Постанова 4824 № 372/807/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 372/807/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/6002/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П., за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленевича Олексія Вікторовича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року у складі судді Сташків Т.Г., у цивільній справі за поданням головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленевича Олексія Вікторовичапро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач: ОСОБА_2 ,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2021 року головний державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленевич О.В. звернувся у суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. Подання обґрунтовано тим, на примусовому виконанні в Обухівському відділу ДВС перебуває виконавче провадження № 56627397 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу з урахуванням процентів в розмірі 3 106932 грн 17 коп., 3 % річних в розмірі 229 113 грн 71 коп. та проценти в розмірі 916 454 грн 85 коп., а всього 4 252 500 грн 73 коп. 20.06.2018 державним виконавцем направлено запити до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, а також запит до УПФ України щодо отримання боржником доходів (заробітна плата, пенсія). Згідно з відповіді Державної фіскальної служби України інформація щодо відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах відсутня. Відповідно до витягу з Національної інформаційної системи Єдиного державного реєстру МВС України за боржником на праві приватної власності відсутнє рухоме майно. 05.07.2018 до Обухівського відділу ДВС надійшла письмова заява представника боржника ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, з яким остання ознайомилася 10.07.2018 та отримала постанову про відкриття виконавчого провадження. 16.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника для забезпечення виконання рішення суду. У той же день до Обухівського відділу ДВС надійшла письмова заява про зупинення виконавчого провадження. 17.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 372/807/16-ц зупинено виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий документ. Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 372/807/16-ц рішення Обухівського районного суду Київської області від 31.08.2017 та рішення апеляційного суду Київської області від 28.11.2017 у частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 916 454 грн 85 коп. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. Зменшено загальну суму стягнутих із ОСОБА_1 грошових коштів з 4 252 500 грн 73 коп. до 3 336 045 грн 88 коп. 05.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та направлено вимогу сторонам виконавчого провадження про проведення виконавчих дій за місцем реєстрації боржника. 19.11.2019 державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, проте на територію будинку державному виконавцю потрапити не вдалося. 05.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника для забезпечення виконання рішення суду. 24.03.2021 державним виконавцем повторно винесено постанову про арешт коштів боржника для забезпечення виконання рішення суду. Оскільки боржником рішення Обухівського районного суду Київської області від 31.08.2017 у справі № 372/807/16-ц до теперішнього часу не виконано та останній ухиляється від його виконання, державний виконавець просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника до виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями суду. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року у задоволенні подання відмовлено. В апеляційній скарзі державний виконавець посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, не повне з`ясування фактичних обставин справи, просить скасувати ухвалу районного суду та ухвалити нове рішення про задоволення подання. Вказано, що всупереч імперативним приписам ст. 128, 441 ЦПК України Обухівський районний суду Київської області взагалі не повідомив головного державного виконавця про дату та час судового засідання, у зв`язку з чим він не зміг надати належні та допустимі докази на підтвердження того, що боржник усвідомлено ухиляється від виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист та систематично здійснює перетин державного кордону. Зазначено, що суд першої інстанції не оглянув у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження № 56627397, що призвело до постановлення передчасної та незаконної ухвали. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи в судове засіданняне з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась судом у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи на дату засідання не надійшло, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає розгляду справи. Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції, виходив з підстав його недоведеності. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до положень п.4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Між тим, в порушення положень згаданого закону, районним судом подане по справі подання розглянуто у відсутність не лише головного державного виконавця, а й даних про його повідомлення про призначення справи до розгляду. Вирішивши справу у відсутність доказів належного повідомлення головного державного виконавця про дату розгляду поданого ним подання, районний суд припустився порушень прав та законних інтересів головного державного виконавця, що в силу положень п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є безумовною підставою до скасування оскаржуваного рішення. Окрім цього, перевіряючи законність ухвали суду з урахуванням інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне. Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення (ч.1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч.2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч.3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4). Посилаючись на відсутність у справі доказів свідомого ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, районний суд припустися неповного з`ясування дійсних обставин справи, остільки належним чином не дослідив матеріали виконавчого провадження. Згідно положень п. 3 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження Декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини. Так, постановою про відкриття виконавчого провадження божника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за ненадання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Як убачається з матеріалів справи, 12.02.2018 Обухівським районним судом Київської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу з урахуванням процентів в розмірі 3 106932 грн 17 коп., 3 % річних в розмірі 229 113 грн 71 коп. та проценти в розмірі 916 454 грн 85 коп., а всього 4 252 500 грн 73 коп. (а.с. 229-230 т. 1). 19.06.2018 постановою Обухівського міськрайонного відділу ДВС відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду (а.с. 224-225 т.1). У відповідності до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», 19 червня 2018 року державним виконавцем за адресою боржника вказаною у виконавчому документі направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56627397 (а.с. 220 т.1). 05.07.2018 до Обухівського відділу ДВС надійшла письмова заява представника боржника ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 202 т.1). 10.07.2018 представник ОСОБА_1 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 5 т.1). 15.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника для забезпечення виконання рішення суду (а.с. 186-187 т.1) У той же день до Обухівського відділу ДВС від адвоката Кононенка О.І. в інтересах ОСОБА_1 надійшла письмова заява про зупинення виконавчого провадження, з підстав подання ним до Верховного Суду касаційної скарги на рішення Обухівського районного суду Київської області від 31.08.2017 та рішення Апеляційного суду Київської області від 28.11.2017 (а.с. 176-177 т.1). 17.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 372/807/16-ц зупинено виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий документ (а.с. 165-166, 172-173 т.1). Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 372/807/16-ц рішення Обухівського районного суду Київської області від 31.08.2017 та рішення апеляційного суду Київської області від 28.11.2017 у частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 916 454 грн 85 коп. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. Зменшено загальну суму стягнутих із ОСОБА_1 грошових коштів з 4 252 500 грн 73 коп. до 3 336 045 грн 88 коп. 05.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та направлено вимогу сторонам виконавчого провадження про проведення виконавчих дій за місцем реєстрації боржника (а.с. 168-169 т.1). 19.11.2019 державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, проте на територію будинку державному виконавцю потрапити не вдалося. 05.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника для забезпечення виконання рішення суду. 24.03.2021 державним виконавцем повторно винесено постанову про арешт коштів боржника для забезпечення виконання рішення суду (а.с. 13-15 т.1). Зазначене свідчить про те, що вимоги державного виконавця про виконання рішення суду залишилися без виконання не лише за спливом п`яти днів з дня відкриття виконавчого провадження, а й під час провадження справи за поданням державного виконавця в судових інстанціях. Отже, районний суд належним чином не дослідив матеріали справи й фактично залишив поза увагою інформацію, яка міститься у долучених головним державним виконавцем до справи матеріалів. Так, з урахуванням наявних доказів, представник ОСОБА_1 - адвокат Яремко А.О. 05.07.2018 зверталася до виконавчої служби з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а 10.07.2018 той же адвокат отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.5 т.1). Адвокат Маковій В.М., діючи в інтересах боржника після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, 13.12.2019 звертався до Обухівського МВ ДВС ГТУЮ у Київській облмасті з клопотанням, у якому вказав на наявність у ОСОБА_1 корпоративних прав, з зазначенням таких юридичних осіб, а також долучив копію паспорту боржника та його пенсійного посвідчення (а.с.11-136 т.1). У подальшому, як свідчать матеріали справи, інтереси ОСОБА_1 під час виконавчого провадження представляв адвокат Кононенко О.І. (а.с. 176,177 т.1). Отже, долучені до матеріалів виконавчого провадження докази свідчать про те, що протягом тривалого періоду часу боржником свідомо не виконується судове рішення, незважаючи на безспірну обізнаність його про перебування на примусовому виконанні судового рішення про стягнення з нього істотної суми заборгованості на користь ОСОБА_2 . Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ОСОБА_1 не надано доказів виконання рішення суду, яке тривалий час - з липня 2018 року перебуває на примусовому виконанні. Разом з тим, як свідчать долучені до справи докази, боржник, маючи невиконані зобов`язання, неодноразово перетинав державний кордон та залишав межі України (а.с.9-11). Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов`язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання. Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантовані статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого з самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті. Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів. Долучені до справи докази дають підстави для висновків про умисне ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення протягом тривалого часу, боржник не виконує покладений на нього обов`язок та при наявності невиконаних зобов`язань та відповідних матеріальних статків, неодноразово перетинав державний кордон та здійснював виїзд за межі України. Отже, оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а по справі необхідно ухвалити нове судове рішення про задоволення подання головного державного виконавця й обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленевича Олексія Вікторовича задовольнити. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року скасувати. Ухвалити по справі нове судове рішення, яким подання головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленевича Олексія Вікторовичапро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа задовольнити. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: Серії: НОМЕР_1 , виданий Обухівським РВ ГУМВС України в Київській області 11 лютого 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт для виїзду за кордон Серії НОМЕР_3 , виданий 15.04.2016 (орган, що видав - 3238) терміном дії до 15.04.2026, до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 13 липня 2022 року. Суддя-доповідач: Судді: