Ухвала КАС ВС № 640/23424/19
від 22.06.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 22 червня 2022 року м. Київ справа №640/23424/19 адміністративне провадження №К/990/13557/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В. перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №640/23424/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, в с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Генеральної прокуратури України, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 28 жовтня 2019 року №1235ц про звільнення ОСОБА_1 з 29 жовтня 2019 року з органів прокуратури; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора організаційно-методичного відділу управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 29 жовтня 2019 року; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 29 жовтня 2019 року і до моменту фактичного поновлення на роботі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2020 року замінено назву відповідача з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 28 жовтня 2019 року №1235ц; поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній тій, яку вона обіймала на момент звільнення, а саме посаді прокурора організаційно-методичного відділу управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 29 жовтня 2019 року; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1934855,06 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 28 жовтня 2019 року №1235ц; поновлено ОСОБА_1 на посаді, яку вона обіймала на момент звільнення, а саме - посаді прокурора організаційно-методичного відділу управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 29 жовтня 2019 року; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 945381,08 грн. Не погоджуючись із такою постановою апеляційного суду, Офіс Генерального прокурора вп`яте звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її засобами поштового зв`язку 01 червня 2022 року, яка надійшла до Суду 02 червня 2022 року. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 23 листопада 2021 року, повний його текст складено 29 листопада 2021 року, відповідно останнім днем його оскарження було 30 грудня 2021 року. Офіс Генерального прокурора заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку. Водночас, вказав, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Суд установив, що вперше касаційну скаргу Офісом Генерального прокурора подано до суду 24 грудня 2022 року, проте, Верховний Суд ухвалою від 11 січня 2021 року її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Копію цієї ухвали скаржник отримав 17 січня 2022 року. 20 січня 2022 року Офіс Генерального прокурора повторно подав до суду касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2022 року була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 330 КАС України. Скаржнику було повторно роз`яснено вимоги, які висуваються процесуальним законом до обґрунтування підстав касаційного оскарження. Копію цієї ухвали скаржник отримав 12 лютого 2022 року. Втретє касаційну скаргу подано 08 лютого 2022 року. Верховний Суд від 18 квітня 2022 року повернув касаційну скаргу скаржнику як таку, що не містить підстав касаційного оскарження. Копію цієї ухвали скаржник отримав 22 квітня 2022 року. 03 травня 2022 року, тобто через 10 днів з дня отримання копії ухвали про повернення втретє поданої касаційної скарги, Офіс Генерального прокурора вчетверте подав до суду касаційну скаргу. Суд зазначив, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, та вказав, що скаржник послався на ті ж доводи й аргументи, які вже були перевірені й відхилені Судом в ухвалах від 11 січня, 08 лютого і 18 квітня 2022 року. Копію цієї ухвали скаржник отримав 23 травня 2022 року. Вп`яте Офіс Генерального прокурора направив до Верховного Суду касаційну скаргу 01 червня 2022 року. Так, підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Суд наголошує, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. Разом з тим, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. За приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI). З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач звернувся до суду у 2019 році та заявив три вимоги немайнового характеру. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Отже, судовий збір, який підлягає сплаті становить 11526 грн (1921х3х200%). Однак, скаржник за подання цієї касаційної скарги, відповідно до платіжного доручення від 06 грудня 2021 року №7528 сплатив судовий збір у розмірі 5448 грн. Тому скаржнику потрібно доплатити судовий збір у розмірі 6078 грн (11526-5448). Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші причини поважності пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їхньої поважності; 2) документа про сплату судового збору. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, Суд у х в а л и в: Визнати неповажними причини пропуску Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №640/23424/19. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №640/23424/19 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач О. А. Губська Судді М. В. Білак О. В. Калашнікова