Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/25856/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25856/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю. пр-к відповідача Решетило С.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, - У С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» звернулося в суд з позовом до Національної комісії, що здійсню державне регулювання у сфері фінансових послуг, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 26.11.2019 №2374 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Також, апелянт вказує, що оскаржуване розпорядження Нацкомфінпослуг було прийнято на підставі акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, що в силу п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є підставою для анулювання ліцензій. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 березня 2022 року. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлені заперечення проти доводів апеляційної скарги, підтримано позицію, що надавалася суду першої інстанції під час розгляду справи. Розгляд апеляційної скарги 16 березня 2022 року не здійснювався, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року і наказу голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2022 року № 16 «Про встановлення особливого режиму роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану». У зв`язку з тим, що 16 березня 2022 року розгляд апеляційної скарги не відбувся, судом призначено судове засідання на 29 червня 2022 року. У судове засідання позивач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання п. 68 Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на 2019 рік, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 29.11.2018 № 2102 (зі змінами) працівникам департаменту страхового регулювання та нагляду Нацкомфінпослуг було доручено здійснити перевірку ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» тривалістю 10 робочих днів з 02.09.2019. На підставі направлення на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» від 20.08.2019 № 189/2019-13-3, виданого Головою Нацкомфінпослуг Пашком І.В., інспекційною групою Нацкомфінпослуг 02.09.2019 вжито заходів для проведення планової перевірки товариства. За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» складено акт №1546/13-3/2 від 13.09.2019. На підставі вказаного акта відповідачем прийнято розпорядження від 17.09.2019 № 1793 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» ліцензійних умов», яким зобов`язано: 1) ПРАТ «СК «ДЕЛЬФІН»: у термін до 01.11.2019 усунути порушення, встановлене пунктом 1 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта, а саме, абзацу 8 п. 24 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого фінансова установа зобов`язана використовувати внутрішні правила, які не суперечать законодавству з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також не порушують та не обмежують прав споживачів фінансових послуг, визначених законодавством; у термін до 01.11.2019 усунути порушення, встановлене п. 2 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта, а саме, п. 3 Розділу І Положення про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг 07.06.2018 №850, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2016 за №782/32234 (далі - Положення №850), відповідно до якого страховик зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів; пункту 1 Розділу III Положення № 850, відповідно до якого норматив платоспроможності та достатності капіталу - сума прийнятних активів, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів; пункту 34 Ліцензійних умов, відповідно до якого фінансова установа зобов`язана на будь-яку дату дотримуватися обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених законами та/або нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг, а також вимог законодавства щодо формування резервного капіталу та інших обов`язкових резервів; у термін до 01.11.2019 усунути порушення, встановлене п.3 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта, а саме, пункту 36 Ліцензійних умов, відповідно до якого фінансова установа зобов`язана виконувати нормативно-правові акти, якими встановлені умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, вимоги та рішення Нацкомфінпослуг, що відповідають її повноваженням, визначеним законом, зокрема надавати на такі вимоги та рішення інформацію і звітність у встановлений у них строк; 2) повідомити Нацкомфінпослуг про: усунення порушень, встановлених п. 1, 2 та 3 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акта, з наданням підтверджуючих документів у термін до 01.11.2019. На виконання вимог Розпорядження №1793 листом від 29.10.2019 № 1/29-10 ПРАТ «СК «ДЕЛЬФІН» повідомило Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючої інформації та документів. Зокрема, товариством було надано зміни до правил добровільного страхування, зареєстровані розпорядженням Нацкомфінпослуг від 21.10.2019 № 1793, баланс ПРАТ «СК «ДЕЛЬФІН» станом на 30.09.2019 та довідки з банківських установ про залишки на рахунках ПРАТ «СК «ДЕЛЬФІН» станом на 30.09.2019. З метою перевірки інформації поданої ліцензіатом на виконання вимог розпорядження на предмет її достовірності, Нацкомфінпослуг було прийнято Розпорядження від 07.11.2019 № 2243 «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» на предмет виконання товариством розпорядження Нацкомфінпослуг від 17.09.2019 № 1793 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» ліцензійних умов». На підставі направлення на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» від 08.11.2019 № 2639/2019-13-3, інспекційною групою Нацкомфінпослуг 19.11.2019 вжито заходів для проведення позапланової перевірки Товариства, про що ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» здійснено відповідний запис. 19.11.2019 інспекційною групою було вручено голові правління ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» Косенковій Т.В. вимогу № 1 щодо наданняв строк до 9-30 20.11.2019 року інформації та документів, що підтверджують виконання розпорядження № 1793, а саме, станом на 15.10.2019 та 01.11.2019 надати інформацію щодо дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів товариства та на підтвердження задекларованих товариством наявних активів надати оригінали всіх виписок банків за поточними та депозитними рахунками, виписок зберігачів цінних паперів, документи права власності на нерухоме майно. Позивачем на вимогу було надано заперечення від 19.11.2019 № 3/19-11, в яких було зазначено про незаконність формулювань у документах щодо проведення позапланової перевірки і дати щодо надання інформації та документів, а саме на 15.10.2019 та 01.11.2019 та лист від 4/19-11 від 19.11.2019 із банківським виписками та документами станом на 30.09.2019. 20.11.2019 інспекційна група о 09.30 прибула за місцезнаходженням товариства з метою отримання інформації та документів на вимогу № 1 від 19.11.2019 інспекційної групи. Однак, працівниками ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» було повідомлено, що керівник товариства знаходиться на лікарняному, будь-яка уповноважена особа, яка б мала право надавати додаткові документи інспекційній групі Нацкомфінпослуг, відсутня. Документи на запитувану у вимозі дату на 15.10.2019 та 01.11.2019 надано не було. З цих підстав Нацкомфінпослуг складено акт про відмову ПРАТ «СК «ДЕЛЬФІН» у проведенні перевірки Нацкомфінпослуг від 21.11.2019 № 1972/13-3/6. Відповідно до змісту акту від 21.11.2019 №1972/13-3/6 інспекційна група не мала змоги дослідити виконання ПРАТ «СК «ДЕЛЬФІН» розпорядження Нацкомфінпослуг від 17.09.2019 №1793 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» ліцензійних умов» у зв`язку з відмовою товариства надати документи на запит інспекційної групи, що стало підставою для складення окремо го акту про відмову Товариства у проведенні перевірки Нацкомфінпослуг від 21.11.2019 № 1972/13-3/. 26.11.2019 Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження №2374 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності, з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» з підстав ненадання інформації на письмову вимогу. Не погоджуючись з такими діями і розпорядженням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для анулювання ліцензій. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12.07.2001 (далі - Закон №2664-ІІІ, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є органом, що уповноважений здійснювати державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Разом з тим, Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року №222-VIII в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження (далі - Закон №222-VIII) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Частиною першою статті 6 Закону № 222-VIII встановлено, що орган ліцензування видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону. У відповідності до п. 3 частини другої статті 6 Закону №222-VІІІ, орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення. Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону №222-VІІІ контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Питання анулювання ліцензії визначені у статті 16 Закону №222-VІІІ. Частиною першою статті 16 Закону №222-VІІІ визначено, що анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії. Пунктом 8 частиною другою ст.16 Закону №222-VІІІ визначено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки). Акти, передбачені п. 5-9 частини другої цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов (частиною третьою статті 16 Закону України №222-VІІІ). До актів можуть долучатися фото та відеоматеріали, відзняті під час проведення перевірки. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом п`яти робочих днів з: дня одержання документа, передбаченого пунктом 1 частини другої цієї статті; дня виявлення відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті; наступного дня після закінчення строку, передбаченого пунктом 3 частини другої цієї статті; дня виявлення підстав, передбачених пунктами 4-9 частини другої цієї статті (частина четверта статті 16 №222-VІІІ). Відтак, законом передбачено, що відмова у проведенні перевірки передбачає або активні дії службових осіб ліцензіата по недопущенню органу ліцензування до перевірки, невиконання їх законних вимог, або ж умисну бездіяльність ліцензіата з метою переховування від членів комісії. При цьому, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон України №877-V). У відповідності до частини одинадцятої ст. 4 Закону України №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Наразі, стаття 10 Закону України №877-V надає право суб`єкту господарювання під час здійснення державного контролю, серед іншого бути поінформованим про свої права та обов`язки; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта. З огляду на вказані норми законодавства вбачається обов`язок органу контролю вжити усіх заходів щодо повідомлення суб`єкта господарювання щодо початку позапланової перевірки у день її проведення, та неможливість її проведення без відповідного повідомлення та за відсутності представника ліцензіата. Недотримання таких норм спричиняє порушення гарантованих законом прав суб`єкта господарювання, що відповідно до Закону №877-V унеможливлює застосування органом контролю будь-яких заходів та призводить до їх незаконності у випадку застосування. З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2019 інспекційна група прибула для здійснення позапланової перевірки виконання Розпорядження Нацкомфінпослуг від 17.09.2019 №1793 та вручено посадовим особам ПрАТ вимогу№ 1 від 19.11.2019 про надання у строк до 09-30 20.11.2019 року відповідних підтверджуваних документів станом на 15.10.2019 та 01.11.2019. Позивачем на було надано лист від 4/19-11 від 19.11.2019 із банківським виписками та документами станом на 30.09.2019 та заперечення від 19.11.2019 № 3/19-11, в яких було зазначено про незаконність формулювань у документах щодо проведення позапланової перевірки і дати щодо надання інформації та документів, а саме на 15.10.2019 та 01.11.2019 . 20.11.2019 інспекційна група о 09.30 прибула за місцезнаходженням товариства з метою отримання інформації та документів на вимогу № 1 від 19.11.2019 інспекційної групи. Працівниками ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» було повідомлено, що керівник товариства знаходиться на лікарняному, будь-яка уповноважена особа, яка б мала право надавати додаткові документи інспекційній групі Нацкомфінпослуг, відсутня, а саме: Голова Правління та головний бухгалтер товариства знаходились на лікарняних, інші члени Правління ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» в ці дні не могли виконувати функції уповноважених представників товариства також на законних підставах, тому що перебували у відпустках. На робочому місці знаходився лише штатний працівник ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН», який не мав права виконувати функції уповноваженої особи товариства, в тому числі й у відносинах з інспекційною групою Нацкомфінпослуг на час проведення перевірки, про що усно повідомив інспекційну групу Нацкомфінпослуг. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи долучено документи: - копії листа непрацездатності серія АДП №839169 від 20.11.2019 ОСОБА_1 ; - копія наказу №155-К від 15.11.2019; копія наказу №156-К від 15.11.2019; - копія наказу №157-К від 18.11.2019; - копія наказу №158-К від 18.11.2019; - копія листа непрацездатності серія АДР №838256 від 19.11.2019. Відтак, колегія суддів зазначає, що вказані накази підтверджують неможливість прибуття уповноважених осіб для проведення перевірки та надання запитуваної інформації в строк ,зазначений у вимозі. Наразі, колегія суддів зазначає, що позапланова перевірка ПрАТ «СК «ДЕЛЬФІН» розпочалась 19.11.2019 шляхом вручення Голові правління Товариства ОСОБА_1 за місцем реєстрації Товариства направлення на перевірку та вимоги про надання додаткових документів, що підтверджують виконання Розпорядження №1793 від 17.09.2019 станом на 15.10.2019 та на 01.11.2019 . Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за змістом Розпорядження №1793 від 17.09.2019 не визначалося надання інформації на конкретні дати. Зазначене робить слушними доводи позивача щодо неможливості завчасно підготувати необхідний пакет документів та інформації. Разом з тим, відповідач не позбавлений можливості внести зміни щодо дати проведення позапланового заходу, тим самим забезпечивши участь суб`єкта господарювання в ньому. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття контролюючим органом передбачених законом заходів щодо проведення перевірки, не може розцінюватись як недопуск суб`єктом господарювання до проведення перевірки, оскільки законодавець чітко передбачив, що відмова у проведенні перевірки передбачає або активні дії службових осіб ліцензіата по недопущенню органу ліцензування до перевірки, невиконання їх законних вимог, або ж усвідомлену умисну бездіяльність ліцензіата з метою переховування від членів комісії. Колегія суддів вказує, що в даному випадку недопуску до проведення перевірки фактично не відбулось, оскільки відсутність посадових осіб суб`єкта господарювання, коли контролюючим органом здійснено виїзд з метою проведення перевірки, не підтверджено належними та допустимими доказами, акт про не допуск не підписаний жодним представником підприємства. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2018 року у справі № 826/7786/18 та від 29 квітня 2020 року у справі №826/2338/17. Також, колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта, що мало місце ненадання позивачем інформації та документів на вимогу інспекторів, оскільки частково такі документи було надано, а надання інших документів у визначений строк унеможливлено перебування відповідальних осіб на лікарняному. Тобто з поважних причин. Згідно частини 7 статті 4 України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання. Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що анулювання ліцензії, як найсуворіша санкція застосована безпідставно, а тому оскаржуване розпорядження Нацкомфінпослуг від 26.11.2019 №2374 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ДЕЛЬФІН» підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 05.07.2022р.)