Постанова Київський апеляційний суд № 2-5415/11

Справа № 2-5415/11 Головуючий в суді І інстанції Волошин В.О. Провадження № 22-ц/824/2614/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., за участі секретаря Примушка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з вказаною заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2012 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 25 лютого 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва видано стягувачу виконавчі листи відносно боржників. На адресу Дарницького районного відділу державного виконавчої служби м. Київ направлено заяву про відкриття виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа №2-5415/11 відносно боржника ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю інформації щодо проведених виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №2-5415/11, заявник звернувся до Дарницького РВ ДВС м. Київ за інформацією про хід виконавчого провадження. 04 вересня 2019 року на адресу стягувача надійшла довідка Дарницького РВ ДВС м. Києва, відповідно до якої вбачається, що 24 грудня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» з подальшим направленням виконавчого листа №2-5415/11 на виконання до Шевченківського РВ ДВС м. Київ. Разом з тим Дарницький РВ ДВС м. Києва повідомив, що ним було втрачено оригінал виконавчого листа №2-5415/11 під час пересилки засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим, заявник завернувся до суду з вказаною заявою. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено, видано дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі №2-5415/11 відносно боржника ОСОБА_1 та поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа відносно ОСОБА_1 до виконання. Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування судом норм матеріального права. У обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» не доведено належними та допустимими доказами втрату виконавчого листа та підстави для переривання строку для пред`явлення виконавчого листа для виконання. Заявником не надано жодного доказу відправки виконавчого листа (постанов, номерів вихідної кореспонденції, поштових відправлень), а довідка державного виконавця про втрату виконавчого листа є недопустимим доказом, а тому не має прийматися до уваги суду. Крім того, заявником не надано жодної інформації про те, яка сума боргу була стягнута, чи виконано рішення суду іншим боржником. Також зазначав, що він як зацікавлена особа не був належним чином повідомлений про розгляд заяви, йому не було вручено повістку до суду, не було розміщено оголошення щодо виклику до суду на сайті суду та не повідомлено про засідання електронними засобами зв`язку, хоча позивачу відомі його номер телефону і електронна адреса. Вважає, що зазначене є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, передбаченою п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Від представника ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та з урахування того, що оригінал виконавчого листа відносно ОСОБА_1 було втрачено не з вини стягувача, а тому суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню. Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2012 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 25 лютого 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва видано стягувачу виконавчі листи відносно боржників. 04 вересня 2019 року на адресу стягувача надійшла довідка Дарницького РВ ДВС м. Києва, відповідно до якої вбачається, що 24 грудня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» з подальшим направленням виконавчого листа №2-5415/11 на виконання до Шевченківського РВ ДВС м. Київ. Разом з тим Дарницький РВ ДВС м. Києва повідомив, що ним було втрачено оригінал виконавчого листа №2-5415/11 під час пересилки засобами поштового зв`язку, у зв`язку з чим, заявник завернувся до суду з вказаною заявою. У травні 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, однією з підстав для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, друга підстава - звернення із заявою про видачу виконавчого документа відбулося до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 (в редакції, чинній на час пред`явлення виконавчого документу до виконання) державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника. Такий же строк передбачала ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії ти інших доходів боржника. Строк, здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Пункт 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 передбачав, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з 05.01.2017 року, інформація про невиконані майнові зобов`язання боржників, в режимі реального часу, була оприлюднена в Єдиному реєстрі боржників, що є відкритим та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року в справі № 2-461/09). Звертаючись до суду з заявою, заявник вказував на те, що виконавчий документ втрачений при пересилці між двома органами ДВС, а тому ПАТ АБ «Укргазбанк» позбавлений можливості стягнути заборгованість згідно виконавчого листа. Разом з тим, у відповідності до вищезазначених норм закону, заявником не було надано доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. При цьому, додані заявником до заяви документи не містять інформації та доказів щодо звернення банку з заявою про пред`явлення виконавчого листа до виконання в межах строку встановленого законом. Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 лютого 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-5415/11, строк пред`явлення до виконання до 06 лютого 2014 року. Разом з тим, з довідки Дарницького РВ ДВС м. Києва від 04 вересня 2019 року вбачається, що виконавчий лист №2-5415/11 надійшов на виконання до державного виконавця 18 березня 2015 року. Інших доказів того, що стягувач направив до виконавця заяву про відкриття виконавчого провадження в межах строку встановленого законом заявником не надано. Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що стягувач з 2013 року до 2019 року не приділяв жодної уваги до виконання виконавчого листа, виданого за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2012 року, заява про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа та видачу його дублікату не містить посилання на обставини, що обґрунтовували наявність поважних причин для бездіяльності стягувача впродовж такого значного часу, а відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, позаяк колегія суддів вважає, що вказані заявником обставини для поновлення строку є неповажними, оскільки вони не пов`язані з об`єктивними, незалежними від стягувача обставинами, які б перешкоджали реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого документа у визначені законом строки. Доводи заявника про те, що рішення суду залишається невиконаним, не можуть бути єдиною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець виходив з того, що рішення суду повинно виконуватися, однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, щоб забезпечити баланс прав та обов`язків як боржника так і стягувача. Твердження заявника про те, що він сподівався, що вказаний виконавчий документ знаходиться на виконанні є надуманими. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа Керуючись ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: