Постанова 4856 № 120/18627/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/18627/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Курко О. П. 06 липня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача: Бєлкіна Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування постанови. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року позов задоволено, а саме: - визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.09.2021 №333-ДП-Т про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках; - стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" судовий збір в розмірі 2270 грн за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає, що відповідачем вжито всіх вичерпних та належних заходів, передбачених Законом для організації позапланового заходу державного нагляду (контролю) й проведення перевірки діяльності Товариства. Відповідач наголосив на тому, що відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням особи, уповноваженої представляти інтереси позивача на час проведення перевірки є достатньою підставою для висновку про правомірність анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг постанови від 24.09.2021 №333-ДП-Т. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року задоволено клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. При цьому, судом роз`яснено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник зобов`язаний: зайти та авторизуватися в Системі відеоконференцзв`язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні; роз`яснено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, що ризики технічної неможливості участі у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Водночас, під час судового засідання представник відповідача протягом тривалого часу не зміг з`єднатися з судом апеляційної інстанції, а відтак, колегія суддів вирішила здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.09.2021 №333-ДП-Т про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" накладено санкцію у вигляді анулювання дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме субброкерської діяльності, брокерської діяльності, виданої на підставі рішення комісії від 09.04.2018 №602, та на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме дилерської діяльності, виданої на підставі рішення Комісії від 04.09.2018 №602. Фактичною підставою для винесення оскаржуваної постанови про анулювання ліцензій став акт про відмову у проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" від 04.08.2021, а саме відсутність протягом першого дня виходу інспекційної групи для проведення перевірки за місцезнаходженням (тимчасовим місцезнаходженням, про яке ліцензіат повідомив НКЦПФР) суб`єкта перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси суб`єкта перевірки на час проведення перевірки (керівник суб`єкта перевірки або особа, яка виконує його обов`язки). Вважаючи постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 24.09.2021 №333-ДП-Т протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні достатні підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" вчинило дії, які можна трактувати як відмову ліцензіата у проведенні перевірки в розумінні положень Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Порядку № 816, що має наслідком анулювання ліцензії. Висновок контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії Товариства є передчасним і зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, цей закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Згідно з статтею 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків в Україні, сприяння адаптації національних ринків капіталу до міжнародних стандартів; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринків капіталу та організованих товарних ринків; здійснення державного регулювання та контролю за емісією (видачею) і обігом цінних паперів, укладенням і виконанням деривативних контрактів і вчиненням та виконанням правочинів щодо інших фінансових інструментів на організованих ринках, а також у сфері спільного інвестування; здійснення державного регулювання та контролю у системі накопичувального пенсійного забезпечення; захист прав інвесторів у фінансові інструменти (у тому числі споживачів фінансових послуг у межах компетенції, визначеної Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг") та учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків; узагальнення практики застосування законодавства України з питань емісії (видачі) та обігу цінних паперів в Україні, укладення та виконання деривативних контрактів і вчинення та виконання правочинів щодо інших фінансових інструментів на організованих ринках капіталу, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення. При цьому, відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань у випадках і межах, встановлених законом встановлює порядок та видає ліцензії, передбачені статтею 4 цього Закону, а також анулює зазначені ліцензії в разі порушення вимог законодавства. У свою чергу, повноваження Комісії визначені у статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", відповідно до пункту 5 частини першої якої, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року обіг цінних паперів, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій. Таким чином, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, та органом, уповноваженим приймати рішення щодо анулювання дії ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Так, предметом розгляду у цій справі є постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 24.09.2021 №333-ДП-Т про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у вигляді анулювання дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме субброкерської діяльності, брокерської діяльності, виданої на підставі рішення комісії від 09.04.2018 №602, та на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, а саме дилерської діяльності, виданої на підставі рішення Комісії від 04.09.2018 №602. Підставою для винесення оскаржуваної постанови про анулювання ліцензій став висновок відповідача про відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" особи, уповноваженої представляти інтереси позивача на час проведення перевірки, при цьому позивач зазначає, що така підстава для анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності не передбачена ні Законом України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», ні іншими Законами, з приводу чого суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КАС України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12.09.2019 така підстава для анулювання ліцензії, як відмова ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування, передбачалася пунктом 8 частини 12 статті 16 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», у тому числі і щодо ліцензій на професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Однак зазначеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» було внесено зміни до частини 2 статті 2 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» відповідно якої, дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності зокрема на професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, ліцензування якої здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону. Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено, що пункт 8 частини 12 статті 16 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» який передбачає таку підставу для анулювання ліцензії як відмова ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування, не підлягає застосуванню у цій справі. Проте відповідач приймаючи оскаржувану постанову керувався не Законом України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», а Порядком зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 № 816 (далі - Порядок №816). Так, пунктом 1 Порядку № 816 визначено, що Порядок розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) відповідно до статей 16, 17, 19 - 27 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про акціонерні товариства», «Про депозитарну систему України», «Про господарські товариства», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про іпотечні облігації», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та інших нормативно-правових актів з питань, що регулюють діяльність професійних учасників фондового ринку, з метою визначення порядку та умов зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певних видів професійної діяльності на фондовому ринку (крім діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)). Пунктом 2 розділу І Порядку № 816 передбачений перелік термінів, що у ньому застосовуються, зокрема визначено, що анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата Комісією права на провадження окремого виду професійної діяльності на фондовому ринку. Відповідно пункту 5 розділу ІV Порядку № 816 підставою для анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування. Отже, вказаний порядок є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання визначення порядку та умов зупинення дії або анулювання ліцензії на здійснення певних видів професійної діяльності на фондовому ринку, при цьому згаданий порядок не суперечить вимогам Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні". Відтак, підстав для не застосування Порядку № 816 у відповідача не було, та суд таких не вбачає. Разом із тим, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 24.11.2020 № 708 було затверджено Порядок проведення перевірок у сфері професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - Порядок № 708), відповідно до пункту 1 якого Порядок встановлює єдиний механізм здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку контролю за діяльністю осіб у сфері професійної діяльності, пов`язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками. Пунктом 2 Порядку №708 визначено, що планова перевірка - запланована НКЦПФР комплексна перевірка діяльності суб`єкта перевірки, яка проводиться НКЦПФР на підставі плану-графіка проведення планових перевірок; позапланова перевірка - незапланована НКЦПФР тематична перевірка з окремих питань діяльності суб`єкта перевірки. Розділом ІІІ Порядку № 708 передбачено, що підставою для проведення НКЦПФР планової перевірки є включення суб`єкта перевірки до плану-графіка проведення планових перевірок на відповідний квартал. План-графік затверджується наказом Голови НКЦПФР або особи, яка виконує його обов`язки, та оприлюднюється на офіційному вебсайті НКЦПФР. Про проведення планової перевірки суб`єкт перевірки повинен бути попередньо письмово повідомлений НКЦПФР не менше ніж за десять робочих днів до початку її проведення. До початку проведення планової перевірки може проводитись попередня зустріч із керівником суб`єкта перевірки за участю керівника інспекційної групи, керівника профільного структурного підрозділу НКЦПФР. Під час зустрічі обговорюються організаційні питання щодо майбутньої перевірки. Планові перевірки проводяться НКЦПФР з періодичністю не частіше одного разу на рік. Повторна перевірка питань, які перевірялись під час проведення НКЦПФР попередньої планової або позапланової перевірки, здійснюється лише за рішенням суду, яке набрало законної сили, та на підставі підпункту 4 цього пункту. Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час суб`єкта перевірки, що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 708 перевірка вважається розпочатою з дати отримання другого примірника Доручення керівником суб`єкта перевірки (особою, яка виконує його обов`язки), що підтверджується підписом на першому примірнику Доручення із зазначенням прізвища, ініціалів, посади, дати отримання другого примірника Доручення, та повернення першого примірника Доручення керівнику інспекційної групи. Також, згідно розділу IV Порядку № 708 керівник та члени інспекційної групи при проведенні перевірки на підставі Доручення на проведення перевірки мають право: безперешкодно входити до приміщень суб`єкта перевірки за службовим посвідченням і мати доступ до всіх приміщень, програмних продуктів, документів та інформації (на паперових носіях або в електронній формі, включаючи ті, що зберігаються в інформаційних системах суб`єкта перевірки), необхідних для проведення перевірки; вимагати у посадових осіб суб`єкта перевірки документи (інформацію), які необхідні інспекційній групі для проведення перевірки; безоплатно одержувати у посадових осіб суб`єкта перевірки інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності суб`єкта перевірки; звертатися до правоохоронних органів за наявності реальної загрози життю, здоров`ю або майну інспекційної групи, застосування щодо інспекційної групи насильства; узгоджувати із суб`єктом перевірки організаційні питання щодо проведення перевірки; реалізовувати інші повноваження, передбачені законом. Керівник та члени інспекційної групи при проведенні перевірки зобов`язані зокрема вручити керівнику суб`єкта перевірки (особі, яка виконує його обов`язки) за місцем проведення перевірки другий примірник Доручення на проведення перевірки. У разі відмови керівника (особи, яка виконує його обов`язки) суб`єкта перевірки поставити відмітку про отримання першого примірника Доручення на проведення перевірки керівник інспекційної групи робить відповідний запис про те, що керівник (особа, яка виконує обов`язки) суб`єкта перевірки від підпису відмовився, та засвідчує це власним підписом. Також, пунктом 3 розділу IV Порядку № 708 передбачено випадки складення Акту про відмову в проведенні перевірки, зокрема, у разі відсутність протягом першого дня виходу інспекційної групи для проведення перевірки за місцезнаходженням (тимчасовим місцезнаходженням, про яке ліцензіат повідомив НКЦПФР) суб`єкта перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси суб`єкта перевірки на час проведення перевірки (керівник суб`єкта перевірки або особа, яка виконує його обов`язки). Колегія суддів вважає, що невжиття контролюючим органом передбачених законом заходів щодо повідомлення ліцензіата про проведення перевірки, не може розцінюватись як недопуск суб`єктом господарювання до проведення перевірки, оскільки законодавець чітко передбачив, що відмова у проведенні перевірки передбачає або активні дії службових осіб ліцензіата по недопущенню органу ліцензування до перевірки, невиконання їх законних вимог, або ж усвідомлену умисну бездіяльність ліцензіата з метою переховування від членів комісії. Натомість у спірній постанові описуються три епізоди виходу інспекційної групи для проведення перевірки: 04.02.2021 - з 15:30 до 16:45; 10.02.2021 - з 11:15 до 13:00; та 04.08.2021 - з 11:45 до 13:00, та зазначено, що протягом цього часу будь-які особи не входили та не виходили з/до приміщення товариства, ознак перебування там осіб не встановлено. Поряд із цим, посадовими особами НКЦПФР зроблено висновок про відсутність протягом першого дня виходу інспекційної групи для проведення перевірки за місцезнаходженням (тимчасовим місцезнаходженням, про яке ліцензіат повідомив НКЦПФР) суб`єкта перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси суб`єкта перевірки на час проведення перевірки (керівник суб`єкта перевірки або особа, яка виконує його обов`язки). Проте суд звертає увагу, що жодного разу члени інспекційної групи не встановили, що особа уповноважена представляти інтереси суб`єкта перевірки на час проведення перевірки, була відсутня у перший день перевірки протягом усього дня, оскільки самі члени інспекційної перевірки знаходилися біля приміщення товариства не більше двох годин. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення товариства про проведення перевірки. Більше того, в постановах Верховного Суду від 17.09.2018 у справі № 826/7786/18 та від 29.04.2020 у справі №826/2338/17 було зазначено наступне: "колегія суддів наголошує, що в даному випадку недопуску до проведення перевірки фактично не відбулось, оскільки відсутність посадових осіб суб`єкта господарювання, коли контролюючим органом здійснено виїзд з метою проведення перевірки, не свідчить про недопуск до проведення перевірки, акт про не допуск не підписаний жодним представником підприємства. Водночас згідно із частиною сьомою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання." Отже, за сформованою Верховним Судом правовою позицією, відсутність посадових осіб суб`єкта господарювання, коли контролюючим органом здійснено виїзд з метою проведення перевірки, не свідчить про недопуск до проведення перевірки. Також, для правильного вирішення даної справи, на думку суду, перш за все необхідно врахувати, що законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають застосування іншої, аніж анулювання ліцензії, санкції за відмову ліцензіата у проведенні перевірки. В той же час, при вирішенні публічно-правового спору за зверненням суб`єкта владних повноважень (у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом), адміністративний суд наділений певним процесуальним розсудом (свободою вибору), який здійснюється через призму оцінювання фактичних обставин справи та врахування загальних і публічних інтересів. При цьому, адміністративний розсуд обумовлюється, зокрема дотриманням принципів законності, доцільності, розумності, обґрунтованості та пропорційності. Своєю чергою, принцип пропорційності означає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Беручи до уваги правове регулювання спірних правовідносин у співвідношенні з встановленими судом обставинами справи, а також враховуючи наслідки анулювання ліцензії для Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла", а саме припинення господарської діяльності, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що такий вид санкції як анулювання ліцензії не є співмірним у контексті спірних правовідносин. А тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку відсутні достатні підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" вчинило дії, які можна трактувати як відмову ліцензіата у проведенні перевірки в розумінні положень Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Порядку № 816, що має наслідком анулювання ліцензії. Висновок контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії Товариства є передчасним і зроблений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 07 липня 2022 року. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.