Постанова Чернівецький апеляційний суд № 720/1865/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2022 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2022 року,- В С Т А Н О В И Л А : Постановою судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496.20 грн. в дохід держави. Згідно постанови, 21 вересня 2022 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи громадянином України, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Мамалига», який розташований на території Мамалигівської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області, на виїзді з України в Республіку Молдова під час прикордонного контролю осіб, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України без відповідних документів, пред`явивши закордонний паспорт громадянина Республіки Румунія, чим порушив вимоги ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон». На таке судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП. Посилається на те, що згідно вимог ст.12 Закону України «Про державний кордон України, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами ДСПУ за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Справа №33/822/613/22 Головуючий у І інстанції: Оленчук І.В. Категорія:ч.1ст.204-1 КУпАП Доповідач:Дембіцька О.О. Відповідно до Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону 20.09.2006 року, Україна зобов`язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством. Крім цього, згідно ст.17 Конвенції - громадяни держави - учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці. Разом з тим, чинним в Україні законодавством відповідальності за множинне громадянство не передбачено. Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль, пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Цим же законом передбачено, що паспорт - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред`явника, дає право на в`їзд або виїзд з держави і визнаний Україною При цьому перевірка документів, тобто дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, здійснюється з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. Пред`явлений ним паспорт містить усі необхідні реквізити, виданий уповноваженим органом та не є підробленим Доказів на спростування вказаних обставин у оскаржуваному рішенні не міститься. Також зазначає, що він раніше неодноразово перетинав кордон з паспортом громадянина Румунії, але будь-яких зауважень до нього з цього приводу не було. 27.06.2022 року відносно нього було складено протокол за ч.1 ст.204-1 КУпАП, але постановою Закарпатського апеляційного суду від 31.08.2022 року адміністративне провадження було закрите на підставі п.1ст.247 КУпАП. Також відносно нього було закрито провадження за ч.1 ст.204-1 КУпАП постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного провадження. За таких обставин вважає, що суд прийшов до поспішного висновку та не надав належної правової оцінки його діям. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до апеляційного суду не з`явився.За таких обставин та відповідно до ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає апеляційному розгляду. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Судове рішення, яким особа визнається винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення,повинне бути законним, обгрунтованим доказами,які доводять винуватість поза розумним сумнівом,а також належним чином вмотивованим,у якому викладені мотиви прийняття одних та відхилення інших доказів, наданих суду. Згідно диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність,зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів. Такі дії із суб`єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом. Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб,уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення Обгрунтовуючи рішення, суд зіслався на те, що ОСОБА_1 при виїзді з України в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Мамалига» пред`явив власний закордонний паспорт громадянина Республіки Румунії, який в даному випадку, йому, як громадянину України, не дає право на перетин Державного кордону України, чим здійснив спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів, які надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України». Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не визнає свою винуватість у вчиненні зазначеного правопорушення, оскільки надав працівнику ДПСУ для прикордонного контролю паспорт громадянина Румунії, який є дійсним та виданий належним державним органом Румунії. При цьому зазначив, що неодноразово перетинав кордон за паспортом громадянина Румунії,однак протоколи відносно нього за ст.204-1 ч.1 КУпАП були складені раніше лише у двох випадках та провадження у обидвох справах були закриті апеляційними судами на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного провадження. Згідно Закону від 20.09.2006 року Україною ратифікована Європейська Конвенція «Про громадянство» від 06.11.1997 року. Відповідно до цієї Конвенції Україна зобов`язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством,а згідно ст.17 Конвенції громадяни держави-учасниці,які мають інше громадянство,мають на території держави-учасниці,в якій вони проживають,ті самі права та обов`язки,як і інші громадяни держави-учасниці. За приписами ч.3 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року(зі змінами), пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Такі ж вимоги встановлені ст.12 Закону України «Про державний кордон України», згідно якої пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами ДСПУ за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Відповідно до п.п.12, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про прикордонний контроль» паспортний документ - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред`явника, дає право на в`їзд або виїзд з держави і визнаний Україною. Здійснюючи перевірку паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон,уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України вчиняють такі дії з метою встановлення дійсності документів та їх належності відповідній особі. Наявні у справі докази свідчать,що ОСОБА_1 є громадянином України. Також він документований паспортом громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_2 та є громадянином Румунії (а.с. 3-5) Із матеріалів провадження вбачається і це не спростовано доказами,що при перетині кордону України 21.09.2022 року ОСОБА_1 пред`явив дійсний,належний йому паспорт громадина Румунії на ім`я ОСОБА_2 ,термін дії якого до 18.02.2030 року. Такий документ підверджує його громадянство та посвідчує особу,виданий уповноваженим органом держави Румунія,визнаний Україною та дає право на в`їзд або виїзд з держави,що відповідає і вимогам Європейської Конвенції «Про громадянство». Законодавством України наразі не передбачено відповідальності за множинне громадянство. За таких обставин апеляційний суд вважає слушними доводи апелянта про те,що його дії не суперечать вимогам ст.12 Закону України «Про державний кордон України», ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року(зі змінами),оскільки він перетинав кордон за дійсним паспортним документом. Такий висновок угоджується із положеннями,які встановлені Європейською Конвенцією »Про громадянство» Посилання суду на приписи ст.2 Закону України «Про громадянство» про те, що громадяни України, які набули громадянство іншої держави, у правових відносинах з Україною залишаються лише громадянами України, не свідчить про недійсність документів щодо громадянства, виданих іншою державою у встановленому порядку. У справі відсутні і суду не були надані докази,що ОСОБА_1 ,подаючи при перетині кордону України на паспортний контроль дійсний паспорт громадянина Румунії, діяв з прямим умислом на перетинання кордону у незаконний спосіб, без відповідних документів. За таких обставин,оскільки недоведена суб`єктивна сторона правопорушення, яке поставлене у вину ОСОБА_1 ,є необгрунтованим і висновок суду про наявність складу правопорушення,передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП у його діях . Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. За таких обставин,оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, подану ним апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького Апеляційного суду О.О.Дембіцька