Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/8054/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2022 р. Справа № 440/8054/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.10.21 по справі № 440/8054/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо необчислення пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років, зарахувавши до стажу роботи на підземних роботах, який дає право на пенсію на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" період навчання з 01.09.1985 по 04.01.1989 у Середньому професійно технічному училищі №112 м.Єнакієво, періоди роботи з 09.01.1989 по 04.06.1989, та з 19.08.1991 по 11.05.1994 на підприємстві Шахта "Полтавська" виробничого об`єднання "Орджонікідзуголь", період служби в радянській армії з 09.06.1989 по 05.06.1991, періоди роботи з 13.05.1994 по 19.02.1998 року та з 01.11.2007 по 30.11.2014 на підприємстві 1-йвоєнізований гірничорятувальний загін, відповідно до записів в трудовій книжці з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 за період з березня 1998 року по липень 2004 року включно; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років, зарахувавши до стажу роботи на підземних роботах, який дає право на пенсію на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" період навчання з 01.09.1985 по 04.01.1989 у Середньому професійно технічному училищі №112 м.Єнакієво, періоди роботи з 09.01.1989 по 04.06.1989, та з 19.08.1991 по 11.05.1994 р на підприємстві Шахта "Полтавська" виробничого об`єднання "Орджонікідзуголь", період служби в радянській армії з 09.06.1989 по 05.06.1991, періоди роботи з 13.05.1994 по 19.02.1998 року та з 01.11.2007 по 30.11.2014 на підприємстві 1-йвоєнізований гірничорятувальний загін, відповідно до записів в трудовій книжці з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 за період з березня 1998 року по липень 2004 року включно, починаючи з дати призначення пенсії, 20 листопада 2019 року, та виплатити недоодержані суми пенсії. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою перерахувати розмір призначеної пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідку про заробітну плату для обчислення ДСНС України у Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 року за період з березня 1998 року по липень 2004 року включно. Зазначає, що пропрацював на підземних роботах понад 19 років, що підтверджується його трудовою книжкою, дипломом, військовим квитком та встановлено рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду та Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/1005/20 та має право на пенсію у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Проте, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, чим порушив конституційне право на соціальний захист. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років, зарахувавши до стажу роботи на підземних роботах, який дає право на пенсію на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" період навчання з 01.09.1985 по 04.01.1989 у Середньому професійно технічному училищі №112 м.Єнакієво, періоди роботи з 09.01.1989 по 04.06.1989, та з 19.08.1991 по 11.05.1994 р на підприємстві Шахта "Полтавська" виробничого об`єднання "Орджонікідзуголь", період служби в радянській армії з 09.06.1989 по 05.06.1991, періоди роботи з 13.05.1994 по 19.02.1998 року та з 01.11.2007 по 30.11.2014 на підприємстві 1-й воєнізований гірничорятувальний загін, відповідно до записів в трудовій книжці з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 за період з березня 1998 року по липень 2004 року включно, починаючи з 20 листопада 2019 року та здійснити виплату з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн (три тисячі гривень). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 яке набрало законної сили 15.03.2021, не покладено на управління будь-яких зобов`язань щодо призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та врахування для визначення розміру пенсії довідок про заробітну плату №474/03-1 від 08.04.2019 та №02-57 від 02.05.2019, які видані підприємствами розташованими на тимчасово окупованій території. Вказує, що довідки про заробітну плату №474/03-1 від 08.04.2019 та №02-57 від 02.05.2019, не можуть бути взяті до уваги, оскільки видані підприємствами розташованими на тимчасово окупованій території. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачу призначено пенсію згідно його заяви від 20.11.2019, з урахуванням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №440/1005/20. Для визначення розміру пенсії до уваги взято загальний страховий стаж тривалістю 39 років 10 місяців 11 днів (коефіціент стажу - 0,39833) та заробітну плату за періоди з 01.07.2000 по 31.08.2005, з 01.11.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2019 по 31.08.2019 (індивідуальний коефіціент заробітної плати - 1,80974). При обчисленні пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки (6188,89 грн). Таким чином, визначено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 20.11.2019 - 4523,97 грн, в тому числі 4461,41 грн - розмір пенсії за віком (6166,89 грн х 1,80974 х 039833) та 62,56 грн - доплата за 4 роки понаднормованого стажу. Позивач 05.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з вимогою провести перерахунок пенсії згідно статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Листом від 01.03.2021 №1448-993/Д-02/8-1600/21 Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області повідомило позивача про те, що згідно статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах повинен бути стаж на підземних роботах тривалістю не менш ніж 15 років, який підтверджений в установленому законом порядку. У зв`язку з відсутністю вказаного пільгового стажу, відсутні правові підстави для обчислення пенсії з урахуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" зарахувавши період навчання з 01.09.1985 по 04.01.1989 у Середньому професійно технічному училищі №112 м.Єнакієво, періоди роботи з 09.01.1989 по 04.06.1989, та з 19.08.1991 по 11.05.1994 р на підприємстві Шахта "Полтавська" виробничого об`єднання "Орджонікідзуголь", період служби в радянській армії з 09.06.1989 по 05.06.1991, періоди роботи з 13.05.1994 по 19.02.1998 року та з 01.11.2007 по 30.11.2014 на підприємстві 1-йвоєнізований гірничорятувальний загін, відповідно до записів в трудовій книжці з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 за період з березня 1998 року по липень 2004 року. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Згідно з істатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спірні відносини врегульовані Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законом України від 02.09.2008 року №345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці". Відповідно достатті 1 Закону №345-VI, його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей. За приписами статті 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Такі ж самі умови для виплати у зазначеному розмірі пенсії працівникам, зайнятим повний робочий день під землею, встановлені абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV. У постановах від 06.03.2019 року у справі № 345/4570/16-а та від 11.07.2019 року у справі № 345/3954/16-а Верховний Суд дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" необхідно розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення шахтарської праці" та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17. Статтею 8 Закону України "Про підвищення шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"). Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що останній перерахунок пенсії позивача здійснений відповідачем 18 січня 2021 року згідно рішення №163750011541 Полтавським об`єднаним управлінням ПФУ, пенсію призначено виходячи з страхового стажу 39 років 10 місяців 11 днів, в тому числі 19 років 4 місяці 0 днів по Списку №1. До пільгового стажу за Списком №1 взято період навчання з 01.09.1985 по 04.01.1989 у Середньому професійно технічному училищі №112 м.Єнакієво, періоди роботи з 09.01.1989 по 04.06.1989, та з 19.08.1991 по 11.05.1994 на підприємстві Шахта "Полтавська" виробничого об`єднання "Орджонікідзуголь", період служби в радянській армії з 09.06.1989 по 05.06.1991, періоди роботи з 13.05.1994 по 19.02.1998 року та з 01.11.2007 по 30.11.2014 на підприємстві 1-й воєнізований гірничорятувальний загін. Оскаржуваний період трудової діяльності ввійшов до пільгового стажу за Списком №1. Заробітну плату враховано за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.08.2005, з 01.11.2007 по 30.09.2014, з 01.05.2019 по 31.08.2019. Проте, позивач, вважає, що має право, враховуючи цей період трудової діяльності, на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 за період з березня 1998 року по липень 2004 року включно. Відповідач посилаючись на те, що довідки про заробітну плату, видані підприємствами розташованими на тимчасово окупованій території є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно , не можуть бути враховані при призначенні пенсії, відмовив позивачу в обчисленні розміру пенсії на підставі довідок про заробітну плату. При цьому, відповідач не оспорював сам факт перебування позивача на посадах і роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №

1. Також відсутні жодні зауваження до записів у трудовій книжці позивача за наведений період. А тому посилання відповідача на відсутність підстав при призначені пенсії позивача для врахування положень ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є необґрунтованими та безпідставними. Стосовно посилань відповідача на неможливість врахувати довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, через знаходження підприємства, яке їх видало, на території не підконтрольній Україні, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин 1 і 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом. Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх утворено відповідно до законодавства України. Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий пільговий стаж роботи. Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів". Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеке від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать". При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Враховуючи викладене, Верховний Суд визнав можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці. Вказані висновки викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 235/2773/17 та від 04 березня 2020 року у справі № 235/2008/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 242/1568/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 677/831/17. Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Пенсійний орган повинен врахувати вказані вище довідки про заробітну плату, оскільки розміщення підприємств на яких працював позивач на тимчасово окупованих територіях не виключає самого факту, що пенсіонер там працював, відповідно і набув право на отримання пенсії з врахування відомостей, що містяться в довідках №02-57 від 02.05.2019 та №40-1827/45.06. Стосовно позовної вимоги про визнання бездіяльності ГУ ПФУ в Полтавській області протиправною щодо відмови в нарахуванні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менше 15 років, на якого розповсюджується дія Закону України "Про престижність шахтарської праці" в розмірі 80 % та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працівнику, на якого поширюється дія ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", як особі, яка відпрацювала на піздемних роботах не менше 15 років, з часу набуття права на пенсію, а саме, з 20 листопада 2019 року, коелгія суддів зазначає наступне. Визначення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" №345-VI, прийнятий 2 вересня 2008 року. Приписами ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Статтею 10 Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" встановлено, що дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Отже, основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, стаж роботи позивача на підземних роботах складає понад 15 років, що є достатнім та таким, що породжує у останнього право на перерахунок пенсії відповідно до приписів ст. 8 "Про підвищення престижності шахтарської праці". Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. На звернення позивача, відповідач відмовив у зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-V. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанціїї, що відповідачем вчинені протиправні дії, а саме, протиправно відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижної шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка яка відпрацювала на підземних роботах не менше 15 років, зарахувавши до стажу роботи на підземних роботах, який дає право на пенсію на підставі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" період навчання з 01.09.1985 по 04.01.1989 у Середньому професійно технічному училищі №112 м.Єнакієво, періоди роботи з 09.01.1989 по 04.06.1989, та з 19.08.1991 по 11.05.1994 на підприємстві Шахта "Полтавська" виробничого об`єднання "Орджонікідзуголь", період служби в радянській армії з 09.06.1989 по 05.06.1991, періоди роботи з 13.05.1994 по 19.02.1998 року та з 01.11.2007 по 30.11.2014 на підприємстві 1-й воєнізований гірничорятувальний загін, відповідно до записів в трудовій книжці з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Першого воєнізованого гірничорятувального загону за №02-57 від 02.05.2019 за період з травня 1994 року по лютий 1998 року включно та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області №40-1827/45.06 від 04.06.2019 за період з березня 1998 року по липень 2004 року включно, а тому необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижної шахтарської праці" у розмірі 80 відсотків заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі не наведено. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 по справі № 440/8054/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Курило С.С. Рєзнікова