Ухвала КАС ВС № 420/23463/21
від 21.06.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 21 червня 2022 року м. Київ справа №420/23463/21 адміністративне провадження № К/990/14453/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №420/23463/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 позов задоволено частково. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 у справі №420/23463/21 повернуто заявнику. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Одеська митниця 10.06.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Одеська митниця звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 апеляційну скаргу Одеської митниці було залишено без руху на підставі статті 298 оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків установлених статтею 295 КАС України і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку; частини другої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги. На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом будь-яких клопотань або заяв подано не було. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з введенням воєнного стану на території України та встановлено строк для виконання вимог ухвали суду до 25.05.2022. На виконання вимог ухвали суду, апелянтом на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначав, що на рахунку митниці відсутні кошти для сплати судового збору, а також посилався на введення на території України воєнного стану. При цьому, в клопотанні відповідач не вказував про дату отримання копії рішення суду першої інстанції та відповідних доказів не надав. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи містили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт посилався на введення в Україні воєнного стану, що й унеможливило вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 визнано поважним підстави пропуску Одеською митницею процесуального строку на апеляційне оскарження, відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано належних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що перешкоджали виконанню вимог процесуального закону щодо необхідності сплати судового збору. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. При цьому частиною четвертою статті 169 КАС України встановлено, позовна заява повертається позивачеві, зокрема якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалами від 12.04.2022 та від 03.05.2022 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом та/або судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №420/23463/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова