Ухвала КЦС ВС № 336/3744/19

Ухвала 14 липня 2022 року м. Київ справа № 336/3744/19 провадження № 61-6010 зно 22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Карпенко С. О., Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Фаловської І. М. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та повернення її матері.

2. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

3. Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

4. Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2020 року скасоване і ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.

5. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року задоволено, виключено з резолютивної частини шостий абзац про відібрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_1 та повернення дитини ОСОБА_2 .

6. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року задоволено, виключено з мотивувальної частини у третьому абзаці знизу на аркуші постанови 12 вживання слова «дитини» у формі множини та вказівку, що батько не має місця реєстрації.

7. У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

8. Також, у лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги на ухвали Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2021 року про виправлення описок у постанові Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в яких просив скасувати вказані ухвали суду апеляційної інстанції.

9. Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Також ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2021 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2021 року - залишено без змін. 10. 29 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року. 11. 11 липня 2022 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Карпенко С. О., Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Фаловської І. М. від участі у розгляді його заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами.

12. У своїй заяві про відвід ОСОБА_1 вказує, що у постанові від 03 листопада 2021 року колегія суддів ототожнила поняття «описка» з поняттям «неправильне дослідження матеріалів справи», що суперечить усталеній судовій практиці.

13. Також зазначає що у сторонніх спостерігачів, журналістів та юристів судово-юридичних видань, яким він надавав для ознайомлення матеріали справи № 336/3744/19, також виникли сумніви в неупередженості колегії суддів, оскільки справа становить значний суспільний інтерес.

14. У зв`язку із цим заявник вважає, що суддями, яким він заявляє відвід були порушені принципи та засади судочинства, що викликає сумнів в неупередженості, безсторонності та об`єктивності цих суддів при розгляді його заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами.

15. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О., Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 336/3744/19 визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

16. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 14 липня 2022 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 .

17. Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

18. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

19. Також частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

20. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

21. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

22. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

23. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

24. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

25. Отже, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Карпенко С. О., Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 336/3744/19 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви зводяться до незгоди заявника із ухваленим судовим рішенням Верховного Суду - постановою від 03 листопада 2021 року, що в свою чергу також підтверджується його проханням про скасування цієї постанови, викладеному у заяві про перегляд постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 336/3744/19 за нововиявленими обставинами.

26. Будь-яких інших об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1 не вказав.

27. Також необхідно звернути увагу на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

28. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів Карпенко С. О., Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Фаловської І. М. і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 336/3744/19, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., Фаловської І. М. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 3 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів- відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Пророк