Постанова 4855 № 640/9235/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9235/21 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа - Дніпровська обласна прокуратура, Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа - Дніпровська обласна прокуратура, у якому просив про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51дп-21 від 11.03.2021, яким прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Дніпровською обласною прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року залучено до участі у справі Офіс Генерального прокурора в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року до розгляду в судовому засіданні на 23 лютого 2022 року. 22 лютого 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду позивачем подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з його відрядженням до іншого міста. Протокольною ухвалою від 23.02.2022, з огляду на те, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. У судове засідання інші учасники судового процесу також не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.11.2020 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг надійшла дисциплінарна скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга 18.11.2020 розподілена члену кадрової комісії ОСОБА_3 , яким 23.11.2020 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2- 1094дс-257дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 . 19.10.2020 виконуючим обов`язків керівника обласної прокуратури В. Прихожановим затверджено висновок службового розслідування за інформацією про можливі протиправні дії прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 під час процесуального керівництва у кримінальному провадженні №1202004023000076 за ч. 4 ст. 358 КК України. Як підставу для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, у дисциплінарній скарзі зазначені пункти 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» , а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. 04.02.2021 Офісом Генерального прокурора складено висновок № 07/3/2-1094дс-257дп-20 про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 , за якими запропоновано притягнути прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51ДП-21 від 11.03.2021, ОСОБА_1 , прокурора Криворізької місцевої прокуратур № 3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури № 847к від 23.03.2021 звільнено прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури на підставі рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51ДП-21 від 11.03.2021. Не погоджуючись рішенням кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 51ДП-21 від 11.03.2021, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження - закриттю, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VIII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, надалі - Закон № 1697-VIII). Згідно із пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, прокурор зобов`язаний: діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі Закон № 113-IX), який набрав чинності 25.09.2019, були внесені зміни у Закон № 1697-VII. Згідно з підпунктом 7 пункту 22 розділу ІІ Закону № 113-IX, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення зокрема розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 № 9, утворена кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Відповідно до цього наказу, кадрова комісія забезпечує розгляд дисциплінарних скарг про вчинення дисциплінарних проступків прокурорами Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, а також здійснення щодо них дисциплінарного провадження. У своїй діяльності кадрова комісія керується Конституцією України, Законом України Про прокуратуру , Законом № 113-ІХ, Порядком розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266 (далі - Порядок № 266) та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Отже, ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення. Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені у частині першій статті 49 Закону № 1697-VII. До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури. Згідно пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Також, пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики. Згідно із частиною другою цієї статті, притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом. Процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України Про прокуратуру (далі - Закон), про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора визначено у Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженому наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266 (далі по тексту - Порядок № 266). Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 266, органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора. Пунктом 8 розділу І Порядку № 266, передбачено, що право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку. Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 266, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи. Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 266, передбачено, що повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п`ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Наразі у пункті 11 розділу ІІІ Порядку № 266, зазначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Пункт 12 цього ж розділу, передбачає, що учасники дисциплінарного провадження можуть заявляти до кадрової комісії клопотання. Клопотання розглядаються кадровою комісією одразу після їх надходження із занесенням результатів розгляду до протоколу засідання, за винятком клопотань про відводи членів кадрової комісії та про проведення закритого засідання, за результатами розгляду яких кадрова комісія приймає вмотивовані рішення. У разі заявлення учасником засідання повторних клопотань, за якими кадрова комісія вже приймала рішення, кадрова комісія може прийняти рішення про залишення таких клопотань без розгляду, про що зазначається в протоколі. У відповідності до Стандартів професійної відповідальності та основними правами і обов`язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори повинні завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності. Згідно з частинами другою, третьою статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, прокурор зобов`язаний не допускати поведінки, що може зашкодити репутації, а саме, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно. При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу професійної етики). У статтях 32, 33 цього Кодексу, передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до норм Закону України Про прокуратуру , прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Крім того, поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб (стаття 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів). Для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок, як вчинення дій, що порочать звання прокурора, підривають, авторитет органів прокуратури і викликають сумнів в об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а так само одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, Кадрова комісія має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. З матеріалів справи убачається, що як підставу для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній скарзі, були зазначені пункти 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме : вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. Тобто, саме наведені підстави мали бути перевірені під час здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача. З дисциплінарної скарги вбачається, що прокурор ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. ст. 2, 9 КПК України, п. 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51, допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976. Натомість, діючи у приватних інтересах третіх осіб, зокрема ОСОБА_4 , порушив положення ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України. Так, в ході службового розслідування встановлено, що СВ Криворізького ВП ГУ НП в Дніпровській області 23.05.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №120200402300-0976 за ч.4 ст.358 КК України. Зокрема у заяві потерпілого вказується на те, що останній надав під розписку ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 100 тис.доларів США, з метою забезпечення виконання взаємних домовленостей щодо забезпечення повернення у власність ОСОБА_5 нерухомого майна у м.Кривий Ріг. Проте після спливу строку дії розписки ОСОБА_5 кошти не повернув. Відомості за вказаним кримінальним провадженням внесені слідчим до ЄРДР з приводу заволодіння грошовими коштами за допомогою використання підробленого документа. Постановою заступника керівника Криворизької місцевої прокуратури №3 від 25.05.2020 забезпечення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні доручено групі прокурорів у складі: ОСОБА_1 (старший групи),Томенка О.С. Під час процесуального керівництва в даному провадженні прокурором ОСОБА_1 повноваження, надані ст.36 КПК України, ним не використовувалися, кримінальне провадження не вивчалось, вказівки щодо проведення необхідних слідчих дій та інших процесуальних дій, не надавалися. здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12020040230000976 за ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа) по факту вимагання . Натомість, прокурор ОСОБА_1 , 19 червня 2020 року, у позаробочий час, прибув до будівлі Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління у Дніпропетровській області, де вже перебували ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Не будучи достовірно обізнаним про застосування ними реальних погроз на адресу ОСОБА_5 , з метою повернення грошових коштів у розмірі 160 тис. доларів США, ОСОБА_1 наполягав на вирішенні ОСОБА_5 наявних боргових відносин перед вказаними особами, як необхідної умови непритягнення до кримінальної відповідальності. У ході службового розслідування було опитано прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , а також враховано роздруківку матеріалів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю із кримінального провадження № 42020040000000213. Також, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи, поблизу Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП у Дніпропетровській області (19.06.2020 о 20.29 год.) встановлено, що до ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_9 підійшов чоловік, якого ідентифіковано як ОСОБА_1 , а також зафіксовано їх розмову. У ході розмови між ними мова йшла про боргові зобов`язання ОСОБА_5 іншим особам, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів. Прокурор ОСОБА_1 рекомендував ОСОБА_5 вирішити свої боргові зобов`язання. Кадровою комісією було взято до уваги матеріали роздруківки результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оголошені представником скаржника, під час засідання комісії, які свідчать про втручання прокурора ОСОБА_1 у цивільно-правові відносини інших осіб, спонукання до вчинення цими особами невигідних для них дій, зокрема, у ній зафіксовано його розмову з про боргові зобов`язання ОСОБА_5 іншим особам, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів та рекомендацію прокурора ОСОБА_1 щодо необхідності вирішення цих боргових зобов`язань. Колегією суддів звертає увагу, що матеріалами службового розслідування достовірно встановлено, що прокурор ОСОБА_1 допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976, діяв у приватних інтересах третіх осіб, зокрема ОСОБА_10 , з метою повернення грошових коштів у розмірі 160 тис. доларів США, ОСОБА_1 наполягав на вирішенні ОСОБА_5 наявних боргових відносин перед ОСОБА_4 , як необхідної умови непритягнення його до кримінальної відповідальності, чим порушив положення ст. ст. 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України., кадрова комісія дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження, зокрема, прокурор ОСОБА_1 допустив неналежне виконання службових обов`язків, а саме, надані прокурору ст. 36 КПК України, повноваження, ним не використовувались, кримінальне провадження не вивчалось, вказівки щодо проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій не надавались. Відтак, Кадрова комісія при наданні оцінки етичності поведінки прокурора ОСОБА_1 , який втрутився у цивільно-правові відносини між невідомими йому особами, одна з яких є фігурантом кримінального провадження , у якому прокурор ОСОБА_1 є процесуальним керівником, обґрунтовано дійшла висновку, що такі дії безумовно можна вважати порушенням прокурором ст. ст. 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, щодо вимог до позаслужбової поведінки прокурора, чим вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності органів прокуратури. Разом з тим, посилання позивача на те, що він службове посвідчення працівника прокуратури не використовував, посаду прокурора та своє ім`я не називав, ненормативної лексики не використовував, будь-яких інших дій, які порушують правила прокурорської етики не здійснював, на думку суду, не можуть бути враховані, адже, матеріалами службового розслідування та дисциплінарного провадження підтверджується спілкування позивача, як прокурора, з особами, які мають відношення до кримінального провадження, в якому позивач є процесуальним керівником, та не просто спілкування на загальні теми, а намагання вирішити останніми наявні боргові відносини вказаними особами, як умову непритягнення до кримінальної відповідальності. Отже, у дисциплінарному провадженні були встановлені та доведені факти, які свідчать про неналежне виконання прокурором ОСОБА_1 службових обов`язків, вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. Прокурор ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, у виді неналежного виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубого порушення правил прокурорської етики, тобто, п. п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України Про прокуратуру . Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що прокурор, здійснюючи свої повноваження, є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання, а також на те, що надання вказівок та вивчення матеріалів кримінального провадження є повноваженнями, а не обов`язками прокурора, що не може бути підставою для притягнення прокурора до відповідальності, є необґрунтованими та не мають значення до даного випадку, оскільки стороною відповідача не здійснювалось у своїх висновках втручання у незалежність прокурора при здійсненні кримінального провадження, а за його матеріалами, констатовано незабезпечення позивачем повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин та неприйняття законних процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні. Колегія суддів звертає увагу, що під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення, кадрова комісія, з додержанням вимог п. 19 розділу III Порядку № 266, врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Кадрова комісія виходила з того, що дисциплінарний проступок, вчинений позивачем, носить характер грубого порушення, що є підставою для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення з посади в органах прокуратури, що є найбільш суворим видом дисциплінарного стягнення та його застосування можливе лише у разі, якщо кадрова комісія не знайде підстав для застосування більш м`яких видів дисциплінарних стягнень, передбачених частиною першою статті 49 Закону України Про прокуратуру . При виборі виду дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 , у кадрової комісії були відсутності підстави для накладення більш м`якого стягнення, ніж звільнення з посади в органах прокуратури, оскільки дотримання порушених позивачем вимог законодавства та правил прокурорської етики є доведеними та підтверджуються матеріалами дисциплінарного провадження. При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача на неправомірність використання кадровою комісією матеріалів кримінального провадження без надання відповідного дозволу уповноваженої особи, оскільки, відповідно до п. 1 Розділу III Порядку № 266 , член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію , при цьому, що комісія під час проведення дисциплінарного провадження не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача (та про наявність/відсутність ознак злочину в його діях), яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірила викладені у скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях прокурора складу саме дисциплінарного проступку. Щодо посилань позивача на те, що кадрова комісія не застосувала до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру», що думку позивача, відкриття дисциплінарного провадження не на підставі рішення суду, яким установлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону в межах кримінального процесу, нівелює гарантії прокурора, передбачені частиною першою статті 36 КПК України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру», рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження. Також, судом першої інстанції вірно наголошено, що наведені положення вказують на те, що оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності прокурора є правом, а не обов`язком особи, натомість, перевірка кадровою комісією з розгляду скарг, фактів та обставин порушення прокурором вимог законодавства чи правил етики, викладених у відповідній скарзі, є самостійною дією дисциплінарного органу, яка не вимагає попереднього встановлення факту допущення порушення прокурором порушень Закону чи етичних правил. Відтак, колегія суддів не враховує посилання позивача на відсутність щодо нього будь-яких судових рішень, якими встановлено вчинення останнім будь-якого протиправного діяння, а також на відсутність кримінальних проваджень щодо нього, оскільки встановлені під час перевірки та дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення виключно для прийняття рішень у межах компетенції кадрової комісії та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень. Суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм законодавства/професійної етики. Щодо посилань позивача на те, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження прийнято 23.11.2020, тоді як висновок про наявність в діях дисциплінарного проступку складено 04.02.2021, що на думку позивача, було здійснено понад встановлений строк, колегія суддів зазначає наступне. Згідно приписів п. 6 розд. І Порядку № 266, дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення. Пунктом 2 розд. III Порядку № 266, встановлено строк проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, який не перевищує тридцяти робочих днів із дня прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження, а у випадку повторного розподілу дисциплінарного провадження - із дня такого розподілу. З матеріалів справи вбачається, що до кадрової комісії дисциплінарна скарга надійшла 17.11.2020. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга розподілена 18.11.2020. Рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2- 1094дс-257дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 прийнято 23.11.2020. Остання інформація (пояснення позивача) надійшла на запит члена комісії ОСОБА_3 21.12.2020, з огляду на що, член кадрової комісії ОСОБА_3 закінчив підготовчі дії у дисциплінарному провадженні до 06.01.2021 (закінчення строку перевірки), тобто, у межах строків, встановлених Порядком № 266, та приступив до складання висновку. Членом кадрової комісії ОСОБА_3, за результатами перевірки, 04.02.2021 складено висновок про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 .Висновок розглянуто та прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення 11.03.2021. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарне провадження стосовно позивача здійснено кадровою комісією в межах строків, встановлених Порядком № 266, відтак, доводи позивача про порушення строків проведення перевірки є необґрунтованими. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують. Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 14.04.2022р.)