Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6405/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2022 року Справа № 300/6405/21 пров. № А/857/3681/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року (суддя Главач І.А., м.Івано-Франківськ), - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ) в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову відповідача у призначенні пенсії позивачу згідно поданої заяви про призначення пенсії від 16.08.2021; зобов`язати ГУПФ призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.08.2021 - з дня звернення із заявою про призначення пенсії, з урахуванням до стажу роботи за Списком №1 періоди роботи слюсарем по ремонту апаратурного обладнання, слюсарем-ремонтником у Відкритому акціонерному товаристві «Калушхімремонт» (далі - ВАТ) в цехах з особливо шкідливими умовами праці на Відкритому акціонерному товаристві «Оріана» (далі - ВАТ-1) тривалістю 6 років 2 місяці 2 дні, враховуючи до страхового стажу: період проходження військової служби з 30.10.1984 по 29.10.1986 (2 роки), а також періоди роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Оріана-Галев» (далі - ТОВ) та Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фітойл» (далі - ТОВ-1) враховуючи до страхового стажу: період проходження військової служби з 30.10.1984 по 29.10.1986, а також періоди роботи у ТОВ та ТОВ-1: з 20.06.2006 по 28.11.2008 (2 роки 5 місяців 9 днів), з 01.02.2009 по 23.02.2009 (23 дні), з 01.03.2009 по 26.03.2009 (26 днів), з 01.04.2009 по 25.04.2009 (25 днів), з 01.05.2009 по 26.05.2009 (26 днів), з 01.06.2009 по 29.06.2009 (29 днів), з 01.07.2009 по 28.07.2009 (28 днів), з 01.08.2009 по 25.08.2009 (25 днів), з 01.09.2009 по 24.09.2009 (24 дні), з 01.10.2009 по 25.10.2009 (25 днів), з 01.11.2009 по 13.11.2009 (13 днів), з 15.12.2009 по 31.01.2010 (1 місяць 17 днів), з 01.02.2010 по 30.09.2010 (8 місяців), з 01.10.2010 по 31.12.2010 (2 місяці), з 01.01.2011 по 11.05.2012 (1 рік 4 місяці 11 днів). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі вказує, що відповідачем частково враховано до страхового стажу позивача періоди роботи виходячи із відомостей щодо позивача в реєстрі застрахованих осіб. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили право позивача на зарахування до його страхового стажу спірних періодів роботи. Також вказує на те, що ГУПФ не приймало рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу певних періодів роботи, а позивач звертався до відповідача із заявами про призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано приписів частини другої статті 2 КАС, а тому позовні вимоги є обґрунтованими. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 16.08.2021 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звернувся до Калуського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. При зверненні до відповідача, позивач надав документи, які передбачені чинним законодавством (паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, військовий квиток, у тому числі і належно оформлену трудову книжку від 08.08.1984 НОМЕР_1 , записи в якій чітко підтверджують періоди роботи позивача 28.07.1987-05.05.1988 на посадах слюсар по ремонту апаратного обладнання/слюсар-ремонтник ВАТ, 17.08.1988-25.04.2003 на посаді слюсар-ремонтник ВАТ. Додатково надано уточнюючу довідку ВАТ від 03.02.2004 №678, наказ про проведення атестації робочих місць у ВАТ від 29.08.1997 №42 (отримання підтверджується розпискою-повідомленням від 16.08.2021 №8970) (а.с.29). ГУПФ листами від 31.08.2021 №0900-0210-8/31365 та 10.09.2021 №0900-0210-8/33226 відмовило позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з посиланням на рішення ГУПФ від 25.08.2021 та 07.09.2021 про відмову в призначені пенсії за віком. Згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 21 день. До страхового стажу не враховано період проходження військової служби з 30.10.1984 по 29.10.1986, оскільки у даті призову наявне виправлення. Пільговий стаж не визначено, оскільки не надано всіх необхідних уточнюючих довідок. Враховуючи наведене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 (із зниженням пенсійного віку) відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. 01.09.2021 ОСОБА_1 додано до пенсійного органу: архівні довідки від 01.09.2021 №01.7-01/1137, №01.7-01/1135, №01.7-01/1134, №01.7-01/1133, №01.7-01/1129, №01.7-01/1130, №01.7-01/1131, №01.7-01/1132, наказ про проведення атестації робочих місць у ВАТ від 29.08.1997 №42. Розглянувши вказані документи, відповідач не заперечував, щодо приналежності вказаних посад до переліку посад зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Проте зазначив про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1 з огляду на те, що періоди роботи останнього 28.07.1987 - 05.05.1988 на посаді слюсаря-ремонтника ВАТ неможливо зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 з огляду на відсутність довідок про підтвердження наявного трудового стажу. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною першою статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення. У пункті «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Надалі Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (далі - Закон №2148-VIII), Закон №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян». Так, зокрема, згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону №2148-VIII), працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (після досягнення віку 60 років), зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. З матеріалів справи видно що позивач звернувся за призначенням пенсії 16.08.2021. Згідно оскаржуваних відмов його загальний страховий стаж складає 23 роки і 21 день. Пільговий стаж не визначено, оскільки не надано всіх необхідних уточнюючих довідок. До страхового стажу не зараховані період проходження військової служби з 30.10.1984 по 29.10.1986. До пільгового стажу не враховано період роботи у ВАТ з 28.07.1987 по 05.05.1988 та з 17.08.1988 по 25.04.2003. Відповідно до пункту10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку. Положеннями статті 62 Закону №1788-ХІІ, пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Звідси, слід зробити висновок, що Законом №1788-ХІІ та Порядком №637 визначено, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії - є трудова книжка. Якщо її немає, або в ній відсутні свідчення, що визначають право на пільгову пенсію, можуть бути витребувані уточнюючі довідки підприємств або організацій. Щодо періоду проходження позивачем військової служби з 30.10.1984 по 29.10.1986, то слід зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), у редакції частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Закон №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. За приписами статті 2 Закону №2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Абзацом 2 статті 8 Закону №2011-XII передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як уже зазначалося вище, відповідачем не враховано період проходження військової служби з 30.10.1984 по 29.10.1986, оскільки у даті призову наявне виправлення. З цього приводу, судом встановлено наступне. Згідно пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку» приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово- лікувальних установ. При зверненні до відповідача 16.08.2021 та 01.09.2021 позивачем було подано оригінал трудової книжки, у якій міститься запис №4 на сторінках 2-3 про те, що у період з 30.10.1984 по 29.10.1986 ОСОБА_1 проходив службу у рядах Радянської Армії. Підстава внесення запису: військовий квиток №4833833 (а.с.18). Запис, внесений у трудову книжку, повністю відповідає відомостям військового квитка, а саме: на сторінці 2, пункт 8, міститься запис про призвання позивача на строкову військову службу і направлення у військову частину 30.10.1984. Також, на сторінці 3, пункт 12, міститься запис про його звільнення із військової служби 29.10.1986 та направлення до Калуського РВК (а.с.16 зворот). Відомості про проходження військової служби також підтверджуються обліково- послужною карткою ОСОБА_1 до військового квитка № НОМЕР_2 (а.с.17). Так, у Списку №1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, у період роботи позивача з 06.08.1984 по 11.10.1984 (перед службою в армії) (дата набрання чинності списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10) посада слюсаря або слюсаря-монтажника віднесена до посад за Списком №1 з особливо важкими умовами праці. Згідно роз`яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 №5/8 порядок застосування Списків №1 та №2, передбачає в тих випадках, коли в Списках №1 і №2 передбачені працівники, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що згідно записів у трудовій книжці та військовому квитку ОСОБА_1 , на момент призову на строкову військову службу працював за професією, займаючи посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, а відтак в силу вимог вищенаведених нормативних актів, періоди з 30.10.194 по 29.10.1986 підлягають зарахуванню до його страхового та пільгового стажу. Згідно записів в трудовій книжці позивач з 28.07.1987-05.05.1988, 17.08.1988 по 25.04.2003 працював на посадах слюсар по ремонту апаратного обладнання/слюсар-ремонтник у ВАТ. Поданими позивачем архівними довідками від 01.09.2021 №01.7-01/1137, №01.7-01/1135, №01.7-01/1134, №01.7-01/1133, №01.7-01/1129, №01.7-01/1130, №01.7-01/1131, №01.7-01/1132 підтверджують пільговий характер роботи позивача та відпрацьований повний робочий день на вказаній посаді, як того вимагає пункт 1 статті 114 Закону №1058-IV, з 28.07.1987 по 05.05.1988 на посаді слюсаря по ремонту апаратурного обладнання, з 17.08.1988 по 25.04.2003 на посаді слюсаря-ремонтника на ВАТ в особливо шкідливих цехах. Потрібно зазначити, що пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року. Згідно роз`яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 №5/8 порядок застосування Списків №1 та №2, передбачає в тих випадках, коли в Списках №1 і №2 передбачені працівники, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії. Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок та Постанова №422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання Постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці , затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Згідно пункту 4.3 вказаного Порядку у разі підтвердження цього права за результатами і атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку | проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього порядку. Пунктом 4.4 Порядку №442 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Вказану позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 10 липня 2018 року у справі №227/545/17. Державною експертизою умов праці, на звернення адвоката позивача, надано висновок від 27.08.1997 №52 про результати експертизи умов праці на робочих місцях ВАТ експертиза проведена в липні-серпні 1997 року), наказ від 03.06.1994 №66 про результати проведення атестації робочих місць, наказ від 17.03.1997 №10 про результати проведення атестації робочих місць, наказ від 16.04.1997 №19 (доповнення до наказу від 17.03.1997 №10), наказ від 29.08.1997 №42 про результати атестації робочих місць, якими затверджено Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, професій, посад (а.с.23-28). Довідкою ВАТ від 03.02.2004 №678 підтверджується, що посади, на яких перебував позивач у період з 28.07.1987 по 05.05.1988 та з 17.08.1988 по 25.04.2003 - слюсар по ремонту апаратурного обладнання, слюсар-ремонтник передбачені Списком № 1, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 №

162. Відтак, періоди роботи ОСОБА_1 у ВАТ з 28.07.1987 по 05.05.1988, з 17.08.1988 по 25.04.2003 має бути враховано до його пільгового стажу, а тому позовні в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.01.2010 по 31.01.2010, 01.10.2010 по 31.12.2010 через відсутність відомостей про отримання позивачем доходу та сплату страхових внесків, а також зарахування періодів з 20.06.2006 по 28.11.2008 (2 роки 5 місяців 9 днів), з 01.02.2009 по 23.02.2009 (23 дні), з 01.03.2009 по 26.03.2009 (26 днів), з 01.04.2009 по 25.04.2009 (25 днів), з 01.05.2009 по 26.05.2009 (26 днів), з 01.06.2009 по 29.06.2009 (29 днів), з 01.07.2009 по 28.07.2009 (28 днів), з 01.08.2009 по 25.08.2009 (25 днів), з 01.09.2009 по 24.09.2009 (24 дні), з 01.10.2009 по 25.10.2009 (25 днів), з 01.11.2009 по 13.11.2009 (13 днів), з 15.12.2009 по 31.01.2010 (1 місяць 17 днів), з 01.02.2010 по 30.09.2010 (8 місяців), з 01.10.2010 по 31.12.2010 (2 місяці), з 01.01.2011 по 11.05.2012 (1 рік 4 місяці 11 днів) лише частково, через сплату коштів у розмірі меншому ніж мінімальний страховий внесок, то апеляційний суд зазначає, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 9 вересня 2019 року у справі №242/5448/16-а. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент звернення до пенсійного органу (16.08.2021) про призначення пенсії, позивач досягнув віку 55 років, має стаж роботи за Списком № 1 ( з врахуванням періоду з 28.07.1987 по 05.05.1988 та з 17.08.1988 по 25.04.2003) - понад 10 років, загальний страховий стаж понад 23 роки і шість місяців, Тобто, ОСОБА_2 , має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №

1. Апеляційна скарга ГУПФ не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 7 липня 2022 року.