Постанова Чернівецький апеляційний суд № 720/887/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2022 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Павчука І.С. провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2022 року,- В С Т А Н О В И Л А : Постановою судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496.20 грн. в дохід держави. Згідно постанови, 28.05.2022 року о 15 годині 10 хвилин громадянин України ОСОБА_1 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Мамалига» надав для перевірки паспорт громадянина Молдова на ім`я « ОСОБА_2 », чим своїми діями порушив вимоги ст.ст.2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України», п.п.1 п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N57. На таке судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що він, як громадянин Республіки Молдова неодноразово перетинав кордон України і жодних протоколів відносно нього не складалося. Більше того, він постійно завозив в Україну гуманітарну допомогу, безпосередньо в гарячі точки,зокрема медобладнання, медикаменти та бронежилети, однак це все було проігноровано прикордонною службою. Справа №33/822/404/22 Головуючий у І інстанції: Павлінчук С.С. Категорія:ч.1ст.204-1 КУпАП Доповідач:Дембіцька О.О. Вказує на те, що його дії не підпадають під диспозицію ст.204-1 ч.1 КУпАП, оскільки він надав паспорт громадянина Республіки Молдова, який є абсолютно правдивим та будь-яких спростувань щодо цього факту суду не надано.Такий паспорт дає право в`їзду в Україну та виїзду. Твердження про те, що він мав намір перетнути кордон без відповідних документів, не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Крім цього зазначає, що Україна відповідно до принципів Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 року зобов`язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством. Також апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що судовий розгляд був проведений без його участі, хоча він прибув до суду на призначений йому час, зокрема 31.05.2022 року о 10.40 год., однак матеріалів справи в суді ще не було. Згідно даних автоматичного розподілу судових справ, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього надійшов до суду 31.05.2022 року о 12.18 год., а в протоколі було зазначено, що справу призначено на 10.40 год. Тому посилання судді на те, що він не з`явився до суду не відповідає дійсності. У зв`язку з відсутністю справи у суді йому було повідомлено,що сповіщення про час та місце розгляду справи буде направлене пізніше. Тривалий час він не отримував повідомлення, а тому 29.06.2022 року вимушений був особисто звернутися до суду за інформацією щодо його справи, де в канцелярії дізнався про існування постанови та отримав її копію. Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Павчука І.С., який підтримав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення процесуального строку, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду. Наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд визнає поважними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що судовий розгляд адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 був призначений на 31.05.2022 року на 10.40 год.(а.с.5) Згідно даних автоматизованого розподілу судових справ, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшов до суду та склад суду для розгляду цієї справи було визначено лише о 12.18 год 31.05.2022 року., тобто значно пізніше часу,на який був призначений судовий розгляд (а.с.19) Отже,доводи апелянта про те,що він прибув на 10-40 год. 31.05.2022 року до суду,однак судовий розгляд не відбувся через відсутність справи у суді,є обгрунтованими та підтверджені наявними у справі доказами. Розгляд справи був здійснений судом без участі ОСОБА_1 ,який за таких обставин не був належним чином повідомлений про час розгляду справи. Копія постанови суду була ним отримана лише 29.06.2022 року(а.с.12 зворот) та 03.07.2022 року подано апеляційну скаргу. Отже строк на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 пропустив із поважних причин,а тому його необхідно поновити. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Судове рішення, яким особа визнається винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення,повинне бути законним, обгрунтованим доказами,які доводять винуватість поза розумним сумнівом,а також належним чином вмотивованим,у якому викладені мотиви прийняття одних та відхилення інших доказів,наданих суду. Згідно диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність,зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів. Такі дії із суб`єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом. Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб,уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення Як вбачається з постанови, суд мотивував рішення тим, що ОСОБА_1 як громадянин України намагався перетнути Державний кордон України в пункті пропуску без відповідних документів, які передбачені ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України». В обгрунтування суд зіслався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №019121 від 28.05.2022 року, рапорт ІПС вищої категорії ВПС «Мамалига» А. Фучинського від 28.05.2022 року, копією паспорту громадянина Молдови ОСОБА_1 та копію особової картки ОСОБА_1 . Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказував,що не визнає вину у вчиненні правопорушення. 28.05.2022 року надав працівнику ДПСУ для прикордонного контролю паспорт громадянина Молдови,який є дійсним та виданий належним державним органом Молдови.Також вказував,що неодноразово,оскільки займається волонтерською діяльністю, перетинав кордон за цим паспортом громадянина Молдови,у тому числі 26.05.2022 року,тобто за два дні до складання протоколу,і жодних зауважень щодо невідповідності цього документу працівники прикордонної служби не мали. Такі ж доводи підтвердив захисник під час апеляційного розгляду. Згідно вимог ст.12 Закону України «Про державний кордон України», пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами ДСПУ за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Відповідно до Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону 20.09.2006 року,Україна зобов`язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством. Зокрема, згідно ст.17 Конвенції,громадяни держави-учасниці,які мають інше громадянство,мають на території держави-учасниці,в якій вони проживають,ті самі права та обов`язки,як і інші громадяни держави-учасниці. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином України, а також громадянином Республіки Молдова, що підтверджується копією паспорту громадянина Молдови на ім`я ОСОБА_3 та копією особової картки ОСОБА_1 (а.с.2, 3) При цьому суд враховує, що чинним в Україні законодавством відповідальності за множинне громадянство не передбачено. Відповідно до вимог ч.3 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року(зі змінами), пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Цим же законом (п.п.12, 14 ч.1 ст.1) передбачено, що паспортний документ - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред`явника, дає право на в`їзд або виїзд з держави і визнаний Україною. При цьому перевірка документів, тобто дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, здійснюється з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 при перетині кордону на виїзд з України пред`явив дійсний паспорт громадина Республіки Молдова на ім`я ОСОБА_3 (а.с.2) ,який йому належить,строком дії до 06.04.2032 року, містить усі необхідні реквізити, виданий уповноваженим державним органом іншої держави,підтверджує громадянство,посвідчує особу пред`явника, дає право на в`їзд або виїзд з держави(і це узгоджується із вимогами Європейської Конвенції «Про громадянство») та визнаний Україною. Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано і у справі не міститься. Отже, дії ОСОБА_1 не суперечать положенням ст.12 Закону України «Про державний кордон України», ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року(зі змінами) щодо вимоги про перетин кордону за дійсним паспортним документом, а також узгоджуються із приписами Європейської Конвенції» Про громадянство», ратифікованої Україною. Окрім того,відповідно до рішення Європейської Ради від 23.06.2022 року держава Україна на шляху до євроінтеграції отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу. Положення п.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» стосовно того, що громадяни України, які набули громадянство іншої держави, у правових відносинах з Україною залишаються лише громадянами України, не призводить автоматично до недійсності документів щодо громадянства, виданих іншою державою у встановленому порядку. Доказів того, що ОСОБА_1 , виїжджаючи з України та надаючи на паспортний контроль дійсний паспорт громадянина Молдови, діяв з прямим умислом на перетинання кордону у незаконний спосіб, без відповідних документів, суду не надано і у матеріалах справи таких доказів не міститься. За недоведеності наявності суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП висновок суду про наявність складу цього правопорушення у діях ОСОБА_1 є необґрунтованим. Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. За таких обставин винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а тому подану ним апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 31 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду О.О.Дембіцька