Постанова 4803 № 206/1712/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1847/22 Справа № 206/1712/19 Головуючий у першій інстанції: Румянцев О. П. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А, при секретарі Паромовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, ВСТАНОВИЛА: У березні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору №КГ-252Д від 28.01.2008 року ЗАТ КБ «Приватбанк» за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати ТОВ «Граніти Дніпра» кредит у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом 540000,00 доларів США, з метою поповнення обігових коштів, не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ «Граніти Дніпра» розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов`язання ТОВ «Граніти Дніпра» з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, в обумовлені цим договором строки. Строк повернення кредиту був встановлений до 28.07.2008 року, а згідно з додатковою угодою №1 від 28.07.2008 року був продовжений до 28.01.2009 року. АТ КБ «ПриватБанк» виконав свої зобов`язання за кредитним договором і надав ТОВ «Граніти Дніпра» кредит: 01.02.2008 року у сумі 200000,00 доларів США та 05.02.2008 року у сумі 340000,00 доларів США. Однак ТОВ «Граніти Дніпра» взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 15.07.2013 року з ТОВ «Граніти Дніпра» на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість за період з 01.02.2008 року по 19.06.2013 року та відповідно відкрито виконавче провадження. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2015 року було порушено провадження у справі №911/1774/15 про банкрутство ТОВ «Граніти Дніпра» й визнано вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 540000,00 доларів США, еквівалент якої за офіційним курсом НБУ станом на 22.04.2015 року становить 12029136,66 грн. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2016 року було визнано додаткові грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Граніти Дніпра» на суму 29419181,53 грн., затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Граніти Дніпра» в сумі 616711409,24 грн. до якого включено вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 61671409,24 грн. Постановою Господарського суду Київської області від 21.09.2016 року по справі №911/1774/15 ТОВ «Граніти Дніпра» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, яка триває до тепер. Вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Граніти Дніпра» протягом справи про банкрутство задоволені не були в жодному розмірі. В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Граніти Дніпра» за кредитним договором №КГ 252Д від 28.01.2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки №ДІ-252 від 30.01.2008 року, предметом якого була земельна ділянка площею 0,1399 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку, що розташована за адресою по АДРЕСА_1 . АТ КБ «ПриватБанк» було реалізовано право на звернення стягнення за договором іпотеки №ДІ-252 від 30.01.2008 року й на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.11.2015 року було укладено з покупцем ТОВ «Естейт Селлінг» договір купівлі-продажу від 12.11.2016 року. Крім того, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року, предметом якого є будівельні матеріали. Станом на момент укладення Договору застави в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року на земельній ділянці вже був відсутній житловий будинок, а було наявне самочинне незавершене будівництво, загальною площею 477,7 кв.м. та житловою площею 175,4 кв.м., яке було введено в експлуатацію лише Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 18211050448 від 04.10.2011 року. Отже предметом Договору застави №ДЗ-252 від 28.01.2008 року є сам товар в обороті, оскільки 28.01.2008 року у ОСОБА_2 було відсутнє право власності на житловий будинок. На сьогодні житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2012 року. Оскільки заборгованість ТОВ «Граніти Дніпра» перед АТ КБ «ПриватБанк» є значною - 61671409,24 грн., АТ КБ «ПриватБанк» вважає за необхідне звернути стягнення для погашення заборгованості за кредитом 12029136,66 грн. Тому позивач, з підстав, зокрема, ст. 575 ЦК України, плоложень Законів України Про іпотеку, Про заставу, просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Граніти Дніпра» перед АТ КБ «ПриватБанк» з повернення кредиту за кредитним договором №КГ-252Д від 28.01.2008 року в розмірі 12029136,66 грн., звернути стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 . Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 28.01.2008 між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ТОВ «Граніти Дніпра» (позичальник) укладено кредитний договір №КГ-252Д, згідно п 1.1. якого банк при наявності вільних грошових коштів зобов`язаний надати позичальнику кредит в формі згідно п. А.1. (лінія кредиту, що поновлюється) з лімітом та на цілі, вказані в п.А.2, не пізніше 5 днів з моменту, вказаного у третьому абзаці п.2.1.2. в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені даним договором строки (а.с.13-16 т.1). Згідно п.А.2. ліміт даного договору 540000,00 доларів США на наступні цілі: поповнення оборотних коштів та 0,0 на оплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п.п.2.1.5., 2.2.12. даного договору. Пунктом А.3. передбачений строк повернення кредиту - 28.07.2008 року. Відповідно п.А.5. зобов`язання Позичальника забезпечуються договорами іпотеки майнових прав на незавершене будівництво. Згідно п.А.6. за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 12,6% річних. Пунктом А.7. передбачено, що за порушення Позичальником якогось з зобов`язань з погашення кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. 28.07.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ТОВ «Граніти Дніпра» (позичальник)укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №КГ-252Д від 28.01.2008, згідно якої викладені у наступній редакції п.А.3. строк повернення кредиту - 28.01.2009; п. А.6. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 15,6% річних; п.А.7. при порушенні позичальником якогось з зобов`язань з погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 36,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (а.с. 17 т.1). 30.01.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк»,та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №ДІ-252 предметом якого була земельна ділянка площею 0,1399 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (площею 0,1000 га) та ведення особистого підсобного господарства (площею 0,0399 га), що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 36-42). 28.01.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (банк),та ОСОБА_2 (заставодавець) було укладено договір застави товару в обороті №ДЗ-252, предметом якого є надання заставодавцем в заставу товару в обороті, опис якого зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Гарант Метиз Інвест» (позичальник) перед заставодавцем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу товару в обороті переважно перед іншими кредиторами заставодавця та (або) позичальника (а.с. 48-50 т.1). Згідно пункту 2 вказаного вище договору, за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 28.01.2008 року №КГ-252Д. У пункті 6 договору застави від 28.01.2008 року №ДЗ-252 погоджено, що в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та заставодавцем зобов`язань за цим договором, заставодавець надав в заставу наступний товар в обороті (предмет застави): будівельні матеріали; вказаний вище предмет застави належить заставодавця на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу б/н від 01.07.1998 року. Між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 (заставодавець) було укладено додатковий договір №1 до договору застави від 28.01.2008 року №ДЗ-252, яким погоджено зміни до пункту 2 договору застави (а.с. 50 зворот т.1). Колегія наголошує, що будь-який опис (перелік) будівельних матеріалів (їх види, кількість, вартість, тощо) у договорі від 28.01.2008 року №ДЗ-252 відсутній. Позичальник з 29.01.2009 року здійснював прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором від 28.01.2008 року №КГ-252Д. Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 року у справі №901/2117/13 задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Граніти Дніпра» про стягнення заборгованості. Стягнуто з ТОВ «Граніти Дніпра» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у сумі 540000,00 доларів США, що відповідно з офіційним курсом валют станом на 19.06.2013 дорівнює 4316220,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 880289,99 доларів США, що відповідно з офіційним курсом валют станом на 19.06.2013 дорівнює 7036517,89 грн., заборгованість за комісією у розмірі 24182,05 доларів США, що відповідно з офіційним курсом валют станом на 19.06.2013 дорівнює 193287,12 грн.,пеню у сумі 735798,90 доларів США, що відповідно з офіційним курсом валют станом на 19.06.2013 дорівнює 5881240,60 грн. та штраф за ненадання звітності у сумі 183600,00 доларів США, що відповідно з офіційним курсом валют станом на 19.06.2013 дорівнює 1467514,80 грн., а також судовий збір у сумі 68820,00 грн. (а.с. 18-20 т.1). Також встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 збудовано житловий будинок загальною площею 477,7 кв.м., який введено в експлуатацію Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації №ДП18211050448 від 04.10.2011 року, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2019 року та від 17.01.2018 року (а.с. 58-65, 66 т.1). Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2015 року (провадження №22-ц/774/4978/15) у цивільній справі №436/4852/12 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. А-2, житловою площею 77,3 кв.м, літню кухню літ. Б цегляну, сарай літ. Ж цегляний, вбиральню літ. З цегляну, огородження № 1-3, споруду І, що розташовані на земельній ділянці площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 66,8 кв.м, житловою площею 47,4 кв.м, яка складається із коридору 1, туалету 2, ванної 3, кухні 4, коридору 5, жилих кімнат 6, 7, 8; та легковий автомобіль Lexus, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року у цивільній справі №206/4989/14 апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року скасовано. Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Граніти Дніпра», ОСОБА_1 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіна Н.М. про стягнення заборгованості по кредитній угоді шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів за договором іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Граніти Дніпра" в сумі 1737439,26 доларів США - 13881965, 94 грн., що складається з: 540000,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 581 129,99 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 24 182,05 доларів США - заборгованості по комісії; 452 127,22 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 140 400,00 доларів США - штраф, - перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором № КГ-252Д від 28 січня 2008 року, звернуто стягнення на земельну ділянку, площею 0,1399 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:09:004:0010 та 1210100000:09:004:0011, що належить на праві власності ОСОБА_2 та є предметом іпотеки відповідно до Договору №ДІ-252 від 30 січня 2008 року. Вирішено надати ПАТ КБ "ПриватБанк" право здійснити продаж предмету іпотеки за Договором № ДІ-252 від 30 січня 2008 року: земельної ділянки, площею 0,1399 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:09:004:0010 та 1210100000:09:004:0011, - від власного імені, з правом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом, у тому числі шляхом укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, з будь-якою особою-покупцем, з правом отримувати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інші необхідні витяги з державних реєстрів, а також надати ПАТ КБ "ПриватБанк" всі інші права та повноваження, необхідні для здійснення продажу предмету іпотеки, з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що буде визначена продавцем перед безпосереднім здійсненням продажу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" штраф за Договором іпотеки №ДІ-252 від 30 січня 2008 року в розмірі 529871,10 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5396,90 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ «Граніти Дніпра», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання договору іпотеки недійсним. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Граніти Дніпра», про визнання договору недійсним відмовити (а.с. 51-55 т.1). АТ КБ «Приватбанк» реалізовано право на звернення стягнення та укладено з покупцем ТОВ «Естейт Селлінг» договір купівлі-продажу від 12.11.2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. за реєстровим №871, відповідно до якого останнє стало власником земельних ділянок за кадастровими номерами 1210100000:09:004:0010 та 1210100000:09:004:0011 (а.с.56-57 т.1). За змістом пункту 4 вказаного вище договору купівлі-продажу від 12.11.2016 року, продаж земельних ділянок за домовленістю сторін вчиняється за 378382,00 грн. Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, у цивільній справі №206/5430/20, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним договору застави №ДЗ-252 товару в обороті від 28.01.2008, укладеного між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 198, 199 т.2). Крім того, заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, у справі №206/6519/15-ц відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Н.М., ОСОБА_1 , про визнання припиненим договору іпотеки №ДІ-252 від 30.01.2008, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №11/08 (а.с. 205-209 т.2). Постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року №206/6519/15-ц касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишено без змін. Власником житлового будинку, загальною площею 477,7 кв.м., по АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_1 , на підставі вказаного вище рішення суду від 12.07.2012 року №436/4852/12 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ДП №18211050448 від 04.10.2011 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №160559529 від 21.03.2019 року (а.с. 67 т.1). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу», у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із статтею 1 Закону України "Про заставу" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Статтею 3 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання. Відповідно до 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги, якщо інше не передбачене договором застави. Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги. У даній справі АТ КБ «ПриватБанк» просить звернути стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Граніти Дніпра» перед АТ КБ «ПриватБанк» з повернення кредиту за кредитним договором №КГ-252Д від 28.01.2008 року, на підставі договору застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року. Однак, згідно змісту вказаного вище договору застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року, предметом цього договору є надання заставодавцем в заставу товару в обороті в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Гарант Метиз Інвест» (позичальник). Тобто, позичальником за умовами договору застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року є ТОВ «Гарант Метиз Інвест». При цьому, позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю непогашеної заборгованості перед ним за умовами кредитного договору №КГ-252Д від 28.01.2008 року, за яким позичальником є інша особа - ТОВ «Граніти Дніпра». Більше того, за положеннями пункту 6 договору застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року, зокрема, в забезпечення виконання позичальником зобов`язань заставодавець надав в заставу будівельні матеріали (предмет застави); вказаний вище предмет застави належить заставодавця на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу б/н від 01.07.1998 року. Договір застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року не містить будь-якої конкретизації обсягу (об`єму), кількості, видів, вартості будівельних матеріалів, які було передано заставодавцем в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором. Згідно копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу б/н від 01.07.1998 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , останній купив жилий цегляний будинок, житловою площею 77,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 44 т.1). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги зміст позовних вимог; встановивши, що за умовами договору застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року ОСОБА_2 були передані в заставу будівельні матеріалами в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Гарант Метиз Інвест», - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову та звернення стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Граніти Дніпра» перед АТ КБ «ПриватБанк». Колегія також звертає увагу, що позивачем не доведено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 повністю чи частково збудований з будівельних матеріалів, які є предметом договору застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року, укладеного з ОСОБА_2 . Клопотань про призначення відповідної судової експертизи судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи. Посилання апелянта на положення Закону України «Про іпотеку» є безпідставним, адже предметом розгляду справи є майно (будівельні матеріали), передане за договором застави товару в обороті №ДЗ-252 від 28.01.2008 року, укладеного в простій письмовій формі між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (а.с. 48-50). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова