Постанова Тернопільський апеляційний суд № 601/765/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/765/22Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М. Провадження № 33/817/347/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Малиняка В.М. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2022 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень у дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. Згідно постанови 30 квітня 2022 року на автодорозі Р-32 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1 під час об`їзду перешкоди та зустрічного проїзду, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в наслідок чого відбулось зіткнення із автомобілем «Рено Дастер» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Малиняк В.М. просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції розглянув справу без доказів належного сповіщення ОСОБА_1 про час і місце її розгляду, що позбавило останнього можливості скористатися правами, визначеними частиною першою ст.268 КУпАП. Зазначає, що місцевий суд розглянув справу без перевірки правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення. Апелянт вказує на те, що судом не було досліджено докази по справі, та не було враховано всі обставини дорожньо-транспортної пригоди, так як у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 . Захисник звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що водій Рено Дастер виїхав на смугу зустрічного руху, по якій рухався ОСОБА_1 і вже на ділянці дороги останнього відбулось зіткнення автомобілів. Будучи повідомленим про час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника адвоката Малиняка В.М., які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2022 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного. Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримав 03 червня 2022 року (а.с.20), а апеляційну скаргу подав 10 червня 2022 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. При цьому слід зазначити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повинна доводи свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, як то передбачено ст.251 ч.2 КУпАП і суд, розглядаючи матеріали адміністративної справи на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом. Однак, судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена неповнота з`ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові суду висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за ст. 124 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, як вбачається зі змісту оскарженої постанови, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на відомостях, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №467599 від 30.04.2022 року; акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 30.04.2022; доданих фото ДТП; письмових поясненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 30.04.2022, схемі місця ДТП від 30.04.2022. Згідно складеного відносно водія ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення він, 30 квітня 2022 року на автодорозі Р-32 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1 під час об`їзду перешкоди та зустрічного проїзду, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в наслідок чого відбулось зіткнення із автомобілем «Рено Дастер» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п.13.3 ПДР України. Однак, такий висновок суду першої інстанції не підтверджується наявними у справі матеріалами, оскільки схема місця ДТП та інші докази, що вказані в оскарженій постанові, не містять об`єктивних даних на підтвердження наведених у протоколі відносно ОСОБА_1 обставин. Згідно п. 13.3 ПДР України водію під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Аналізуючи зазначені у протоколі обставини, вищевказану норму Правил та порушення яке інкримінують ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що наведений у протоколі про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2022 року відносно ОСОБА_1 зміст правопорушення (не дотримався безпечного бокового інтервалу) відповідає фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, оскільки місце зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху водія ОСОБА_1 . Таким чином, в даній дорожній ситуації вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху України не мають відношення до дій водія автомобіля «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а тому, в його діях відсутні невідповідності вимозі вищезазначеного пункту ПДР. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 13.3. ПДР України, які б знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП. Про порушення ОСОБА_1 будь-яких інших вимог Правил дорожнього руху у складеному відносно нього протоколі не вказано. Таким чином, з матеріалів справи слідує, що в даному випадку склад адміністративного правопорушення, не доведений сукупністю належних і допустимих доказів, які би давали достатні підстави для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні. Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення за санкцією цієї статті, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, оскільки в наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не підтверджується зібраними у справі доказами. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Малиняку В.М. строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника задовольнити і постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2022 року скасувати, а провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя