Постанова КЦС ВС № 285/3486/20

Постанова Іменем України 27 червня 2022 року м. Київ справа № 285/3486/20 провадження № 61-19270 св 21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., учасники справи: позивач - виконувач обов`язків керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, державної екологічної інспекції Поліського округу, відповідачі: Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області, ОСОБА_1 , третя особа - головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2020 року виконувач обов`язків керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирської ОДА), державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Новоград-Волинська РДА), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування запису про право власності. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що розпорядженням Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва» затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 1824084000:01:000:0524) для ведення садівництва на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (поза межами населеного пункту села Ужачин). На підставі цього розпорядження ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку та отримав державний акт серії ЯМ № 309108 на право власності на земельну ділянку. Вказував, що спірна ділянка відноситься до земель водного фонду, оскільки вона розташована у прибережній захисній смузі річки Чорна. У прибережній захисній смузі річки на спірній земельній ділянці побудований дерев`яний будинок 9х9 м, який частково огороджений дерев`яним парканом, відстань від якого до узрізу води річки Чорна становить 14 м, замість обов`язкових 25 м. Прибережні захисні смуги є природоохоронними територіями з режимом обмеженої господарської діяльності, на яких забороняється будівництво будь-яких споруд, розорювання земель, садівництво та городництво, тощо. Посилаючись на відповідні норми ЗК України та ВК України, прокурор зазначав, що землі водного фонду не підлягають передачі у власність. Разом із цим, спірна земельна ділянка вибула з володіння держави без її згоди та відповідного рішення уповноваженого на те органу. Новоград-Волинська РДА вийшла за межі наданих їй повноважень, незаконно розпорядилася спірною земельною ділянкою водного фонду, фактично змінивши її цільове призначення. З урахуванням наведеного, прокурор просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва»; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку; на підставі статті 388 ЦК України витребувати спірну земельну ділянку із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , зобов`язати його повернути її у власність держави в особі Житомирської ОДА та привести її у належний стан, а також вирішити питання понесених позивачем судових витрат. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Протокольною ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 листопада 2020 року за клопотанням Новогорад-Волинської РДА залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ у Новоград-Волинському районі головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області). Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року у складі судді Заполовської Т. Г. позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської ОДА та державної екологічної інспекції Поліського округу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва» про затвердження проєкту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, із кадастровим номером 1824084000:01:000:0524, для ведення садівництва на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. Зобов`язано повернути на користь держави в особі Житомирської ОДА з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1824084000:01:000:0524, площею 0,1200 га, та привести вказану ділянку у належний стан. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Житомирська ОДА повідомила прокуратуру, що заходи відповідного реагування у зв`язку з відведенням, у тому числі спірної земельної ділянки, у власність громадянам з порушенням вимог чинного законодавства, не вживалися. Крім того, державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася з листом до Новоград-Волинської місцевої прокуратури, в якому зазначала про незаконність оспорюваного розпорядження Новоград-Волинської РДА та просила вжити заходи представницького характеру. Тому у прокуратури наявні підстави для захисту інтересів держави в цій справі. Встановивши, що спірна земельна ділянка площею 0,1200 га із кадастровим номером 1824084000:01:000:0524 належить територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області, знаходиться у межах прибережної захисної смуги річки Чорна, а отже, відноситься до земель водного фонду, суд першої інстанції дійшов висновку, що ця земельна ділянка не могла бути надана у приватну власність фізичній особі для ведення садівництва, а тому оспорюване розпорядження від 14 жовтня 2011 року № 942 підлягає визнанню незаконним і скасуванню. За встановлених судом обставин справи, суд указав, що помилкова юридична кваліфікація позивачем позовної вимоги про повернення спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду як вимоги, до якої слід застосувати положення статей 330, 387 і 388 ЦК України, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині. Натомість підлягають застосуванню положення статті 391 ЦК України та частини другої статті 152 ЗК України, а тому позовні вимоги прокурора про зобов`язання повернути на користь держави в особі Житомирської ОДА спірну земельну ділянку та привести її у належний стан є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судом ураховано в цій частині правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). Крім того, суд уважав, що вимога про скасування у Державному реєстрі речових прав запису про право приватної власності на вказану земельну ділянку не є належним способом захисту порушеного права, оскільки запис тільки посвідчує право, яке з цього запису не виникає. Районний суд також указав, що справедливий баланс між суспільним і приватним інтересами у цій справі не порушено. Судом відхилено доводи Новоград-Волинської РДА про пропуск прокурором позовної давності, оскільки позов про повернення земельної ділянки водного фонду у власність держави належить до негаторних і такі позови можуть бути пред`явлені впродовж усього часу порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Районний суд послався на статті 13, 19, 41 Конституції України, статтю 391 ЦК України, відповідні норми ЗК України (статті 19, 58, 59, 60, 61, 152), ВК України (статті 4, 83, 88, 89), а також урахував відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду. Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції У жовтні 2021 року керівник Новоград-Волинської окружної прокуратури подав до Житомирського апеляційного суду заяву про часткову відмову від позову та просив суд: прийняти відмову від позовних вимог у частині зобов`язання повернути на користь держави в особі Житомирської ОДА з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1200 га із кадастровим номером 1824084000:01:000:0524 та приведення її у належний стан; визнати нечинним рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року в цій частині та закрити провадження у справі; в іншій частині рішення районного суду залишити без змін; змінити рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М. прийнято відмову керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури від позову в частині зобов`язання повернути на користь держави в особі Житомирської ОДА з володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 1824084000:01:000:0524 та приведення її у належний стан. Визнано нечинним рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року у частині задоволення позову про зобов`язання повернути на користь держави в особі Житомирської ОДА з володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 1824084000:01:000:0524 та приведення її у належний стан, закрито провадження у справі в цій частині. Повернуто Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету 2 102,00 грн судового збору. Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року у частині задоволення позову прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва» про затвердження проєкту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1200 га з кадастровим номером 1824084000:01:000:0524 для ведення садівництва на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову прокурора в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942, виходив із того, що спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_1 ОСОБА_2 ще до пред`явлення позову до суду (договір купівлі-продажу від 02 серпня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Лінкевич Б. А., зареєстрований в реєстрі за № 1024). Оскільки судове рішення суду першої інстанції, у частині, яка переглядається апеляційним судом, стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, правові підстави для задоволення позову прокурора відсутні. Суд апеляційної інстанції додатково вказав, що прокурор не позбавлений права на подання позову до суду, визначивши коло належних відповідачів у справі. Апеляційний суд урахував відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду. Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 січня 2021 року про відмову у задоволенні позову прокурора про скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 1824084000:01:000:0524, скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині з інших підстав. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду про відмову в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942 та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині. Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає те, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2021 року поновлено заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків. У наданий судом строк заступник керівника Житомирської обласної прокуратури надіслав матеріали на усунення недоліки касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 285/3486/20 із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури мотивована тим, що апеляційним судом не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 640/4022/17 (провадження № 61-17814св19) щодо застосування пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, відповідно до якого судове є рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суду прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Зроблений апеляційним судом висновок, що ухвалене судом першої інстанції судове рішення безпосередньо впливає на права та інтереси ОСОБА_2 , суперечить нормам процесуального права, а також вказаній судовій практиці Верховного Суду. Предметом оскарження у цій справі є розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942, і такий спосіб захисту, на думку прокурора, є ефективним, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19). При цьому прокурором зазначено в якості відповідачів місцевий орган державної виконавчої влали, розпорядження якого оспорюється, - Новоград-Волинську РДА, та ОСОБА_1 , майнових прав якого стосується це розпорядження. Оспорюване розпорядження РДА не містить положень щодо прав та/або обов`язків ОСОБА_2 . Вважає, що склад учасників справи за вимогою про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942, є належним. Крім того, апеляційний суд наділений повноваженнями щодо залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору у випадку встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі. Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Звертаючись до суду з цим позовом, виконувач обов`язків керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури визначив відповідачами: Новоград-Волинську РДА та ОСОБА_1 . Оспорюваним розпорядженням Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва» затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 1824084000:01:000:0524) для ведення садівництва на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (поза межами населеного пункту села Ужачин). На підставі цього розпорядження останній зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Суд першої інстанції, задовольняючи вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942, виходив з того, що спірна земельна ділянка не могла бути надана у приватну власність ОСОБА_1 для ведення садівництва, оскільки знаходиться у межах прибережної захисної смуги річки Чорна, а отже, відноситься до земель водного фонду. Як наслідок, районний суд зобов`язав ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі Житомирської ОДА вказану земельну ділянку. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову прокурора в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування оспорюваного розпорядження РДА, виходив із того, що вказана земельна ділянка ОСОБА_1 була відчужена ОСОБА_2 ще до пред`явлення позову до суду (договір купівлі-продажу від 02 серпня 2019 року), а тому ухвалене судом першої інстанції судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, що є підставою для відмови в позові прокурора. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, у зв`язку з цим відмовив прокурору в позові. Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Щоб визнати відповідача неналежним суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Пунктом 1 частини першої статті 365 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. При цьому, вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи. Залучення належного співвідповідача до участі у справі має принципове значення, оскільки це пов`язано також й з обранням належних та ефективних способів захисту прав, на захист яких заявлено позовні вимоги. Обраний спосіб захисту особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин. У справі, яка переглядається, апеляційним судом установлено, що вирішення спору у справі безпосередньо впливає на права та інтереси ОСОБА_2 , який є новим власником спірної земельної ділянки площею 0,1200 га, із кадастровим номером 1824084000:01:000:0524, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ним, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Лінкевич Б. А., зареєстрованого в реєстрі за № 1024, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 71-72, т. 2). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. До спірних правовідносин не застосовуються положення ЦК України про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 387, 388 ЦК України), натомість застосуванню підлягають положення статті 391 ЦК Ураїни та частини другої статті 152 ЗК України. Висновки по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені судами за належного суб`єктного складу її учасників. ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку 02 серпня 2019 року, тобто, до пред`явлення позову у цій справі (11 вересня 2020 року), а тому позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача. Апеляційний суд, урахувавши зміст та підстави заявлених позовних вимог у цій справі, правильно виходив із того, що вирішення спору за відсутності належного відповідача є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року №

942. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд відповідно до пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України міг залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимо щодо предмета спору, є вірним, проте у цій справі ОСОБА_2 мав бути співвідповідачем, залучення якого можливе лише у суді першої інстанції і лише до закінчення підготовчого провадження й за клопотанням позивача (частина перша статті 51 ЦПК України). Такого клопотання прокурор, який є позивачем, як і особи, в чиїх інтересах прокурором пред`явлено позов, не заявляли. Крім того, доводи касаційної скарги про те, що права та інтереси ОСОБА_2 не порушено, оскільки предметом оскарження у суді є розпорядження Новоград-Волинської РДА від 14 жовтня 2011 року № 942, яке стосується ОСОБА_1 , є невірними, так як предметом позову були і зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку у власність держави, - а на час пред`явлення позову власником земельної ділянки вже був ОСОБА_2 . Обов`язком позивача є вірне зазначення відповідача у справі (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). А те, що на стадії апеляційного провадження прокурор відмовився від частини позовних вимог, не свідчить про те, що предмета позову на час його пред`явлення не існувало. Не заслуговують на увагу посилання заявника касаційної скарги про неврахування апеляційним судом відповідної судової практики Верховного Суду, оскільки у наведеній заявником справі та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та застосовані норми права. Доводи заявника не спростовують висновку суду про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_2 , якого не було залучено до участі у справі. Таким чином, наведені у касаційній скарзі аргументи не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, в основному зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення. Постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць