вбачається, що згідно даних АСВП 18.07.2008 на виконання у Відділ надійшов виконавчий лист № 2-3178, виданий 19.09.2007 Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» кредитної заборгованості в розмірі 9 934,69 дол. США (виконавче провадження № 8344732). 19.03.2013 державним виконавцем Відділу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено вищезазначений виконавчий документ за належністю до іншого підрозділу для виконання за місцем знаходження майна. Виконавчий документ направлено на адресу відділу ДВС поштою. Згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 05.10.2020 зазначений виконавчий документ на виконання в жодний відділ ДВС не надходив. Перевірити дані та надати більш детальну інформацію стосовно пересилки поштової кореспонденції Відділ не має можливості, оскільки згідно Номенклатури справ реєстри поштових пересилань зберігаються 3 роки та на даний момент знищені відповідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2017 за № 699/30567. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (в редакції, чинній на час пред`явлення виконавчого документу до виконання): «Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.» Такий же строк передбачала ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, в редакції, чинній на час закриття виконавчого провадження: «Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії ти інших доходів боржника. Строк, здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.» Зважаючи, що п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, в редакції, чинній на час закриття виконавчого провадження, передбачав, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. При цьому, стягувач, добросовісно користуючись своїми правами, мав би, принаймні, раз на півроку цікавитися станом виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2007 у цивільній справі № 2-3178/2007. З 05.01.2017, інформація про невиконані майнові зобов`язання боржників, в режимі реального часу, була оприлюднена в Єдиному реєстрі боржників, що є відкритим та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 Єдиний реєстр боржників містить відомості про: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження: 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).» Враховуючи вказане, щонайменше з 19.03.2013 (закриття виконавчого провадження на підставі п. 10. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції до 05.10.2016), в матеріалах справи відсутня інформація, що стягувач приділяв увагу до виконавчого провадження щодо виконавчого листа, виданого за рішенням Дарницького районного суду м. Києве від 12.07.2007 у цивільній справі № 2-3178/2007, крім того, починаючи з 05.01.2017 стягувач не мав жодних перешкод для встановлення наявності чи відсутності діючого виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. Таким чим, стягувач, щонайменше, більше семи з половиною років (з 19.03.2013 по вересень 2020 року) не приділяв жодної уваги до виконання виконавчого листа, виданого за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2007 у цивільній справі № 2-3178/2007. Навіть, посилання Стягувача на те, що він сподівався, що вказаний виконавчий документ знаходиться на виконанні, є надуманими, адже з 05.01.2017 стягувач міг достеменно знати, з Єдиного реєстру боржників, про відсутність будь-якого виконавчого провадження за виконавчим листом виданим за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2007 у цивільній справі № 2-3178/2007. Наведений вище строк бездіяльності стягувача в два з половиною рази перевищує встановлений законом строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання. Заява про поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №- 3178/2007 та видачу його дублікату не містить посилання на обставини, що обґрунтовували наявність поважних причин для бездіяльності стягувача впродовж такого значного часу. Доводи заявника про те, що рішення суду залишається невиконаним, не можуть бути єдиною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець виходив з того, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, щоб забезпечити баланс прав та обов`язків як боржника так і стягувача. З наданих суду документів вбачається, що стягувач протягом тривалого часу не цікавився виконанням судового рішення, не здійснював контроль за виконавчими діями. Посилання заявника на порушення його прав, передбачених ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обов`язковості виконання судового рішення, є безпідставним, так як суд розглянув позов ПАТ АБ «Укргазбанк», ухвалив судове рішення про задоволення позову банку, за зверненням стягувача видав виконавчий лист, тобто здійснив всі визначені законом дії для захисту прав банку. Наявність норм Конституції України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення не можуть бути беззаперечною підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення. Стягувачем не було зазначено поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому відсутні правові підстави для його поновлення та, відповідно, відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. За таких обставин, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та ухваленню нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Укргазбанк». Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від її імені та в її інтересах адвокатом Биліним Ростиславом Геннадійовичем, який діє на підставі договору, задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, боржник ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст виготовлено 18 липня 2022 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді І.М. Вербова Т.О. Невідома