Постанова 4873 № 909/170/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" жовтня 2021 р. Справа№ 909/170/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Тищенко О.В. Дикунської С.Я. за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 05.10.2021 року у справі №909/170/20 (в матеріалах справи). Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 про забезпечення доказів у справі №909/170/20 (суддя Полякова К.В.) за позовом заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" про стягнення 3068113,02 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати. В С Т А Н О В И В: 18.08.2021 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла заява про забезпечення доказів шляхом проведення судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої постановити наступні питання: - яку фактичну площу (конфігурація, проміри) земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:029:0001 займали з 01.01.2019 по 31.12.2019 10-ть діючих свердловин ПАТ «Укрнафта» №680, № 108, № 246, №292, №660, №250, №360, №291, №305, №40? - яку фактичну площу (конфігурація, проміри) земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:029:0001 займала з 01.01.2019 по 31.12.2019 ліквідована свердловин ПАТ «Укрнафта» №102? - яку фактичну площу (конфігурація, проміри) земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:029:0001 займали з 01.01.2019 по 31.12.2019 5-ть ліній повітряних електропередач ПАТ «Прикарпаттяобленерго» із 22-ма опорами під ними? - яку фактичну площу (конфігурація, проміри) земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:029:0001 займали з 01.01.2019 по 31.12.2019 інші суб`єкти господарювання для розміщення та обслуговування власного майна? - яка фактична площа (конфігурація, проміри) земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:029:0001 з 01.01.2019 по 31.12.2019 була вільною від об`єктів нерухомого майна, свердловин та комунікацій?. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №909/170/20 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення доказів у справі № 909/170/20 відмовлено. Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, на підставі яких він вважає, що докази можуть бути втрачені або їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №909/170/20 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про забезпечення доказів шляхом призначення судової земельно-технічної експертизи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним, прийняте з порушенням норм процесуального права. Крім того, скаржник стверджує, що фактичні та правові підстави, які зумовлюють необхідність забезпечення доказів шляхом призначення земельно-технічної експертизи є реальними та необхідними для задоволення клопотання, а питання для проведення експертизи є актуальними та об`єктивно необхідними для повного встановлення фактичних користувачів та площ фактичного ними використання в 2019 році земельної ділянки з кадастровим номером 2622010100:01:029:0001. Також скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 29.01.2019 у справі №922/3780/17, від 23.05.2018 у справі №922/8412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, від 16.06.2020 у справі №689/26/17, від 20.01.2021 у справі №318/1274/18, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2021, справу №909/170/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №909/170/20 та розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 05.10.2021 об 09:40 год. 24.09.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 27.09.2021 до суду від Долинської міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №909/170/20 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" та Долинській міській раді у задоволенні клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 29.09.2021 та 05.10.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Долинської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України. 05.10.2021 в судове засідання з`явився лише прокурор, інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання не з`явилися та своїх повноважних представників не направили. Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та відповідача. 05.10.2021 в судовому засіданні прокурор заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін. За змістом частини першої ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного. Предметом судового розгляду є питання наявності правових підстав для забезпечення доказів шляхом проведення у даній справі судової земельно-технічної експертизи. Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.73 ГПК України). За приписами ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Заява про забезпечення доказів за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 111 ГПК України. Зокрема, пунктами 4, 5 ч. 1 цієї статті встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначається докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів. Аналізуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто, вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ. Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Вказане узгоджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.03.2020р. у справі №9901/608/19. Водночас, статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Таким чином, судова експертиза призначається судом, зокрема, з метою забезпечення доказів у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою та по своїй суті подана відповідачем заява про забезпечення доказів фактично є клопотанням про призначення у справі судової експертизи. Колегія суддів зауважує, що відповідач у відповідності до норм ГПК України мав можливість здійснити замовлення на проведення заявлених експертних досліджень. Тобто, отримання відповідного експертного висновку залежало виключно від його волевиявлення. Однак, відповідач таким правом не скористався. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 призначено у даній справі судову земельну-технічну експертизу, яку було скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021. Так, скасовуючи вказану ухвалу суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги тієї обставини, що предметом даного позову є безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою територіальної громади Долинської міської ради площею 21,0715 га без правовстановлюючих документів за період 2019 року, зокрема, без поновлення дії договору оренди землі, що призвело до несплати орендної плати в бюджет. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позовні вимоги прокуратури в інтересах Долинської міської ради жодним чином не стосуються спору щодо площі фактичного використання відповідачем земельної ділянки територіальної громади органу місцевого самоврядування на даний час, оскільки розрахунок заборгованості подається виключно щодо сформованої земельної ділянки, на якій наявне нерухоме майно відповідача станом на 2019 рік. Поставлені до судового експерта питання щодо встановлення фактичної площі земельної ділянки, що займають свердловини ПАТ "Укрнафта" № 102, № 680, № 108, № 246, № 292, № 660, № 250, № 360, № 291, № 305, № 40 з урахуванням наявності охоронних зон, та яка необхідна площа земельної ділянки для розміщення та обслуговування ПАТ "Укрнафта" вказаних свердловин, на переконання суду апеляційної інстанції, не відносяться до предмету доказування, не мають жодного значення для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у 2019 році. Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що вирішення експертом поставлених питань дозволить встановити площу земельної ділянки, яку відповідач використовує на даний час для обслуговування та розміщення своїх свердловин, але не встановить площі, які використовував відповідач на спірний період, а саме з 01.01.2019 по 31.12.2019. Тобто, суд апеляційної інстанції в межах даної справи вже вказував на відсутність підстав для призначення відповідної судової експертизи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, хоч і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від призначення експертизи у відповідності до норм статей 99, 100 ГПК України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Виходячи зі змісту поданої заяви і скарги та доводів наведених в їх обґрунтування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання доказів, які б підтверджували або спростовували факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою саме у період 2019 рік, а не на цей час. Більше того, колегія суддів звертає увагу, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, а необґрунтоване зупинення провадження у справі, зокрема, у зв`язку з призначенням судової експертизи, призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Відтак, враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище фактів та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів шляхом проведення судової земельно-технічної експертизи. Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, які викладенні у постановах від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 29.01.2019 у справі №922/3780/17, від 23.05.2018 у справі №922/8412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, від 16.06.2020 у справі №689/26/17, від 20.01.2021 у справі №318/1274/18, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують вищевстановленого та не впливають на вказані вище висновки суду, а також не містять висновків щодо застосування норм ст.ст.110-112 ГПК України, викладених у вказаних постановах Верховного Суду. До того ж, на цей час даний спір не вирішено по суті. Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено. Крім того, аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що в оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя. Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції питання щодо наявності/відсутності підстав для забезпечення доказів. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 252, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №909/170/20 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 у справі №909/170/20 залишити без змін. 3.Судові витрати покласти на скаржника. 4.Матеріали справи №909/170/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено та підписано 20.10.2021 (у зв`язку із перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці з 11.10.2021 по 13.10.2021, а судді Тищенко О.В. з 12.10.2021 по 19.10.2021). Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді О.В. Тищенко С.Я. Дикунська