Постанова 4801 № 128/1081/22

Справа № 128/1081/22 Провадження № 22-ц/801/1366/2022 Категорія: 101 Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2022 рокуСправа № 128/1081/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач), суддів: Оніщука В. В., Рибчинського В. П. за участю секретаря судового засідання - Олійник Г. Є. учасники справи: заявник ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 128/1081/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2022 року, ухвалене в складі судді Васильєвої Т. Ю., встановив: Короткий зміст вимог заяви У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заява мотивована тим, що в спадкових справах після смерті матері, батька та його сестри, а також після смерті ОСОБА_2 містяться різні за змістом засвідчені копії будинкової та господарської книг. Копії будинкової та господарської книг містять відомості про факт проживання та реєстрацію місця проживання його батьків, сестри та чоловіка сестри - ОСОБА_2 . Указує, що на підставі фальсифікації засвідчених копій будинкової та господарської книг, ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_2 , прийняла спадщину та успадкувала за рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 липня 2018 року все майно свого батька, а також 1/5 майна, яке належало колгоспному двору. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав до кінця своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення. Ухвала суду мотивована тим, що факт, який просить встановити заявник, свідчить про наявність спору про право щодо майна успадкованого після смерті ОСОБА_2 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги У липні 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а матеріали заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Оніщук В. В., Рибчинський В. П. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2022 року справу призначено до розгляду на 21 липня 2022 року о 09:00 год. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції незаконно відмовив у відкритті провадження у справі. Указує, що суд дійшов помилкового висновку про наявність спору про право у цій справі, оскільки жодних доводів про право заявника на майно заява не містить. Фактичні обставини справи, встановлені судом З доводів заявника слідує, що під час оформлення спадщини на майно померлого ОСОБА_2 , Степанівською сільською радою були внесені неправильні відомості до погосподарської книги будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_2 , прийняла спадщину та успадкувала за рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 липня 2018 року все майно свого батька, а також 1/5 майна, яке належало колгоспному двору. Проник указує, що ОСОБА_2 не проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На думку заявника указані обставини призвели до неправильного розподілу спадкового майна. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов наступних висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає. З матеріалів справи слідує, що встановлення юридичного факту необхідно заявнику для спростування права ОСОБА_3 на спадкове майна після смерті її батька ОСОБА_2 . Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України). Частиною четвертою статті 315 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Судом встановлено, що заявник звернувся із заявою про встановлення факту не проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, із самої заяви про встановлення факту вбачається, що фактично між заявником та ОСОБА_3 існує спір щодо успадкованої останньою частини будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Ураховуючи встановлені обставини та наведені норми процесуального права, які регулюють питання розгляду заяв про встановлення юридичних фактів, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у зв`язку з наявністю спору про право. Відмова у відкритті провадження не позбавляє особу на право подання позову на загальних підставах. Оскільки судом відмовлено у відкритті провадження у справі, то суд першої інстанції не здійснював її розгляд по суті, а відтак посилання заявника на наявність беззаперечних доказів не проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та їх не дослідження судом не впливає на законність судового рішення. Обставини на які заявник посилається в апеляційній скарзі нічим не підтвердженні, а тому не можуть впливати на правильність ухвали суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а відтак не дають підстав для висновку про порушення процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За змістом п. 6 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ураховуючи, що в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2022 року залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий С. К. Медвецький судді: В. В. Оніщук В. П. Рибчинський