Постанова 4857 № 460/897/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/897/20 пров. № А/857/20091/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 460/897/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,- суддя в 1-й інстанції -Щербаков В.В., час ухвалення рішення - 18.10.2021 року, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, в якому просив визнати протиправними дії оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України щодо зняття з ОСОБА_1 частини суми щомісячної додаткової грошової винагороди внаслідок зняття премії за грудень 2016 року; зобов`язати оперативне командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення за грудень 2016 року у відповідності до вимог наказу Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", в сумі 4400,18грн., з урахуванням виплаченої щомісячної додаткової грошової винагороди. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, позов залишено без задоволення. 06.09.2021 від ОСОБА_1 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.06.2020. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду суду від 08.10.2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки такої заяви шляхом подання суду клопотання про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій зазначити, зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною заявою, або надати докази, які свідчать, що саме 02.09.2021 ОСОБА_1 стало відомо про існування істотних обставин, що не були встановлені судом. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 460/897/20 повернуто заяву без розгляду. Ухвалу суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. Апелянт наголошує, що строк звернення до суду з відповідною заявою ним не пропущений, адже про наявність правових висновків він дізнався лише 02.09.2021 після консультації з адвокатом. Просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 460/897/20 про повернення заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи заяву без розгляду в справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 3 ст. 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.4, ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю обгрунтування підстав для поновлення заявнику строку звернення до адміністративного суду, заява підлягає поверненню без розгляду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 363 КАС України визначено порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Так, частиною 1 визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду; 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України; 5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили; 6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного. Відповідно до п.5 ч.2 ст.364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення. Згідно з п.4 ч.3 ст.364 КАС України, до заяви додаються у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення. Із заявою про перегляд судового рішення у справі №460/897/20 за нововиявленими обставинами позивач звернувся 06 вересня 2021 року. Апеляційний суд звертає увагу на те, що умовою для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у справі №460/897/20, ухваленого Рівненським окружним адміністративним судом 23.06.2020, за нововиявленими обставинами позивач зазначає: - правові висновки, які викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №820/3092/17, а саме, що відповідно до положень пункту 31.1 Інструкції № 260 командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково, лише премії; - правові висновки, які викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №822/504/17, а саме, оскільки вчинене позивачем правопорушення не відноситься до військових адміністративних правопорушень, то підстави для позбавлення його премії згідно пункту 31.6 Інструкції №260 відсутні; - правові висновки, які викладено у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №806/2199/17, а саме, оскільки відповідно до положень пункту 31.5 Інструкції №260, догана слугує правовою підставою для позбавлення позивача премії у розмірі 10%; - положення пункту 2 наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 №44 "Про 2016 році", а саме, що щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) повинно виплачуватись з розрахунку щомісячна додаткова грошова винагорода: у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення на військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби); інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення - у розмірах, визначених нормативно-правовими актами. Апелянт зазначає, що про існування вищезазначених обставин йому стало відомо лише 02.09.2021 після консультації з адвокатом. Апеляційний суд звертає увагу на те, що заявник не додає до заяви чи апеляційної скарги доказів, які б підтвердили, що саме 02.09.2021 йому стало відомо про наявність зазначених обставин. Колегія суддів зазначає, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі заяви та доданих до неї матеріалів. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.03.2009, прийнятого за наслідком розгляду заяви №20347/03 у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, тощо. Так, як позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається. Керуючись ст. 169, ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 366 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 460/897/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 05.07.2022 року