Ухвала КАС ВС № 640/23433/19

УХВАЛА 05 липня 2022 року м. Київ справа №640/23433/19 адміністративне провадження №К/990/15386/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №640/23433/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора в якому просив: 1) визнати протиправним і скасувати наказ Генеральної прокуратури України №1293ц від 29 жовтня 2019 року про звільнення його з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України; 2) поновити його вказаній на посаді; 3) стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; 4) стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку; 5) стягнути з Генеральної прокуратури України на його користь 100000,00 грн моральної шкоди. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позов задоволено частково: 1) визнано протиправним і скасовано наказ Генеральної прокуратури України №1293ц від 29 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України; 2) поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора (Генеральній прокуратурі Україні) на посаді, яка є рівнозначною тій, яку він обіймав до звільнення з 31 жовтня 2019 року; 3) стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 жовтня 2019 року до 2 березня 2021 року в сумі: 569 660,80 грн; 4) у іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року змінено рішення суду першої інстанції та абзац третій резолютивної частини викладено у такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 31 жовтня 2019 року". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року залишено без змін. Ухвалами Верховного Суду від 10 січня 2022 року, 09 лютого 2022 року та 02 червня 2022 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №640/23433/19 було повернуто особі, яка їх подала. 20 червня 2020 року до Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №640/23433/19. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Скаржник до касаційної скарги додав документ про сплату судового збору в розмірі 5044,80 грн. Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2019 році, заявив одну позовну вимогу немайнового характеру і одну позовну вимогу майнового характеру на суму 569 660,80 грн (частина задоволених позовних вимог). Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 12930,00 грн (200% від 6465,00 грн (1921,00 грн х 0,4 + 1% від 569 660,80 грн). Таким чином скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 7885,20 грн (12930,00 грн - 5044,80 грн). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні 18 листопада 2021 року та повний текст виготовлено 19 листопада 2021 року. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 21 грудня 2021 року. Касаційну скаргу направлено до Суду засобами поштового зв`язку 17 червня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу подано до суду 20 грудня 2021 року, тобто в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте, вказана касаційна скарга та повторно подані Офісом Генерального прокурора касаційні скарги були повернуті Верховним Судом скаржнику. За наведених обставин скаржник стверджує, що Офісом Генерального прокурора було визначено чітку позицію щодо незгоди з судовими рішеннями та намір його оскаржити, що зумовило повторне звернення до Суду з цією касаційною скаргою. На підставі викладеного, а також враховуючи значну завантаженість працівників Департаменту представництва інтересів держави в суді скаржник вважає, що наявні об`єктивні причини для визнання поважності та поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року. Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. З урахуванням викладеного, Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов`язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення). При цьому, Суд зауважує, що ухвалами від 10 січня 2022 року, 09 лютого 2022 року, 05 травня 2022 року та 02 червня 2022 року скаржнику було надано вичерпні роз`яснення щодо вимог до оформлення касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині визначення підстав для касаційного оскарження судових рішень за приписами частини четвертої статті 328 КАС України. Також ухвалою від 05 травня 2022 року скаржнику було роз`яснено про необхідність доплати судового збору за звернення до Суду з даною касаційною скаргою, а також роз`яснено, що зазначені скаржником причини пропуску строку на звернення з касаційною скаргою не є поважними та про необхідність зазначення інших підстав. Однак, вчергове подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом. Зазначене свідчить про ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надав Верховний Суд щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отож зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про його поновлення з наведених підстав не можна вважати обґрунтованим, оскільки неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску такого строку, адже є такою, що залежить виключно від волі особи, яка подає касаційну скаргу, а тому не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Крім того, Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги, а саме значна завантаженість працівників Департаменту представництва інтересів держави у суді не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин; документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами. Керуючись статтями 44, 169, 248, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку Офісом Генерального прокурора на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №640/23433/19. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №640/23433/19 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко