Постанова Київський апеляційний суд № 760/34020/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №760/34020/21 Головуючий в 1 інстанції Педенко А.М. Провадження №33/824/1715/2022 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., за участі осіб, які з`явились в судове засідання: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ВСТАНОВИВ: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 299996, складеного 14 грудня 2021 року, вбачається, що 14 грудня 2021 року о 18 год. 30 хв., по вул. Освіти, 8/1 в місті Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Chrysler 200», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не був уважний, не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Citroen C3», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень автомобілів з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.Б та 13.1 Правил дорожнього руху. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 124 КУпАП та провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції прийнято постанову за неповного з`ясування судом всіх фактичних обставин справи. В доводах апеляційної скарги скаржник зазначає, що закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 в частині визнання винним ОСОБА_1 та прийняти нову постанову, якою виключити із резолютивної частини встановлення вини ОСОБА_1 . Одночасно зі зверненням до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що про наявність оскаржуваного рішення суду дізнався лише 23 травня 2022 року. Судом першої інстанції виклик в судове засідання не здійснювався. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнає їх поважними, а тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року підлягає задоволенню. ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити, вказуючи про те, що свою вину в порушенні ПДД України не заперечує. Однак, вважає неправильним зазначення у резолютивній частині постанови про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки у зв`язку із закриттям провадження у справі він вважається таким, що не притягнутий до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 14 грудня 2021 року о 18 год. 30 хв., по вул. Освіти, 8/1 в місті Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Chrysler 200», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не був уважний, не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Citroen C3», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень автомобілів з матеріальними збитками Визнаючи винним ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що він себе визнав винним, подав заяву про закриття провадження у справі за п.7 ст.38 КУпАП , що є нереабілітуючою підставою. Крім того, його вина доводиться матеріалами справи. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що наведені вимоги закону судом першої інстанції під час розгляду адміністративної справи про притягнення до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ст. 124 КУпАП були дотримані в повному обсязі. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується наявними доказами у справі. Так, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження по справі, оскільки момент виявлення правопорушення є 14 грудня 2021 року, а постанова суду першої інстанції була прийнята 03 травня 2022 року, тому строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення сплинув. На противагу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд помилково дійшов висновку, що у разі закриття провадження у справі слід обов`язкового встановлювати вину особи, апеляційний суд зазначає, що закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підлягає під ознаками адміністративного правопорушення, оскільки для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі у зв`язку зі спливом цього строку необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення. Крім того статтею 38 КУпАП передбачені не строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, а строки накладення адміністративного стягнення. Відповідно до п.5 Листа ВССУ від 22 травня 2017 року, якщо на момент розгляду справи в суді закінчився строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі. Тобто, пріоритет повинен мати п.1 ч.1 ст.277, а не п.7 вказаної адміністративно-правової норми. Справа про адміністративне правопорушення може бути закрита у зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення лише щодо особи, визнаної судом винуватою у його вчиненні. Відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП і закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених у ст.38 КУпАП, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, є окремими підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Це означає, що в кожному конкретному випадку суд повинен спочатку вирішити питання про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і лише після цього вирішити питання про накладення адміністративного стягнення. Із наведеного вбачається, що закриття справи у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи в суді строку накладення адміністративного стягнення передбачає встановлення винуватості особи у вчиненні правопорушення. Окрім того, посилання ОСОБА_1 на консультативний висновок Вищого адміністративного суду України, а саме, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється, на думку апеляційного суду є безпідставними, оскільки даний висновок зроблений для справ, які підсудні адміністративним судам України. Щодо доводів скаржника про те, що саме зазначення в резолютивній частині постанови суду першої інстанції про визнання його винним за ст. 124 КУпАП свідчить про притягнення його до адміністративної відповідальності, хоча адміністративні санкції на нього не накладались, то ці доводи не можуть бути підставою для скасування або зміни постанови суду першої інстанції, оскільки резолютивна частина судом викладена відповідно до наведених вище вимог закону. Адміністративна відповідальність - це реалізація адміністративно-правових санкцій, застосування адміністративних стягнень. Оскільки до ОСОБА_1 у зв`язку із закриттям адміністративного провадження не застосовувались адміністративно-правові санкції за вчинене правопорушення, він не вважається таким, що притягнутий до адміністративної відповідальності. Разом із тим, обставини, які встановлені судом при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , можуть бути використані в інших судових провадженнях в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, судом було повно, всебічно і об`єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, надано цим обставинам належну правову оцінку та вірно визначено наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 38 КУпАП. З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування постанови суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 38, 247,280, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб