Постанова 4872 № 915/686/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2022 року м. ОдесаСправа № 915/686/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Діброви Г.І. суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. секретар судового засідання: Корчинська М.В. за участю представників учасників справи: від Приватного підприємства Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області - не з`явився;від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", с.Чаусове-2, Первомайського району Миколаївської області Спектор Ю.І., в порядку самопредставництва; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро", м. Миколаїв Валешинська О.С., за ордером; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів, м. Миколаїв, суддя Адаховська В.С., повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2022 року у справі № 915/686/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро", м. Миколаїв до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", с.Чаусове - 2, Первомайського району Миколаївської області відповідача 2 Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області про відшкодування шкоди у загальній сумі 7 134 319 грн. 04 коп., - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, вимог заяви та ухвали суду першої інстанції. В травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», с.Чаусове 2 Первомайського району Миколаївської області та Приватного підприємства «Перемога Народу», с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області, у якому просило суд стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку завдану ними шкоду в розмірі 7 137 319 грн. 04 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право користування земельними ділянками загальною площею 1520,1737 га належить позивачу, проте, відповідачі з 2015 року неправомірно займають і користуються земельними ділянками позивача, що підтверджується судовими рішеннями у справах №915/1111/13 та №915/1125/13. Отже, на думку позивача, порушуючи його права, передбачені ст. 95 Земельного кодексу України, а також принцип обов`язковості судового рішення, відповідачі спільно, взаємопов`язаними діями, з єдиним наміром, самовільно займаючи земельні ділянки позивача з 2017-2019 років, заподіяли останньому неподільну шкоду у зазначеному вище розмірі. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2020 року у справі №915/686/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. 21.12.2021 року до Господарського суду Миколаївської області від Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області надійшла заява про забезпечення доказів (вх. №19236/21), у якій відповідач 2 просив суд забезпечити докази в господарській справі №915/686/20 шляхом призначення почеркознавчої експертизи; на вирішення почеркознавчої експертизи поставити питання: чи були виконані підписи на Актах перевірки дотримання земельного законодавства та актах обстеження земельних ділянок Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року від імені службових осіб Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області І.П. Томова, І.Д. Топалова власноруч І.П. Томовим, І.Д. Топаловим , чи вказані підписи виконані іншими особами?; доручити проведення судової почеркознавчої експертизи судовим експертам "Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса". Заява про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи мотивована тим, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", с.Чаусове, Первомайського району Миколаївської області 23.12.2020 року до суду подане клопотання про призначення експертизи, проте, погоджуючись із вказаним клопотанням, Приватне підприємство Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області вважає, що у даній справі є необхідність призначення експертизи в порядку забезпечення доказів, оскільки є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Крім того, заявник вказав, що позивачем на обґрунтування позовних вимог подано до суду ряд письмових доказів на 377 аркушах, а саме: копії актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок нібито складених та підписаних службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (з а.с. 212 т. 1, т. 2, по а.с. 88 т. 3). Зокрема, акти від 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року містять прізвища та ініціали, а також підписи службових осіб, які нібито підписали вказані акти. Однак, на переконання заявника, достовірність вказаних підписів, належність їх службовим особам, зазначеним в актах, викликає у останнього обґрунтовані сумніви. Відповідач 2 вважає зазначені підписи службових осіб підробленими та зазначає, що має обґрунтовані підстави стверджувати, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, а тому, на його переконання, існують обґрунтовані підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області (суддя Адаховська В.С.) від 28.12.2021 року у справі №915/686/20 у задоволенні заяви Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області (вх. № 19236/21) про забезпечення доказів у справі № 915/686/20 відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим що, відповідач-2 у заяві про забезпечення доказів жодним чином не обґрунтував та не надав будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили, що у випадку термінового невжиття судом заходів забезпечення доказів (призначення експертизи), відповідний засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Відтак, на думку суду першої інстанції, заявником не доведено наявності передбачених чинним процесуальним законодавством підстав для забезпечення доказів. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що відповідач 2 звернувся з відповідною заявою про забезпечення доказів з пропуском процесуального строку на подання такої заяви, відновлення такого строку у суду не просив, а отже втратив процесуальне право на її подання. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Приватне підприємство Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області зі вказаною ухвалою не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі № 915/686/20 та прийняти нове рішення, яким вимоги, зазначені в оскаржуваній ухвалі задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом порушено норми процесуального права. Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини, зазначені в ухвалі місцевого суду про відмову у забезпеченні доказів шляхом призначення судової експертизи, зазначив, що твердження суду першої інстанції щодо недоведеності заявником наявності передбачених чинним процесуальним законодавством підстав для забезпечення доказів є помилковим, з огляду на те, що в заяві було обґрунтовано високу вірогідність знищення службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які підробляли підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оригіналів документів з метою приховування протиправних дій щодо підроблення зазначених у заяві документів. Відтак, на думку скаржника, який посилається на вимоги ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави у даній справі для призначення почеркознавчої експертизи. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що метою подання заяви вiд 21.12.2021 року про забезпечення доказiв є забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи, права на призначення якої вiдповiдач-2 не позбавленнй навiть на стадiї апеляцiйного розгляду справи. Відтак, на переконання відповідача 2, судом першої інстанції помилково не взято до уваги приписи ч. 3 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено особливий порядок та строки подання заяви про забезпечення доказiв, та помилково ототожнено їх iз спiвзвучним, але маючим зовсім іншу правову природу порядком подання доказів по справі. Також, як зауважив скаржник, судом не було враховано п.4 Прикiнцевих положень Господарського процесуального кодексу України та обставину, що розгляд справи вiдбувався пiд час дiї карантину, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України з метою запобiгання поширенню коронавiрусної хвороби (COVID-19), багато разiв вiдкладався, що перешкоджало вiдповiдачу-2 подавати новi процесуальнi документи (заяви, клопотання) до вирiшення судом ранiше поданих документiв. Наведене вище, на думку апелянта, призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали суду від 28.12.2021 року про відмову в забезпеченні доказів по справі №915/686/20. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/686/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Ярош А.І., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 року. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 915/686/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" та Приватного підприємства "Перемога Народу" про відшкодування шкоди у загальній сумі 7 134 319 грн. 04 коп. на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Перемога народу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року у справі №915/686/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/686/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 07.02.2022 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріли оскарження ухвали у справі №915/686/20. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 року за апеляційною скаргою Приватного підприємства Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи у справі №915/686/20 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду. 10.02.2022 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", с.Чаусове - 2, Первомайського району Миколаївської області надійшло клопотання про витребування матеріалів справи у повному обсязі (вх. №434/22/Д2), у якому відповідач 1 просив суд апеляційної інстанції доручити Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/686/20 у повному обсязі, в т. ч. в складі томів 1, 2,

3. Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів дійшла висновку про його передчасність та наявність підстав для залишення без розгляду, оскільки Господарським судом Миколаївської області виконано вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 року у справі 915/686/20 та надіслано на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали витребуваної справи. 25.02.2022 року позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга відповідача 2 задоволенню не підлягає, оскільки заява про забезпечення доказів подана з пропуском процесуального строку, і скаржник втратив право на звернення до суду з відповідною заявою, підстави для забезпечення доказів шляхом призначення експертизи відсутні і висновки суду відповідають обставинам справи, наявним в ній матеріалам та вимогам чинного законодавства. Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзив на апеляційну скаргу в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Сторони по справі були повідомлені належним чином засобами поштового зв`язку, через офіційну електронну адресу та засобами телефонного зв`язку, а також через веб-сайт суду. Від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з урахуванням тривалості воєнного стану в зв`язку з тим, що він знаходиться на службі в рядах ЗСУ з причини введення на території України воєнного стану, з повідомленням по те, що скаржник повністю підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити, яке судовою колегією розглянуто, незважаючи на відсутність електронного підпису особи, яка його відправила електронною поштою, оскільки причини цього є поважними та об`єктивними. Дане клопотання колегією суддів відхилено з причини того, що розгляд даної справи вже відкладався судом апеляційної інстанції з причини введення на Україні воєнного стану, предметом розгляду суду апеляційної інстанції не є рішення справи по суті, а процесуальний документ ухвала, строки розгляду якої є скороченими за нормами процесуального законодавства, незважаючи на вищезазначені причини, явка сторін ухвалами суду не була визнана обов`язковою, навпроти, суд пропонував представникам сторін задля забезпечення безпеки осіб не з`являтися в приміщення суду, а приймати участь в судовому засіданні за допомогою технічних засобів. До того ж, оскільки апелянт є юридичною особою, він мав можливість у разі потреби приймати участь у засіданні суду, він мав можливість зробити це на умовах самопредставництва. Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визначено здійснити розгляд справи 915/686/20 в режимі відеоконференції. 20.06.2022 року від відповідача 1 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній повідомив, що йому стали відомі обставини того, що під час вирішення іншої цивільної справи були виявлені розбіжності в підписах посадових осіб, була проведена незалежна експертиза та отримано її висновок 31.03.2022 року, який він просить його долучити та взяти до уваги, незважаючи на те, що він виник вже після відкриття апеляційного провадження та підтримав апеляційну скаргу відповідача

2. Судова колегія відхиляє вище зазначене клопотання та повертає без розгляду надані додаткові докази, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Системний аналіз ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Проте, як зазначає відповідач 1, докази, які він просить долучити, виникли вже після ухвалення рішення місцевим судом та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача 2, тобто докази, яких взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції. Така обставина (відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття апеляційної господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин їх неподання. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року у справі № 908/3359/19. До того ж відповідач 1 не звертався до суду самостійно з апеляційною скаргою, до якої було б можливе доручення документів в підтвердження доводів скарги тощо. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, а представник відповідача 1 підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача 2, просив оскаржену ухвалу скасувати, а скаргу задовольнити. Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які приймають участь в засіданні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника апелянта. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно із п. 14 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме, про відмову у забезпеченні доказів. Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи у справі №915/686/20 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного. Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини. Як вбачається із матеріалів справи, в травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», с.Чаусове 2 Первомайського району Миколаївської області та Приватного підприємства «Перемога Народу», с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області, у якому просило суд стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку завдану ними шкоду в розмірі 7 137 319 грн. 04 коп. Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що право користування земельними ділянками загальною площею 1520,1737 га належить позивачу, проте, відповідачі з 2015 року неправомірно займають і користуються земельними ділянками позивача, що підтверджується судовими рішеннями у справах №915/1111/13 та №915/1125/13. Отже, на думку позивача, порушуючи його права, передбачені ст. 95 Земельного кодексу України, а також принцип обов`язковості судового рішення, відповідачі спільно, взаємопов`язаними діями, з єдиним наміром, самовільно займаючи земельні ділянки позивача з 2017-2019 років заподіяли останньому шкоду у зазначеному вище розмірі. На підтвердження своєї правової позиції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», м. Миколаїв надано копії наступних документів: - судових рішень у справі №915/1111/13; - документів примусового виконання рішення у справі №915/1111/13, виконавче провадження №46536113; - пояснень заступника генерального директора; - судових рішень Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1125/13; - звукозапису судового засідання від 30.08.2013 року у справі №915/1125/13; - документів примусового виконання рішення у справі №915/1125/13, виконавче провадження №39148852; - витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо відповідача 1 та відповідача - 2; - наказів про призначення на посаду №1/к, 2/к від 26.06.2015 року; - матеріалів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за результатами проведених перевірок додержання вимог земельного законодавства; - розрахунків шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок позивача; - технічного звіту ФОП Аштеми А.І. з виконання топографо-геодезичних робіт на земельних ділянках позивача з визначенням на них об`єктів (посівів озимої пшениці) з картографічним зображенням земельних ділянок позивача; - інформаційної довідки від 16.05.2020 року №209207019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно відповідача 2; - листа Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 25.03.2020 року №А-173-2020/17.13.306; - листа Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області від 10.04.2018 року № 31/14-1261; - договорів оренди частки (паю), надання послуг з обробітку землі, зберігання майна, надання фінансової допомоги, розпорядчих документів щодо виконання сільськогосподарських робіт відповідача 2, актів приймання передачі виконаних робіт, наданих послуг, переданого майна на зберігання; - витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо розпочатих кримінальних проваджень у 2016-2020 роках; - протоколів допиту, огляду місцевості, місця події, фото-, відеоматеріалів позивача та поліції. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.09.2020 року у справі №915/686/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. 21.12.2021 року до Господарського суду Миколаївської області від Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області надійшла заява про забезпечення доказів (вх. №19236/21), у якій відповідач 2 просив суд забезпечити докази в господарській справі №915/686/20 шляхом призначення почеркознавчої експертизи; на вирішення почеркознавчої експертизи поставити питання: чи були виконані підписи на Актах перевірки дотримання земельного законодавства та актах обстеження земельних ділянок Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року від імені службових осіб Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області І.П. Томова, І.Д. Топалова власноруч І.П. Томовим, І.Д. Топаловим , чи вказані підписи виконані іншими особами?; доручити проведення судової почеркознавчої експертизи судовим експертам "Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса". Заява про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи мотивована тим, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", с.Чаусове, Первомайського району Миколаївської області 23.12.2020 року до суду подане клопотання про призначення експертизи, проте, погоджуючись із вказаним клопотанням, Приватне підприємство Перемога народу, с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області вважає, що у даній справі є необхідність призначення експертизи в порядку забезпечення доказів, оскільки є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Крім того, заявник вказав, що позивачем на обґрунтування позовних вимог подано до суду ряд письмових доказів на 377 аркушах, а саме копії актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок нібито складених та підписаних службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (з а.с. 212 т. 1, т. 2, по а.с. 88 т. 3). Зокрема, акти від 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року містять прізвища та ініціали, а також підписи службових осіб, які ніби-то підписали вказані акти. Однак, на переконання заявника, достовірність вказаних підписів, належність їх службовим особам, зазначеним в актах, викликає у останнього обґрунтовані сумніви. Відповідач 2 вважає зазначені підписи службових осіб підробленими та зазначає, що має обґрунтовані підстави стверджувати, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, а тому, на його переконання, існують обґрунтовані підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. На підтвердження своєї правової позиції заявником до вказаної вище заяви було додано Таблицю 1: Порівняльні зразки підписів І.П. Томова; Таблицю 2: порівняльні зразки підписів І.Д. Топалова. Інших письмових доказів на підтвердження обставин, викладених відповідачем 2, матеріали справи не містять. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Миколаївської області (суддя Адаховська В.С.) від 28.12.2021 року у справі №915/686/20 у задоволенні заяви Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області (вх. № 19236/21) про забезпечення доказів у справі № 915/686/20 відмовлено. Колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у справі №915/686/20 є наявність або відсутність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України). За приписами ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Заява про забезпечення доказів за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 111 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, п. 4, 5 ч. 1 цієї статті встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів. Аналізуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто, вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ. При цьому, підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 9901/845/18. Поряд з цим, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно з ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Таким чином, судова експертиза призначається судом, зокрема, з метою забезпечення доказів у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Так, колегією суддів встановлено, що доводи заявника, викладені ним у заяві про забезпечення доказів фактично направлені на отримання відомостей шляхом призначення у справі №915/686/20 судової почеркознавчої експертизи копій актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок, які складені та підписані службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, зокрема, актів від 20.06.2017 року, від 30.05.2018 року, від 27.09.2018 року, від 16.08.2019 року. Зокрема, заявник у заяві про забезпечення доказів посилається на підробку підписів у письмових документах, які подані позивачем у даній справі, відтак вважає, що має обґрунтовані підстави стверджувати, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які і підробляли підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Фактично подана відповідачем 2 заява про забезпечення доказів є за своїм змістом клопотанням про призначення у справі судової експертизи, але не містить в собі клопотання про витребування оригіналів таких документів. При цьому, заявником не зазначено, яким чином призначення експертизи стане неможливим або утрудненим в майбутньому, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження об`єктивних фактів, які б обґрунтовували наведені ним у заяві обставини. Колегія суддів зауважує, що забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, хоч і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від призначення експертизи у відповідності до норм статей 99, 100 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Отже, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи та доводів, наведених скаржником в її обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому. При цьому, вказана заява про забезпечення доказів не підтверджена також жодними доказами які б підтверджували ризики чи загрозу того, що такі докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим, з огляду на що, заява відповідача 2 про забезпечення доказів шляхом призначення у справі №915/686/20 судової почеркознавчої експертизи не відповідає критеріям, визначеним ст. 110 Господарського процесуального кодексу України. Тому, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами по справі та не обґрунтовано необхідність та доцільність забезпечення доказів саме шляхом призначення судової експертизи, а також наявність обставин, які свідчать, що в подальшому витребування відповідних доказів стане неможливим або утрудненим, колегія суддів зазначає про правомірність висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи. З огляду на наведене, твердження скаржника про те, що висновок суду першої інстанції про недоведеність заявником наявності передбачених чинним процесуальним законодавством підстав для забезпечення доказів є помилковим, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки самого лише посилання в заяві на високу вірогідність знищення службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області оригіналів документів, які на думку апелянта, є підробленими недостатньо в розумінні вимог процесуального закону щодо доказування стороною своєї правової позиції в господарській справі та з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження об`єктивних фактів, які б обґрунтовували наведені заявником у заяві про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи, обставини. Щодо доводів апелянта про обґрунтованість строків на подання ним заяви про забезпечення доказів у справі, яка переглядається, колегія суддів зазначає таке. Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України). Так, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що у даному випадку щодо вимог, які стосуються строку для звернення з відповідною заявою до суду підлягають застосуванню загальні положення ст. 80, 81 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати до суду відповідне клопотання. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2, 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Згідно із ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. За змістом ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалу про відкриття провадження у справі №915/686/20 від 03.09.2020 року відповідач - 2 отримав 11.09.2020 року, тобто строк на подання відзиву на позовну заяву з відповідними доказами, якими відповідач 2 обґрунтовував свою правову позицію закінчився 28.09.2020 року, тоді як вищевказану заяву подано ним до суду 21.12.2020 року. При цьому, з прохальної частини заяви апелянта про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, вбачається, що останнім питання щодо поновлення строку на забезпечення доказів не порушувалося. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття до уваги вказаних вище доводів скаржника та зазначає про правомірність висновку суду першої інстанції, викладеному в оскаржуваній ухвалі в цій частині. Також колегією суддів апеляційного господарського суду не приймаються до уваги посилання скаржника на ту обставину, що встановлені на території України Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, у зв`язку з якими розгляд справи неодноразово відкладався, суттєво перешкоджали заявнику подавати нові процесуальні документи, з огляду на наступне. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти наразі. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 року Розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено п. 4, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Разом з тим, за приписами п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Наведений вище Закон набув чинності 17 липня 2020 року. Відтак, враховуючи наведені вище обставини, строк, наданий відповідачу 2 для надання до суду першої інстанції відзиву, доказів, відповідних заяв, клопотань тощо було встановлено Господарським судом Миколаївської області вже після набрання вказаним вище Законом чинності, з огляду на що доводи Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області в цій частині також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали Господарського суду Миколаївської області про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів від 28.12.2021 року у справі № 915/686/20 та не приймаються колегією суддів як належні. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеною в оскаржуваній ухвалі про те, що заявником належним чином не доведено обставини, наявність яких прямо пов`язана із необхідністю забезпечення судом доказів шляхом призначення у справі судової експертизи, натомість, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні його заяви про забезпечення доказів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, відтак, не можуть слугувати підставою для скасування правильного по процесуальній суті судового рішення. За вищенаведених обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення доказів, визначених заявником у прохальній частині заяви від 21.12.2021 року вх. №19236/21 правомірним, та таким, що не підлягає скасуванню. Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області необґрунтованою та такою, що не потребує задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову у забезпеченні доказів у справі №915/686/20 такою, що відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст. 129, 136-140, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Перемога Народу", с. Чаусове, Первомайського району Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову у забезпеченні доказів у справі №915/686/20 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 року про відмову у забезпеченні доказів у справі №915/686/20 - залишити без змін. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню. Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 21.06.2022 року. Повний текст постанови складено 22 червня 2022 року. Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош