Постанова Північний апеляційний господарський суд № 920/1245/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" травня 2022 р. Справа№ 920/1245/16 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Зубець Л.П. суддів: Владимиренко С.В. Євсікова О.О. секретар судового засідання: Коновалов С.О. представники учасників справи не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 (повний текст складено - 13.04.2017) у справі №920/1245/16 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ЕКО-ПРОДУКТ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_3 2) ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління "Центр надання адміністративних послуг у м.Суми" Сумської міської ради про визнання недійним рішень загальних зборів товариства та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань В С Т А Н О В И В: У грудні 2016 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "ЕКО-ПРОДУКТ" (надалі - відповідач, ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ») про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлених протоколом б/н від 30.11.2016; скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що прийняття рішення про ліквідацію ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» є необґрунтованим і незаконним, а також таким, що порушує його корпоративні та майнові права як учасника товариства відповідача. Позивач зазначив, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів, час та місце їх проведення та порядок денний. Разом з цим, жодною нормою чинного законодавства, а також статутом ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» не передбачене право учасника, який має найбільшу частку у статутному фонді Товариства, одноособово і без скликання загальних зборів учасників приймати рішення щодо діяльності, а тим більше про ліквідацію товариства. Порушення прав позивача як учасника товариства під час скликання і проведення Загальних зборів учасників товариства, зокрема, неповідомлення про час, місце проведення зборів та інформації про питання порядку денного, позбавили позивача можливості висловити свою позицію перед іншими учасниками, вимагати розгляду питань пов`язаних із вже внесеними до порядку денного тощо, та таким чином вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. При розгляді цієї справи, судом першої інстанції залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (надалі - третя особа- 1), ОСОБА_1 (надалі - третя особа-2, скаржник); на стороні позивача: Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради (третя особа- 3). Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» оформлені протоколом б/н від 30.11.2016, скасовано записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій щодо ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», здійснених 09.12.2016 на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлених протоколом б/н від 30.11.2016, а саме запис про рішення щодо припинення ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», запис про призначення головою комісії з припинення або ліквідатором ОСОБА_4 , запис про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.02.2017. Судове рішення мотивовано тим, що збори учасників Товариства було проведено з порушенням встановленої законом процедури, за участю одного учасника, при цьому позивача не було у передбачений Законом та Статутом спосіб і строк повідомлено про час та місце проведення зборів від 30.11.2016, їх порядок денний, чим порушені права позивача шляхом позбавлення його можливості ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним зборів, вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів, взяти участь в загальних зборах на яких вирішувалось питання припинення діяльності Товариства, учасником якого є позивач, шляхом його ліквідації. Водночас суд дійшов висновку про те, що визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлених протоколом б/н від 30.11.2016, є підставою для відновлення порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог щодо скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій щодо ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ». Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа-2 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не оцінив та не дослідив питання впливу формальних порушень процедури на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Крім того, судом проігноровано той факт, що під час проведення загальних зборів було дотримано вимоги законодавства щодо кворуму. Скаржник наголошує, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Окрім того, до апеляційної скарги скаржником долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із обґрунтуванням причин пропуску. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 задоволено, поновлено зазначений строк. Прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 27.11.2017. Запропоновано учасникам справи надати відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Скориставшись своїм правом, третя особа-1 подала до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому проти задоволення скарги заперечувала, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін. Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу третя особа-1 зазначає про незаконність дій ОСОБА_1 щодо прийняття рішення про ліквідацію ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» одноособово, а неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, відтак є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, про що аргументовано вказано у оскаржуваному рішенні. Також, 21.11.2017 та 23.11.2021 від третьої особи-1 через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшли: - заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Россолов В.В., судді: Тихий П.В., Гетьман Р.А. від розгляду апеляційної скарги у справі №920/1245/16; - клопотання про припинення провадження у справі №920/1245/16 з підстави смерті позивача - ОСОБА_2 . Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі №920/1245/16 у задоволенні заяви про відвід колегії суддів від розгляду даної справи відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 відкладено розгляд справи на 13.12.2018. 13.12.2017 через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшли: - від ТОВ "ЗАВОД "ЕКО ПРОДУКТ" клопотання про припинення апеляційного провадження у справі №920/1245/16 з підстав смерті фізичної особи позивача - ОСОБА_2 та відсутності правонаступників у спірних правовідносинах; - від ОСОБА_1 клопотання про оголошення перерви в розгляді апеляційної скарги, з метою отримання інформації від Ковпаківського районного у м. Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо реєстрації смерті позивача - ОСОБА_2 ; - від Ковпаківського районного у м. Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області лист №3590-14.19-20 від 12.12.2017, до якого долучено повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00019205572 від 12.12.2017 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про оголошення перерви в розгляді апеляційної скарги - відмовлено, зупинено розгляд справи №920/1245/16 до здійснення заміни позивача його правонаступником (спадкоємцем), відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття ухвали) (надалі - ГПК України) та зобов`язано сторін надати Харківському апеляційному господарському суду інформацію та докази щодо правонаступників позивача. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відповідною касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №920/1245/16, скасувати рішення, прийняті у даній справі та припинити провадження. Постановою Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №920/1245/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у даній справі - залишено без змін. Разом з цим, Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ. 25.06.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953. Відповідно до частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. 03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 передана до Північного апеляційного господарського суду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., ОСОБА_5 Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 справу №920/1245/16 прийнято до провадження у вище визначеному автоматизованою системою складі суду. Роз`яснено учасникам справи, що апеляційне провадження у справі №920/1245/16 зупинено відповідно до ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017. Запропоновано учасникам справи надати Північному апеляційному господарському суду інформацію стосовно здійснення заміни позивача - ОСОБА_2 його правонаступником (спадкоємцем). Суд апеляційної інстанції неодноразово інформував учасників справи про необхідність надання інформації щодо здійснення заміни позивача - ОСОБА_2 його правонаступником (спадкоємцем), що підтверджується листами Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, від 27.06.2019, від 03.02.2020, від 12.05.2020, від 26.08.2020 та від 10.03.2021. Втім, на адресу Північного апеляційного господарського суду від учасників даної справи не надходило жодних документів щодо здійснення заміни позивача - ОСОБА_2 його правонаступником (спадкоємцем) або щодо неможливості здійснення такого правонаступництва. Для вирішення питання щодо подальшого розгляду справи №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 , яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/1245/16. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 прийнято справу №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів. Поновлено апеляційне провадження у справі №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017, апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2021. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо здійснення заміни позивача - ОСОБА_2 його правонаступником (спадкоємцем). У судове засідання 16.11.2021 представники учасників справи не з`явились, жодних клопотань, пояснень до Північного апеляційного господарського суду не надходило. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 розгляд справи №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відкладено на 21.12.2021. У зв`язку із звільненням 21.12.2021 судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, розгляд справи №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначений на 21.12.2021 - не відбувся. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 №09.1-08/6557/21 призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/1245/16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 для розгляду справи №920/1245/16 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 прийнято справу №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 18.01.2022. У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , призначений на 18.01.2022 - не відбувся. По виходу головуючої судді Зубець Л.П. з лікарняного та у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 №09.1-08/496/22 призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/1245/16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 прийнято справу №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 24.03.2022. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан. Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. За положеннями статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Виходячи із положень вказаної статті Конституції України, Рада суддів України рішенням від 24.02.2022 №9 рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи. За наведених обставин, враховуючи загострення збройної агресії російської федерації на адміністративно-територіальній одиниці, на яку розповсюджується юрисдикція Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку із наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи, працівників апарату суду та суддів, розгляд справи №920/1245/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017, призначений на 24.03.2022 - не відбувся. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Разом з тим, конституційне право кожного на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмеженим. Пунктом 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.05.2022. У судове засідання 31.05.2022, учасники справи №920/1245/16 повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв/клопотань не подавали. Відповідно до частин 12, 13 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. При цьому суд враховує, що 13.12.2017 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду зупинено провадження у справі №920/1245/16 відповідно до ст. 25 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття ухвали) до моменту визначення спадкоємців фізичної особи позивача - ОСОБА_2 та вступу їх у справу в якості правонаступників. Проте, на сьогодні (31.05.2022) від учасників справи до Північного апеляційного господарського суду не находило жодних документів щодо здійснення заміни позивача - ОСОБА_2 його правонаступником (спадкоємцем) або щодо неможливості здійснення такого правонаступництва. Згідно статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства. Відповідно до статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "ФПК "ГРОСС" проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "Гержик проти України") суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", "Смірнова проти України"). У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Скаржник, скориставшись своїм правом апеляційного оскарження, подаючи скаргу, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії"). Враховуючи тривалість строків розгляду даної справи, з огляду на тривалу пасивну поведінку учасників даної справи та невчинення останніми жодних дій, які б сприяли подальшому розгляду справи та прискоренню винесення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , задля дотримання основних принципів господарського судочинства, забезпечення "розумності" строків розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд справи в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі учасників справи. Слід також врахувати, що під час апеляційного провадження по справі №920/1245/16 настала смерть сторони позивача - ОСОБА_2 . Матеріали справи містять лист від Ковпаківського районного у м. Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області №3590-14.19-20 від 12.12.2017, яким підтверджено факт смерті фізичної особи ОСОБА_2 . Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво, передбачене вищенаведеною статтею ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позов у даній справі мотивовано посиланням на незаконність рішення загальних зборів ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформленого протоколом б/н від 30.11.2016, порушення ним корпоративних та майнових прав позивача як учасника Товариства. Так, перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи на момент виникнення спірних правовідносин урегульований статтею 147 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України "Про господарські товариства". Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору. Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою (висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15). Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Наявність частки у статутному капіталі товариства засвідчує не лише майнові права власника, а також і немайнові, які полягають, зокрема у праві на участь в діяльності товариства, праві на участь в його управлінні (зокрема й через участь в його загальних зборах), праві обирати та бути обраним до органів управління тощо. Згідно з частиною першою статті 100 ЦК України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів). Частиною першою статті 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. Згідно з частиною п`ятою статті 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Відповідно до статті 55 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) під час реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню. Виходячи з аналізу наведених вище норм, у разі смерті (ліквідації) учасника товариства спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. Згідно з частиною другою статті 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Зокрема, відповідно до статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Натомість, підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині визначені у статті 278 ГПК України, згідно з якою: - судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (ч. 1 ст. 278 ГПК України); - якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (ч. 3 ст. 278 ГПК України). Отже, закриття апеляційного провадження, підстави та порядок якого регламентовано статтею 264 ГПК України, не є тотожним із закриттям провадження у справі, яке визначено статтею 231 названого Кодексу. Аналогічний висновок викладено у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №911/4007/16, п. 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/4896/18. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що у разі смерті фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції не має права постановляти ухвалу про закриття апеляційного провадження, оскільки така підстава відсутня у переліку, що закріплений у частині 1 статті 264 ГПК України. У такому разі, відповідно до частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судове рішення у формі постанови, якою має право: - залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, що передбачено у пункті 1 частини першої статті 275, частині третій статті 278, частині першій статті 281 ГПК України; або - скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково, якщо судом першої інстанції ухвалено рішення, яке не є законним і обґрунтованим, та після ухвалення судового рішення настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 6 частини першої статті 231, пункт 4 частини першої статті 275, частини перша та третя статті 278, частина перша статті 281 ГПК України). Зазначене кореспондується із висновком Верховного Суду по справі №910/15925/18. Отже, згідно із статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 31.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, учасниками ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» є ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 353 500 грн; ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фону - 339 360 грн; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 707 140 грн. З протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» від 30.11.2016 вбачається, що Загальними зборами прийнято наступні рішення: ліквідувати ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», ліквідатором товариства призначити ОСОБА_4 , уповноважити ліквідатора здійснити всі необхідні заходи для припинення підприємницької діяльності товариства, встановити строк для припинення підприємницької діяльності товариства протягом 12 місяців з моменту призначення ліквідатора, строк для прийняття претензій кредиторів - два місяці з моменту опублікування інформації про припинення підприємницької діяльності товариства у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації; всі необхідні дії, пов`язані з внесенням відомостей до державних реєстрів про ліквідацію та припинення товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-продукт» доручити Крутію Максиму Васильовичу. Присутнім на зборах був один учасник - ОСОБА_1 , який є власником 50,51% статутного капіталу. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридична особа ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» перебуває в процесі припинення з 09.12.2016, строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.02.2017, ліквідатор товариства - ОСОБА_4 . В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняття рішення про ліквідацію Товариства є необґрунтованим і незаконним, а також таким, що порушує його корпоративні та майнові права як учасника ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ». Позивача не було повідомлено про проведення загальних зборів, час та місце їх проведення та порядок денний. Разом з цим, жодною нормою чинного законодавства, а також статутом ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» не передбачене право учасника, який має найбільшу частку у статутному фонді Товариства, одноособово і без скликання загальних зборів учасників приймати рішення щодо діяльності, а тим більше про ліквідацію товариства. Порушення прав позивача як учасника товариства під час скликання і проведення Загальних зборів учасників товариства, зокрема, неповідомлення про час, місце проведення зборів та інформації про питання порядку денного, позбавили позивача можливості висловити свою позицію перед іншими учасниками, вимагати розгляду питань пов`язаних із вже внесеними до порядку денного тощо, та таким чином вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Предметом даного позову є вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлені протоколом б/н від 30.11.2016 та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про проведення реєстраційних дій щодо ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», здійснених 09.12.2016 на підставі рішень загальних зборів ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлених протоколом б/н від 30.11.2016. Згідно з положеннями частин першої та п`ятої статті 98 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду. Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Як визначено частиною 1 статті 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. За приписами частини першої статті 143 ЦК України, частини першої ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Відповідно до статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Згідно зі статтею 59 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г - ж», «и-й» статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах «а», «б» статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. Частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що до компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Згідно зі статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Пунктом 4 розділу 6 Статуту ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», затвердженого загальними зборами учасників товариства (протокол № 46 від 17.02.2016) визначено, що загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства на вимогу виконавчого органу чи ревізійної комісії у випадках, що передбачені цим Статутом. Учасники товариства, що володіють не менше як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Пунктом 6 розділу 6 Статуту товариства визначено, що загальні збори можуть приймати рішення з будь - яких питань діяльності Товариства. До виключної компетенції Загальних Зборів належить: а) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів його роботи і звітів про їх виконання; б) внесення змін до Статуту Товариства; в) вирішення питань про створення, реорганізацію та ліквідацію структурних одиниць, підрозділів, філіалів, дочірніх підприємств, затвердження їх Статутів або Положень; г) формування виконавчого, контролюючого та інших органів Товариства; д) затвердження результатів річної діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутків, визначення порядку покриття збитків; е) прийняття рішень про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; є) виключення Учасника з Товариства; ж) вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника; з) встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів. Відповідно до пункту 7 розділу 6 Статуту ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», з питань зазначених у підпунктах "а", "б", "є"' пункту 2 розділу 6 цього Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів. Відповідно до пункту 5 розділу 6 Статуту, про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово, із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 15 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлене не пізніш як за 10 днів до початку Зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного Зборів. Отже, Статутом товариства передбачено спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів усно чи письмово, із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Відповідно до абзацу 3 пункту 17 та пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Згідно з правовою позицією, що викладена у п. 2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Господарським судам потрібно брати до уваги, що телефонне повідомлення про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства є неналежним доказом такого повідомлення. Роздрукування телефонних переговорів, надані операторами зв`язку, лише підтверджують факт з`єднання двох абонентів телефонного зв`язку певної тривалості. Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача у передбачений Статутом спосіб, а також в передбачений законом та Статутом строк про час та місце проведення загальних зборів, порядок денний, що є порушенням корпоративних прав позивача, що в свою чергу не спростовано скаржником у апеляційній скарзі. Колегією суддів враховано, що відповідно до абзацу 6 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин"). Згідно з частиною першою статті 167 ГПК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Так, участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення ним з усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах. Як роз`яснено в абзаці 2 пункту 11 та абзаці 1 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Разом з тим, порядок скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи визначений законодавством України (Цивільним та Господарським кодексами України, а також, зокрема, Законом України «Про господарські товариства», за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17 зазначила, що такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Ураховуючи норми статті 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 43 постанови Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17). Разом з тим, порушення порядку повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів учасників Товариства хоча і мали місце, однак не можуть бути безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів від 30.11.2016 недійсними. У даному випадку визначальним є факт присутності або відсутності позивача при проведенні спірних зборів та, як наслідок, факт повноважності таких зборів. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що збори учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» було проведено з порушенням встановленої законом процедури, за участю одного учасника, при цьому позивача не було у передбачений Законом та Статутом спосіб і строк повідомлено про час та місце проведення зборів від 30.11.2016, їх порядок денний, чим порушено права позивача шляхом позбавлення його можливості ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним зборів, вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів, взяти участь в загальних зборах на яких вирішувалось питання припинення діяльності Товариства учасником якого є позивач шляхом його ліквідації. За таких обставин позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлених протоколом б/н від 30.11.2016 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню. Поряд із вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ» позивачем заявлено вимогу про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій щодо відповідача на підставі оспорюваних рішень загальних зборів від 30.11.2016, оформлених протоколом б/н від 30.11.2016. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Частиною першою статті 7 вищевказаного Закону визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів (частина перша статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено презумпцію відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Відповідно до пункту 9 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи. Статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в Єдиному державному реєстрі за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача. Варто також зауважити, що виходячи із положень пункту 13 частини першої статті 20 ГПК України, спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Тобто, вимоги щодо реєстраційних дій розглядаються господарським судом, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин. У постанові від 15.01.2020 у справі №910/3648/19 Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якою вимога щодо скасування дії з внесення в Єдиний держаний реєстр відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб. Отже, вимога про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу є наслідком порушення вимог законодавства у зв`язку із прийняттям спірних рішень загальними зборами учасників відповідача, тому є зверненою до відповідача похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень загальних зборів. З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення реального поновлення порушеного права позивача, господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позовну вимогу про скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій щодо ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», здійснених 09.12.2016 на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», оформлених протоколом б/н від 30.11.2016, а саме запису про рішення щодо припинення ТОВ «ЗАВОД «ЕКО-ПРОДУКТ», запису про призначення головою комісії з припинення або ліквідатором Крутія Максима Васильовича та запису про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог - 16.02.2017. Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Доводи викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, а тому не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення. Зважаючи на законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для його скасування, підстави для закриття провадження у даній справі у зв`язку зі смертю фізичної особи - позивача після ухвалення цього рішення також відсутні. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі №920/1245/16 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №920/1245/16 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 21.06.2022. Головуючий суддя Л.П. Зубець Судді С.В. Владимиренко О.О. Євсіков