Постанова 4856 № 600/5828/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5828/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О. Суддя-доповідач - Курко О. П. 11 липня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року позов задоволено, а саме: - визнано протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку розміру грошового забезпечення з 01.02.2020 по 08.10.2021 року ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" станом на 29.01.2020; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 21.04.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" станом на 29.01.2020. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Крім цього, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01 січня 2017 року, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. Отже, після набрання чинності цим Законом (з 01 січня 2017 року) мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення військовослужбовцям посадового окладу та окладу за військовим званням. Також відповідач зазначив, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій командування військової частини НОМЕР_1 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправним, оскільки командування частини, відповідно до Інструкції №260 виконувало роз`яснення Департаменту фінансів ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, в якому було зазначено про ненарахування індексації грошового забезпечення. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2021 №206, наказано: майора ОСОБА_1 , начальника відділення персоналу та стройового, звільненого наказом командувача Сил підтримки Збройних Сил України (по особовому складу) від "03" вересня 2021 року №99 у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з правом носіння військової форми одягу, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки місто Чернівці. З "08" жовтня 2021 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна 25 років 02 місяці, пільгова 00 років 06 місяців, загальна 25 років 08 місяців. Виплатити щомісячну премію за особистий вклад в загальний результат служби в розмірі 47% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу, згідно вимог наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 червня 2018 року №260 (із змінами), передбачених наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2021 №59 "Про бюджетну політику ІНФОРМАЦІЯ_1 на 2021 рік " (із змінами) за період з "01" по "08" жовтня 2021 року. Щорічна основна відпустка за 2021 рік не надавалася. Виплатити допомогу на оздоровлення за 2021 рік в сумі 17049,45 грн. Виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, в сумі 1340,00 грн. Виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №178 від 16 березня 2016 року, в сумі 139182, 24 грн. Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 червня 2018 року №260, в сумі 213118,25 грн (а.с. 4). 12.10.2021 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою в якій просив: надати інформацію щодо виплати (або не виплати) відповідно до вищезазначених норм Законів індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу військової частини; у разі невиплати індексації грошового забезпечення надати довідку - розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу військової частини; у разі невиплати індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 по день виключення зі списків особового складу військової частини' здійснити виплату належної індексації грошового забезпечення; з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно, вчинити дії щодо перерахунку, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до Додатку 1, Додатку 14 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; з 01.01.2021 по 08.10.2021 включно, вчинити дії щодо перерахунку, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до Додатку 1, Додатку 14 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2010 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (а.с. 16). У відповідь на заяву від 12.10.2021, Військова частина НОМЕР_1 листом від 25.10.2021 №805б повідомила позивача, що за період січень 2016-лютий 201 роки виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям була призупинена на підставі рішень та вказівок директора Департаменту фінансів у зв`язку з відсутністю у ІНФОРМАЦІЯ_1 можливості виплати індексації грошового забезпечення в межах наявного фінансового ресурсу. Також зазначив, що застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в якості розрахункової величини, для визначення розміру окладу та за військовим (спеціальним) званням не передбачено нормами чинного законодавства України (а.с. 17-19). Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі врегульовано: Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ); постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704; Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно частини 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ). В силу частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд зазначає наступне Згідно з абзацом другим частини третьої Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ передбачено, що з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян законами України встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Законом, що визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, є Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII). Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону України №1282-ХІІ). Відповідно до частини шостої статті 5 Закону №1281-ХІІ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078). Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Відповідно підпункту 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, що здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Поряд з цим, вказаними нормативно-правовими актами виплата індексації не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Отже, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, наявні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Як свідчать матеріали справи, єдиною підставою для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року стала відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_1 можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у межах наявного фінансового ресурсу. Водночас, колегія суддів вважає вказані доводи безпідставними, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для непроведення індексації грошового забезпечення. Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого він фінансується, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні. Крім цього, стосовно посилань відповідача у листі від 10 вересня 2021 року №699-А на листи Міністерства соціальної політики України у листі від 16 липня 2015 року №10685/0/14-15/10, від 09 червня 2016 року №252/10/136-16 та від 08 серпня 2017 року №13700/з, вказівок Департаменту фінансів ІНФОРМАЦІЯ_1 у листі-відповіді від 03 березня 2018 року №248/927 та телеграмі від 26 березня 2018 року №248/1485 (про те, що відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та складання довідки за попередні періоди немає) варто зазначити, що відповідач повинен керуватися та діяти відповідно до Закону №1282-XII, який є нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню в спірних відносинах. Натомість вказані роз`яснення не є нормативно-правовими актами, а носять лише рекомендаційний, факультативний характер. Положеннями ж Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів. Тому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про відсутність коштів для виплати індексації грошового забезпечення як належного доказу неможливості здійснення вказаних виплат. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягала у не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, є протиправною. Оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є порушеним, то таке має бути відновленим шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" станом на 29.01.2020 року, суд зазначає наступне. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 4 Постанови КМУ №704 (у редакції, чинній на момент її прийняття) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. У Додатку 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Однак, пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103) внесено зміни до пункт 4 Постанови №704 та викладеного його такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". У той же час, згідно із пунктом 1 Примітки 1 Додатку 1 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України (у редакції, яка була чинна до 03.11.2020) передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до Примітки 1 Додатку 14 (у редакції, яка була чинна до 03.11.2020) також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Лише згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. №1038 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1644 і від 30 серпня 2017 р. №704" у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 вищезазначені положення Примітки 1 Додатку 1 викладено у наступній редакції "Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень", як і положення Примітки 1 Додатку 14 викладено у наступній редакції: Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень". Позиція позивача у цій справі полягає саме у тому, що після внесення Постановою №103 змін до пункт 4 Постанови №704 Примітка 1 Додатку 1 та Примітка 1 до Додатку 14 таких змін не зазнали, а відтак посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням починаючи з 01.03.2018 повинні були визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Водночас, на переконання суду, визначальними положеннями, що повинні братися за основу, є саме положення пункт 4 Постанови №704, які і визначають складові, з урахуванням яких визначаються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням, а не положення приміток до Додатків 1 та

14. До наведеного суд приходить виходячи з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 №1156) затверджено Регламент Кабінету Міністрів України, згідно пункту 5 параграфу 32 Глави 2 якого, проекти актів Кабінету Міністрів оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 №870. Згідно підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги: - пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу; - в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Отже, аналізуючи наведене, слід прийти до висновку, що примітка в нормативно-правовому акті не може містити нормативні положення, які мають виключно міститись в пункті документу, який є базовим елементом акту, а тому використання при правозастосування її як нормативне положення є помилковим та суперечить засадам правозастосування. У даному разі мова не йде про якість нормативно-правових положень, оскільки примітка таких не може містити в силу природи свого походження. При застосуванні тієї чи іншої норми права суд має системно тлумачити закон та приймати рішення, виходячи із мети (цілі) цього закону, які не можуть бути прописані в примітки до нормативно-правового акту. Так, пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до пункт 4 Постанови №704 та викладеного його такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Наведений підхід до визначення розрахункової величини був застосований в законодавстві України, що підтверджується положеннями пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України2 від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ та пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік. Отже, підсумовуючи наведене, саме пунктом 4 Постанови №704, а не примітками до додатків цієї Постанови, необхідно керуватись при визначенні розрахункової величини. Суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року №870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила №870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки. За змістом пункту 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Положеннями пункту 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права. Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права. Оскільки положення пункт 4 Постанови №704 зазнали змін згідно Постанови №103, відповідач у цій справі не вправі був діяти інакше, ніж при визначенні посадових окладів за та окладів за військовим (спеціальним) званням шляхом враховувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р. Суд звертає увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Таким чином, з 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704. Відповідачем не доведено правомірність виплати позивачу грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704. Оскільки, позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 21.04.2021 з урахуванням розрахунку належного розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, однак відповідач не вчинив жодних дій для проведення такого перерахунку, чим допустив протиправну бездіяльність. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.