Постанова Київський апеляційний суд № 761/9477/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №761/9477/18 Головуючий у І інстанції - Мальцев Д.О. апеляційне провадження №22-ц/824/3385/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. за участю секретаря судового засідання Линок В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення грошових коштів за договором, - В С Т А Н О В И В: У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, в якому просила стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача борг за договором позики від 04 вересня 2015 року та за договором позики від 23 січня 2016 року у розмірі 1 709 448, 88 грн, що еквівалентно 65 950,96 доларів США за курсом НБУ станом на 13 березня 2018, а також судові витрати. 13 вересня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від16 серпня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 призначено судову почеркознавчу експертизу. Під час виконання ухвали судовий експерт звернувся до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалів, в яких містяться зразки підписів ОСОБА_5 , у тому числі наближених за часом виконання досліджуваних документів. Разом з тим, у відповідача не збереглись оригінали документів, які містять оригінал підпису ОСОБА_5 . З метою виконання клопотання експерта, представник відповідача ОСОБА_1 просив витребувати документи у Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо реєстрації/перереєстрації юридичної особи ПП «Ролети України»; витребувати у Шевченківського районного суду м. Києва матеріали судової справи №761/28286/16-ц; витребувати у ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П. оригінал договору про утримання дитини. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено. Не погоджуючись з указаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення доказів. Вказує, що 16 серпня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі призначено почеркознавчу експертизу щодо встановлення приналежності підписів на договорі та розписці померлому ОСОБА_5 . Проте, клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та рахунок КНДІСЕ №3817 від 03 листопада 2021 року за проведення почеркознавчої експертизи, зобов`язання по оплаті якого покладено на ОСОБА_1 , останній отримав 25 січня 2022 року, тобто вже після того, як експерт залишив ухвалу без виконання та повернув матеріали справи до суду. Уважає, що саме із-за діянь суду першої інстанції ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року про призначення почеркознавчої експертизи залишена експертом без виконання. Зауважує, що його заява про забезпечення доказів викликана необхідністю витребування у певних осіб документів, на яких містяться підписи померлого 2015-2016 років, тобто тих документів, які були необхідні для проведення експертизи та які запитував експерт, проте внаслідок бездіяльності суду першої інстанції такі документи надані експерту не були. На переконання скаржника діяння місцевого суду позбавляють його можливості довести свою позицію та ставить в нерівне становище у порівнянні з позивачем. Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпечені доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів (пункт 2 частини першої статті 353 ЦПК України). Згідно частини другої вказаної статті заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. В ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року судом зазначено, що розглядається клопотання про витребування доказів та ухвала оскарженню не підлягає. Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 подав до суду не клопотання про витребування доказів, а заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування та сплатив за подану заяву судовий збір. Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення доказів, яку оплатив судовим збором, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року про відмову у задоволенні такої заяви підлягає апеляційному оскарженню на підставі пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №520/14132/18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що експертною установою матеріали даної цивільної справи вже повернуто без виконання ухвали суду від 16 серпня 2021 року у зв`язку із невиконанням клопотання експерта. При цьому, представником ОСОБА_1 не обґрунтовано, які саме обставини ним будуть доводитись та обґрунтовуватись цими доказами, враховуючи зміст та предмет позову, а направлення матеріалів цивільної справи для проведення експертизи у судовому засіданні не вирішувалось. Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Проте, оскаржувана ухвала не відповідає указаним нормам, що згідно статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року клопотання задоволено. Призначено у справі посмертну судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: Чи виконано підпис ОСОБА_5 у графі « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 » як позичальник на договорі позики від 04 вересня 2015 року; розписці від 04 вересня 2015 року; договорі позики від 23 січня 2016 року; розписці від 23 січня 2016 року. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 6). З метою проведення посмертної судово-почеркознавчої експертизи витребувано у ОСОБА_2 оригінали договору позики від 04 вересня 2015 року; розписку від 04 вересня 2015року; договір позики від 23 січня 2016 року; розписку від 23 січня 2016 року. Витребувані оригінали документів постановлено надати до Шевченківського районного суду м. Києва протягом п`яти календарних днів з дня отримання ухвали. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 КК України. Витрати, пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи, покладено на відповідача ОСОБА_1 . Надано в розпорядження експертів матеріали цивільної справи №761/9477/18, На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. 16 вересня 2021 року на виконання ухвали від позивача надійшли оригінали вказаних вище документів. 29 листопада 2021 року до суду надійшов рахунок №3817 від 03 листопада 2021 року за проведення судової почеркознавчої експертизи для скерування платнику, а також клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, а саме: вільних зразків підпису ОСОБА_5 , у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваних документів (тобто за 2015-2016 роки), які можуть знаходитись в оригіналах документів (заява про видачу паспорта /Форма №1/, нотаріально посвідчені документи, декларації, заяви, накази, платіжні документи, посвідчення, листи, квитанції, тощо). У матеріалах справи міститься супровідний лист №86597/21-Вих/2/761/253/2021/М-46 від 23 грудня 2021 року Шевченківського районного суду м. Києва про направлення ОСОБА_1 копій вищевказаних рахунку на оплату та клопотання експерта. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказані рахунок та клопотання експерта були подані АТ «Укрпошта» лише 20 січня 2022 року, а ОСОБА_1 отримав документи 25 січня 2022 року (т. 2 а.с. 144). При цьому, 19 січня 2022 року КНДІСЕ було прийнято рішення про залишення ухвали суду від 16 серпня 2021 року без виконання та повернення матеріалів справи, які надійшли до суду 28 січня 2022 року. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2022 року поновлено провадження у справі. У судовому засіданні, яке відбулось 12 вересня 2022 року, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заявив клопотання про повторне направлення справи на експертизу. Вказане клопотання судом вирішено не було, у справі оголошено перерву. 13 вересня 2022 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення доказів з метою отримання документів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено з підстав того, що експертною установою матеріали даної цивільної справи вже повернуто без виконання ухвали суду від 16 серпня 2021 року у зв`язку із невиконанням клопотання експерта. При цьому, представником ОСОБА_1 не обґрунтовано, які саме обставини ним будуть доводитись та обґрунтовуватись цими доказами, враховуючи зміст та предмет позову, а направлення матеріалів цивільної справи для проведення експертизи у судовому засіданні не вирішувалось. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи, у тому числі, мають право подавати докази, заяви клопотання, надавати пояснення суду та інше. За змістом статті 76 ЦПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. У відповідності до положень статті 77 ЦПК України належними доказами є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. При цьому суд не бере до уваги докази що не стосуються предмету доказування. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 116 ЦПК України регулює підстави та порядок забезпечення доказів. За змістом статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення доказів шляхом їх витребування ОСОБА_1 посилався на те, що вказані у його заяві про забезпечення доказів документи необхідні для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи, яка має важливе значення для вирішення даної справи. Також у судовому засіданні 12 вересня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заявив клопотання про повторне направлення справи на експертизу, яке вирішено судом не було. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. За змістом частини першої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При цьому, відповідно до пункту 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Отже, у разі недостатності певних документів для проведення судової почеркознавчої експертизи експерт може заявити клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи. Згідно пункту 1.13 вказаної Інструкції у разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення. Таким чином, зважаючи на те, що судом першої інстанції рахунок на оплату та клопотання експерта було направлено ОСОБА_1 вже після закінчення строку, передбаченого пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також не вирішено заявлене 12 вересня 2022 року клопотання про повторне направлення справи на експертизу, колегія вважає, що місцевий суд дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів, що позбавило відповідача можливості довести свою позицію та поставило його в нерівне становище у порівнянні із позивачем. Відмовивши у задоволенні клопотання про забезпечення доказів, суд першої інстанції не забезпечив доступ до правосуддя та принцип рівності учасників справи. Окрім того, суд першої інстанції при вирішенні заяви про забезпечення доказів неправильно застосував положення статті 84 ЦПК України, яка визначає підстави витребування доказів, вимоги до форми і змісту клопотання учасника справи про витребування доказів, а також порядок розгляду судом цього клопотання, оскільки відповідачем подана заява про забезпечення доказів, оплачена судовим збором, яка підлягала розгляду у відповідності до статті 116 ЦПК України, що регулює підстави та порядок забезпечення доказів. Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» зазначав, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та на суд, з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті

6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду. Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія доходить висновку, що місцевий суд не врахував вищенаведені обставини, допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення доказів, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник