Постанова 4808 № 342/189/22

Справа № 342/189/22 Провадження № 22-ц/4808/696/22 Головуючий у 1 інстанції Андріюк І. Г. Суддя-доповідач Василишин Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Василишин Л.В. суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О. секретаря Шандалович В.В. за участю заявника ОСОБА_1 представника апелянта ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Городенківського районного суду від 07 квітня 2022 року, ухвалене у складі судді Андріюк І.Г. в м. Городенка, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в с т а н о в и в: У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просила встановити факт приналежності їй трудової книжки НОМЕР_1 . Заяву мотивувала тим, що в січні 2022 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) з приводу оформлення пенсії. З цією метою нею були надані всі необхідні для призначення пенсії документи, зокрема: паспорт, свідоцтво про народження, ідентифікаційний номер, свідоцтво про шлюб, трудову книжку, архівні довідки обліку трудового стажу та ряд інших документів. Під час вивчення документів спеціалістами ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було встановлено розбіжності у написанні її імені у трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме її ім`я зазначено як ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 . Причини неправильного зазначення її імені у вказаному документі їй невідомі. Згідно первинних документів: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 її прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_5 . Після укладення шлюбу її прізвище змінено на ОСОБА_6 . На підставі свідоцтва про укладення шлюбу їй видано паспорт, згідно якого її прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 . Крім того, у довідці про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_4 її прізвище, ім`я та по батькові зазначено як ОСОБА_1 . Через вказані розбіжності ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відмовило їй у призначенні пенсії. У рішенні про відмову зазначено, що до розрахунку трудового стажу не взято дані трудової книжки, оскільки записи про зміну імені на титульній сторінці трудової книжки з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » внесено уповноваженим органом не за останнім місцем роботи. Згідно записів у трудовій книжці останнім місцем її роботи є продавець товарів згідно трудового договору №135 від 03 червня 2014 року у приватного підприємця ОСОБА_7 . На вказаній посаді вона пропрацювала до 30 квітня 2015 року. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 29 грудня 2020 року припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 . З цієї причини неможливо внести зміни у її трудову книжку та виправити помилку у написанні її імені за останнім місцем роботи. Встановлення факту належності їй трудової книжки НОМЕР_1 має для неї юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на отримання пенсії по віку. Рішенням Городенківського районного суду від 07 квітня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 . На вказане рішення суду ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що встановлення факту належності трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 необхідне для призначення пенсії за віком, так як дозволить зарахувати періоди роботи, які зазначені у трудовій книжці, до стажу при призначенні пенсії, тобто вбачається спір про право. Пенсійний фонд України (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення, а тому такий спір має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства. Заявниця звернулася із заявою в порядку окремого провадження про приналежність правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 , з метою призначення пенсії, в той час як справа повинна була вирішуватися в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства шляхом подання позову до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №198/623/18. З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України не скористалася. У засіданні апеляційного суду представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області Постоловська Т.М. апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній мотивів, просила її задоволити. ОСОБА_1 скаргу не визнала, просила залишити її без задоволення. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки, ОСОБА_1 зазначала, що їй належить трудова книжка НОМЕР_5 , в якій здійснено виправлення неправильного імені « ОСОБА_3 » (російською мовою) на правильне « ОСОБА_4 ». Встановлення факту належності трудової книжки має для неї юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати право на отримання пенсії по віку. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів на підтвердження факту належності ОСОБА_1 трудової книжки НОМЕР_5 . Враховуючи, що іншим шляхом, окрім судового рішення, встановити зазначений факт неможливо, оскільки останнім місцем роботи заявниці є підприємство, яке припинило свою діяльність, суд дійшов висновку про задоволення заяви. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України). Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Згідно пунктом 2 частини 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту мають бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Суд першої інстанції встановив, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 03 грудня 1961 року, прізвище, ім`я, по батькові заявниці ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку із укладенням шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 03 жовтня 1981 року (а.с.6). Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданого 24 січня 2002 року Городенківським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої 26 грудня 2000 року за № 11981, прізвище, ім`я, по батькові заявниці - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3-4, 5). У трудовій книжці НОМЕР_1 , заповненої 25 серпня 1979 року відділом культури виконкому Городенківської районної Ради Івано-Франківської області, де заявниця працювала з 22 серпня 1979 року по 26 червня 1985 року, прізвище, і ОСОБА_9 та по батькові власника трудової книжки записано « ОСОБА_10 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виправлення прізвища в трудовій книжці з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_6 » вчинене фабрикою трикотажних виробів ім. Рози Люксембург, де заявниця працювала з 05липня 1985 року по 29 серпня 1986 року. Отже в свідоцтві про народження та трудовій книжці заявниці містяться розбіжності в написанні її імені. Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Згідно записів № 12 та № 13 у трудовій книжці заявниця з 03 червня 2014 року по 30 квітня 2015 року працювала продавцем товарів згідно трудового договору № 135 від 03 червня 2014 року у приватного підприємця ОСОБА_7 , що є останнім місцем її роботи. На даний час заявниця не працює. За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа підприємець ОСОБА_7 припинив підприємницьку діяльність у грудні 2020 року (а.с.10). З огляду на те, що на даний час змінити запис у трудовій книжці про ім`я неможливо, оскільки фізична особа-підприємець припинив підприємницьку діяльність, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви. Доводи апеляційної скарги про те, що справа повинна була вирішуватися в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуване рішення суду лише підтверджує належність заявниці трудової книжки та не встановлює факт наявності трудового стажу. При цьому, необґрунтованими є твердження в апеляційній скарзі щодо необхідності врахування правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №198/623/18, оскільки обставини та правовідносини не є подібними до справи, що переглядається. За приписами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судові рішення - без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Рішення Городенківського районного суду від 07 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 27 червня 2022 року. Суддя-доповідач: Василишин Л.В. Судді: Фединяк В.Д. Максюта І.О.