Ухвала КАС ВС № 640/9235/21

УХВАЛА 27 червня 2022 року м. Київ справа №640/9235/21 адміністративне провадження № К/990/14872/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи - Дніпропетровської обласної прокуратури, про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - Кадрова комісія), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії від 11 березня 2021 року №51дп-21, яким прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено. 08 червня 2022 року ОСОБА_1 повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, пункти 3,4 частини другої статті 353 КАС України та підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, вказав на помилкове віднесення судом першої інстанції справи до категорії справ незначної складності, так як розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, проте як позивач працював прокурором, що у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Верховний Суд відхиляє такі аргументи заявника, так як, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (такі винятки визначені у частині четвертій статті 12 та у частині четвертій статті 257 КАС України). Так, у цій справі, суд першої інстанції виходив із критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 КАС України та, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Отже суд першої інстанції не відносив її до категорії малозначних справ, та, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів та незгоди з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі наданих доказів у справі. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, відсутні підстави для перевірки інших доводів заявника щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального права, з посиланням на положення пункту 4 частини другої статті 328 КАС України. За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Тому Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В: 1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, за участю третьої особи - Дніпропетровської обласної прокуратури, про визнання протиправним та скасування рішення повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко