LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852340/221/20

від 04.07.2022 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 липня 2022 року м. Дніпросправа № 340/221/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Головко О.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року в адміністративній справі №340/221/20 (головуючий суддя першої інстанції Казанчук Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України; Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро); Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіальне управління юстиції у Кіровоградській області; Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро); Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» від 23.12.2019 року № 4169/к. Поновлено позивача на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26.12.2019 року. Стягнуто із Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.12.2019 року по 02.09.2020 року в сумі 169071,58 гривень. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області залишено без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20 змінено, абзац четвертий резолютивної частини цього рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.12.2019 року по 02.09.2020 року в сумі 169071,58 гривень, що визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів». В інший частині рішення суду залишено без змін. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20.09.2021 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишив без задоволення, касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області задовольнив частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20 у резолютивній частині змінено, пункт третій викладено у такій редакції: «Поновити позивача на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 27 грудня 2019 року». В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 340/221/20 залишено без змін. 11 січня 2022 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.05.2021 року у справі № 340/347/20 касаційну скаргу задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 року у справі №340/347/20 скасовано, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі №340/347/20 залишено в силі. Зазначеним вище рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГТУЮ у Кіровоградській області щодо невиплати позивачу, начальнику ГТУЮ у Кіровоградській області, надбавки за інтенсивність праці за листопад та грудень 2019 року та зобов`язано відповідача ГТУЮ у Кіровоградській області нарахувати і виплатити позивачу надбавку за інтенсивність праці у розмірі 300 відсотків до посадового окладу за вказаний період. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Як зазначає ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у справі №340/221/20 розрахунок середньоденної заробітна плата позивача за два попередні місяці роботи перед звільненням проводився без урахуванням суми надбавки, виплаченої 03.08.2021 року на виконання рішення суду у справі №340/347/20, за листопад 2019 року за інтенсивність праці у сумі 23550 грн, тому рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20 в частині визначення суми середнього заробітку належить переглянути за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що до розрахунку середньоденної заробітної плати позивача, яка була встановлена у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20 необхідно додати суму надбавки за інтенсивність праці. Водночас, позивач у своїй заяві зазначає, що постанова Верховного Суду від 27.05.2021 року №340/347/20 в даному випадку не виступає як новий доказ у справі №340/221/20 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а є нічим іншим як доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини. А нововиявленими обставинами є: протиправна бездіяльність відповідача, яка знайшла вираження в невиплаті надбавки за інтенсивність праці у розмірі 300 відсотків до посадового окладу за листопад, грудень 2019 року та надання суду довідки від 13.08.2020 року №09/01-41/735 про середню заробітну плату, в якій містилася інформація, що не відповідала дійсності. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року за нововиявленими обставинами. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, про задоволення заяви про перегляд судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що після прийняття рішення суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підтверджено факти порушення майнових прав, які виражалися у ненарахуванні та невиплаті надбавки за інтенсивність праці за листопад 2019 року. До розрахунку середньоденної заробітної плати позивача, яка була встановлена у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20, повинна бути додана сума надбавки за інтенсивність праці. На підставі викладеного, довідка від 13.08.2020 року №209/01-41/735, дані якої використано судом під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №340/221/20, вже не відповідає фактичним обставинам справи. Вказана надбавка за інтенсивність праці за листопад 2019 року є тією частиною заробітної плати, яка має враховуватися під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі № 340/221/20 відповідно до вимог Порядку №100. Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та Міністерство юстиції України подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на скаргу, встановила наступне. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі № 340/221/20 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом в процесі розгляду справи. Оскільки в даному випадку доказом, на підставі якого здійснювався обрахунок середньоденного заробітку є довідка, видана ГТ УЮ в Кіровоградській області від 13.08.2020 року № 09/01-41/735 про середню заробітну плату. При цьому, іншої довідки, виданої станом на день вирішення справи по суті, позивачем не надавалось. Фактично позивач не погоджується із складовими вказаної довідки, що не є нововиявленою обставиною. Дослідження нових доказів, на які позивач посилається, як на підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, призведе до переоцінки доказів у справі. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно із ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі. 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Згідно із ч.1 ст.369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. При цьому, нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи. Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Підставою перегляду за нововиявленими обставинами позивач зазначає те, що до розрахунку середньої заробітної плати, яка була врахована у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у справі №340/221/20, повинна бути додана сума надбавки за інтенсивність праці, визначена постановою Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі №340/347/20. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 02 вересня 2020 року, тобто на день прийняття судом рішення Кіровоградським окружним адміністративним у справі №340/221/20, такого обставини, як виплата надбавки за інтенсивність у листопаді 2019 році, не існувало взагалі, а тому не є нововиявленою обставиною в розумінні п.1 ч.2 ст.361 КАС України, як правильного зазначив і суд першої інстанції. Обрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №340/221/20 здійснювався судом на підставі довідки, виданої ГТ УЮ в Кіровоградській області від 13.08.2020 року №09/01-41/735. Інших довідок позивач суду не надавав та в матеріалах справи такі відсутні. З даними вказаної довідки позивач погоджувався, саме ця довідка була предметом розгляду справи та ухвалення судового рішення. Рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №340/221/20 в частині застосування довідки від 13.08.2020 року №09/01-41/735 та визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивачем не оскаржувалось. Відтак, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами свідчить про бажання ОСОБА_1 всупереч приписам п.1 ч.4 ст.361 КАС України переоцінити судом докази, яким вже дана судом оцінка в рішенні, що набрало законної сили. З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень ст.361 КАС України, оскільки не існували на час розгляду справи, а відтак ці обставини не є підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, про що правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Крім того, як вбачається з матеріалів справи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2020 року у справі №340/221/20 вже виконано, про що свідчать платіжні доручення (а.с.114, 133-138 т.6). У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року в адміністративній справі №340/221/20 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року в адміністративній справі №340/221/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя О.В. Головко суддя С.Ю. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»