Постанова 4824 № 759/16138/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №759/16138/2020 Головуючий у І інстанції - Войтенко Ю.В. апеляційне провадження №22-ц/824/3384/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування шкоди, - встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до КП «Київблагоустрій» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що в ніч з 28 травня 2017 року по 29 травня 2017 року працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, а також невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції. В результаті незаконних дій по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» власниками гаражів було викликано поліцію на місце події. Прибувшими працівниками Святошинського управління поліції ГУ НП в м. Києві було зафіксовано дану подію та складено протокол. Внаслідок незаконних дій працівників КП «Київблагоустрій» ОСОБА_1 , власнику гаражного боксу АДРЕСА_1 було завдано матеріальних збитків на суму 308520 грн., що підтверджується висновком вартості об`єкта незалежної оцінки від 19 травня 2017 року, ТОВ «Прайм гранд», кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №7 від 23 січня 2016 року. На підтвердження права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 н є видана довідка обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3» №82 від 15 листопада 2016 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 74722639 від 02 грудня 2016 року, а також технічним паспортом на гараж, виготовленим ТОВ «Центральне БТІ» від 17 листопада 2016 року. На звернення щодо незаконності дій працівників комунального підприємства «Київблагоустрій» та прохання надати відповідні приписи на демонтаж, складені адміністративні протоколи, рішення суду про демонтаж та вилучення приватного майна у їх власників, працівники комунального підприємства «Київблагоустрій» повідомили, що гаражі це - самовільне будівництво і надали тільки можливість сфотографувати договір № 68 від 10 травня 2017 року, де КП «Київблагоустрій» доручає ТОВ «Вістекс - компані» надати послуги по демонтажу самовільно розміщених об`єктів на території м. Києва та лист Департаменту міського благоустрою від 23 листопада 2016 року №064-11370 адресований саме КП «Київблагоустрій» на знесення гаражів за адресою - м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, тобто взагалі не за цією адресою де проводилось знищення приватного майна. Позивач зазначив, що його як власника майна (гаражного боксу № НОМЕР_1 н) взагалі ніхто не попереджав про демонтаж, не проводились комісійні обстеження за його участі, не складались ніякі акти порушень, не вручались ніякі приписи про усунення порушень, не викликали до суду, ні працівники КП «Благоустрій», ні працівники державної архітектурно-будівельної інспекції. Позивач зазначив, що перед розбиранням, реконструкцією та капітальним ремонтом необхідно обстежити загальний стан будівлі (споруди), а також фундаменту, стін, колон, склепінь та інших конструкцій, а для надбудов також стан основ. За результатами обстежень складається акт, на підставі якого розробляється проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР). До початку проведення робіт з розбирання будівель необхідно виконати підготовчі заходи, пов`язані з евакуацією робітників промислових підприємств, відселенням мешканців житлових будинків, переміщенням розміщених там організацій, відключенням інженерного обладнання від мереж водо -, тепло -, газо - і електропостачання, каналізації, технологічних продуктопроводів, виконанні цих робіт, заборонено. Дільниці, де виконуються роботи, необхідно огородити згідно з ГОСТ 23407. Перед початком демонтажних робіт оформлюють наряд-допуск на їх виконання із зазначенням заходів, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці монтажників. Члени бригади повинні пройти цільовий інструктаж із безпечних методів виконання робіт, маршруту руху по цеху на робоче місце, в санітарно-побутові приміщення, ознайомитися з технологічною картою та з заходами, передбаченими в ПВР, про що вони ставлять підпис у журналі реєстрації інструктажів з охорони праці. Відсутність акту обстеження, на підставі якого розробляється проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР) також підтверджують незаконність дій та поспіх по знищенню приватного майна, щоб власники не змогли чинити перешкоди. Тобто демонтаж/знесення приватної власності (гаражних боксів) проводилось працівниками КП «Київблагоустрій» незаконно і у варварський спосіб, шляхом повного руйнування майна. На сьогоднішній день у його обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3» продаються гаражі по 9 000 доларів США,а двоповерхові гаражі по 12 000 доларів США. Вважає, що відповідач має відшкодувати прямі збитки в розмірі 308520 грн., які були нанесені відповідачем шляхом незаконного знищення приватного майна - гаражного боксу 35н. Крім того, позивач зазначив, що крім матеріальних збитків, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті незаконного знищення приватного майна, як при безпосередньо під час вчинення правопорушення, так і після нього. Зважаючи на викладене, моральну шкоду позивач оцінює у розмірі п`яти прожиткових мінімумів, встановлених на момент незаконних дій відповідача: 1 624 гривень х 5 місяців = 8 120 гривні. Просив суд, стягнути з відповідача на його користь 8120 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями. Стягнути на його користь з відповідача 308520 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків. Під час розгляду справи, ОСОБА_1 подав заяву про зменшення позовних вимог і просив стягнути з відповідача на його користь шкоду завдану внаслідок незаконного знищення майна у розмірі 50000 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року, позов задоволено. Стягнуто з КП «Київблагоустрій» на користь ОСОБА_1 50000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КП «Київблагоустрій» подало апеляційну скаргу, в якій, посилалось на його незаконність, необґрунтованість, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року було задоволено адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу «Кооперативна-3» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради. Визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради щодо видачі доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року. Скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради №064-11370 від 23 листопада 2016 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року залишено без змін. Зауважило, що згідно складених актів за наслідками проведеного демонтажу згідно рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради №064-11370 від 23 листопада 2016 року, вбачається, що виконавцем таких робіт є ТОВ «Вістекс - компані». В свою чергу, КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради не вчиняло жодних дій на виконання рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради. Саме ТОВ «Вістекс - компані» було підприємством, що здійснювало демонтаж, згідно рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради будь-яких дій із демонтажу гаражів по просп. Ак. Корольова у м. Києві. Просило, скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив, який обґрунтовував тим, що в ніч з 28 травня 2017 року по 29 травня 2017 року працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, а також невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції. В результаті незаконних дій по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» власниками гаражів було викликано поліцію на місце події. Прибувшими працівниками Святошинського управління поліції ГУ НП в м. Києві було зафіксовано дану подію та складено протокол. На підтвердження права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 н є видана довідка обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3» №82 від 15 листопада 2016 року, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 74722639 від 02 грудня 2016 року, а також технічним паспортом на гараж, виготовленим ТОВ «Центральне БТІ» від 17 листопада 2016 року. Зазначає, що доручення на демонтаж гаражів було видано на іншу адресу: АДРЕСА_2 . Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази дійсності договору на який посилається відповідач, а саме: відсутні акти виконаних робіт по знесенню гаражних боксів по їх номерам; відсутні підтвердження проведення оплати за демонтаж його гаражу; відсутній акт демонтажу саме його гаражного боксу; відсутні банківські виписки по проведеним розрахункам. Тобто, договір №68 укладений 10 травня 2017 року є удаваним, вчиненим на приховування дійсних намірів сторін. Незаконність дій відповідача також встановлено постановою по справі №826/734/17 від 14 грудня 2017 року окружного адміністративного суду та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року. Просив, відмовити в задоволенні апеляційної скарги КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київради, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року залишити без змін. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою №82 від 15 листопада 2016 року, обслуговуючого кооперативу «Кооперативна-3» та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 74722639 від 02 грудня 2016 року гаражний бокс № НОМЕР_1 н за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 . Згідно звіту про оцінку майна, а саме гаражу 35/н, за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінку становить 308520 грн. без ПДВ. Дорученням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 23 листопада 2016 року №064-11370 було надано доручення КП «Київблагоустрій» на вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражів, за адресою АДРЕСА_2 , на території Автокооперативу «Кооперативна-3». 10 травня 2017 року між КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) та ТОВ «Вістекс-Компані» укладено договір №68 про надання послуг демонтажу самовільно розміщених на території м. Києва об`єктів та доставкою даних об`єктів на майданчик тимчасового зберігання. 29 травня 2017 року, 02 червня 2017 року, 04 грудня 2016 року, 03 грудня 2016 року членами комісії ТОВ «Вістекс-Компані» складено акти №НО-23/ВК, №НО-22/ВК, 03.248/1/ВК, 03-248-1/ВК, 03-270/ВК, 16/4-12-01, 16/4-12-02, 16/4-12-03, 16/4-12-04, 16/3-12-04, 16/3-12-03 про проведення демонтажу розміщеного за адресою: м. Київ, просп. Корольова, 5-А на підставі договору з надання послуг №68 від 10 травня 2017 року згідно припису №1617525 від 03 листопада 2016 року. 30 травня 2017 року головою ОК «Кооперативна 3» складено акт про знищення (руйнування) гаражних боксів, проте, що в ніч з 28 травня 2017 року по 29 травня 2017 року працівниками КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в ОК «Кооперативна 3» за адресою: м. Київ, вул. Академіка Корольова,

5. Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, яка було залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, було визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року та скасовано вказане доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме за дорученням відповідача у справі, за присутності його представника. У вказаному договорі саме КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо знесення гаражу позивача. Будь-яких претензій до ТОВ «Вістекс-компані», в тому числі і щодо демонтажу не того об`єкту, чи не за тією адресою, чи щодо не тих осіб, відповідач у справі КП «Київблагоустрій» виконавцю - ТОВ «Вістекс-компані» не пред`являв. При цьому, шкода позивачу завдана безпосередньо неправомірними діями відповідача, що свідчить про причинно-наслідковий зв`язок між шкодою позивача та винним діями відповідача. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне. Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України). За змістом положень статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України, замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Згідно статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до положень пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/105, порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року, іншими правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою. Пунктом 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін. Пунктами 13.3.1-13.3.2 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, відновлення благоустрою на місці самовільного встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованими йому організаціями за кошти міського бюджету. Рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а також взявши до уваги обставини, встановленні постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі №826/734/17, дійшов обґрунтованого висновку щодо покладення обов`язку з відшкодування завданої позивачу майнової шкоди саме на КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), враховуючи положення статей 1167, частини другої статті 1172, статті 1192 ЦК України. Судом встановлено, що гараж, який належав позивачу на праві власності, за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 5, було знесено ТОВ «Вістекс-компані», яке діяло на виконання договору від 10 травня 2017 року, який було укладено між КП «Київблагоустрій», як замовником, та ТОВ «Вістекс-компані», як виконавцем (підрядником). При цьому жодних повідомлень чи приписів про усунення порушень позивачу вручено не було, а рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про демонтаж гаражів від 23 листопада 2016 року, яке було скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі №826/734/17, було прийнято щодо іншої адреси: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 5-а. Відповідачем не заперечується, що згідно складених актів за наслідками проведеного демонтажу на виконання рішення (доручення) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради №064-11370 від 23 листопада 2016 року, виконавцем робіт по демонтажу гаражів виступало ТОВ «Вістекс-компані», яке діяло за замовленням КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірності дій по знесенню гаражу, а також доказів на спростування розміру завданої майнової шкоди. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року (справа №759/17788/17). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дія оскаржуваного рішення була зупинена ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року, та у зв`язку із залишенням судового рішення суду першої інстанції без змін, необхідно поновити його дію. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року залишити без змін. Поновити дію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба