Постанова 4814 № 646/1393/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 646/1393/17 Номер провадження 22-ц/814/1342/22Головуючий у 1-й інстанції Теслікова І.І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника відповідача, Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», С.О. Лещенко, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої залиттям УСТАНОВИВ: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; У лютому 2017 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача КП «Жилкомсервіс», який у подальшому був змінений на належного, КП «Харківські теплові мережі» (а.с. 159 т. 1), та прохав стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 100 000 грн., завдану залиттям належної йому квартири, а також стягнути понесені під час розгляду справи судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказував, що 18.02.2017 через прорив стояку центрального опалення на горищі сталося залиття гарячою водою належної йому на праві власності квартири за адресою АДРЕСА_1 (факт залиття був зафіксований в Акті комісії КП «Жилкомсервіс» від 20.02.2021, на балансі якого знаходиться будинок), що спричинило шкоду майну, розмір якої ним оцінено у сумі 100 000 грн. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в результаті залиття квартири за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 59 302,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 691,70 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог. короткого змісту вимог апеляційної скарги; В апеляційній скарзі відповідач, КП «Харківські теплові мережі», прохав рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі. узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що винесене з неповним зсуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального права. Вказував, що згідно з актом про залиття, прорив трубопроводу централізованого опалення на горищі житлового будинку відбулося внаслідок його тривалої експлуатації понад встановлений строк. Ефективний строк експлуатації, визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, становить 20 років. Будинок 1958 року забудови та з моменту введення житлового будинку в експлуатацію жодного разу трубопроводи системи централізованого опалення не були замінені. Проведення поточного чи капітального ремонту із заміни трубопроводу покладено саме на КП «Жилкомсервіс». Договором від 13 лютого 2012 року № 15/1 передбачено обов`язок КП «Харківські теплові мережі» надавати послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання і виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах, отже виконавець виконує не весь обсяг робіт з утримання будинків, а лише частину - здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання і виконує роботи з усунення аварійних ушкоджень. Проведення поточних і капітальних ремонтів на КП «Харківські теплові мережі» ані нормативним актом, ані договором з КП «Жилкомсервіс» не покладено. Забезпечення проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до положень чинного законодавства України покладено на балансоутримувача та управителя житлового будинку, яким є КП «Жилкомсервіс» на підставі Публічного договору про надання житлово-комунальних послуг зі споживачами м. Харкова, що набрав чинності з 01 січня 2007 року та діє наразі. Отже, посилаючись на вищевказане, а також правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.01.2019 справа № 922/1153/16, від 26.06.2019 справа № 641/9921/15-ц, вказував, що відповідальність за завдану позивачу залиттям квартири шкоду повинно нести саме КП «Жилкомсервіс». узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи; Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив. встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 06.08.2012, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Варніковою К.В. за № 2833 та витягом з державного реєстру правочинів № 11664682 від 06.08.2012. 18 лютого 2017 року відбулося залиття вищевказаної квартири гарячою водою з причини прориву стояку центрального опалення на горищі житлового будинку. 20 лютого 2017 року комісією КП «Жилкомсервіс» (дільниця № 58) складено акт обстеження квартири, яким зафіксована причина її залиття. Окрім того, актом встановлено, що: площа залиття приміщення житлової кімнати (пл. 23 кв.м.) складає 3 кв.м.; помітне пошкодження штукатурного слою площею в 0,5 кв.м.; площа залиття стін близько 10 кв.м., помітне відшарування шпалер; підлога покрита паркетною дошкою, площа залиття якої складає 17 кв.м., в результаті чого відбулося набухання паркету площею близько 10 кв.м.; дверна коробка та двері в результаті намокання гарячою водою розбухли та закриваються. Даний акт про залиття був підписаний всіма членами комісії, що були присутні та які брали участь у встановленні факту залиття квартири. Згідно з висновком судово-будівельної експертизи № 4761 від 31.05.2017 року вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, яке сталося 18.02.2017 року в квартирі позивача, станом на час складання цього висновку (31.05.2017), становить 59 302 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста дві) грн. 00 коп., є можливим проведення відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок залиття, яке сталося 18.02.2017 року, яке вказано позивачем з метою його подальшої експлуатації. Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання. 01.01.2007 набрав чинності публічний договір про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачами (власниками житлових і нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради). 13.02.2012 між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» було укладено договір № 15/1, відповідно до умов якого КП «Харківські теплові мережі», відповідно до умов якого замовник доручив, а Виконавець зобов`язався виконувати на свій ризик роботи, пов`язані з технічним обслуговуванням внутрішньо будинкових систем теплопостачання, гарячого водопостачання та бойлерів житлових будинків, які належать до комунальної власності м. Харкова, а Замовник зобов`язався прийняти ці роботи та оплатити їх вартість. Крім того, 01.03.2007 року між КП «Жилкомсервіс» та КП «ХТМ» було укладено договір на надання послуг з аварійно-диспетчерського обслуговування, за умовами якого останнє прийняло на себе обов`язок з надання послуг, пов`язаних зі своєчасною локалізацією аварійних ушкоджень систем водопостачання, централізованого опалення та водовідведення житлових будинків комунальної власності м. Харкова. Встановивши, шо вищевказаними рішеннями органу місцевого самоврядування та умовами укладеного Договору № 15/1 від 13.02.2012 між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, та КП «Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено саме на КП «Харківські теплові мережі», місцевий суд дійшов висновку, що відповідальність за спричинення майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття квартири, покладається саме на КП «Харківські теплові мережі». Стягуючи з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивача в рахунок відшкодування майнової шкоди 59 302,00 грн., суд першої інстанції взяв до уваги Висновок судово-будівельної експертизи № 4761 від 31.05.2017, тобто задовольняючи позов частково, місцевий суд встановив, що надані позивачем накладні та чеки свідчать про виготовлення нового паркету, а згідно з висновком експерта можливий відновлювальний ремонт. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду в частині суми відшкодування майнової шкоди не оскаржується і заперечення з цього приводу не надавались в апеляційній скарзі, в цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Дослідивши матеріали, зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ). Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» надано роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Так, частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. За загальними правилами деліктних зобов`язань, закріплених ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З аналізу наведеної статті ЦК України вбачається, що відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права. Отже, чинним законодавством в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона саме не доведе відсутність своєї вини. Законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір. Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт, форма якого встановлена в Додатку 4 до цих Правил (пункт 2.3.6 Правил), в якому, серед іншого має бути зазначено: дата складання акту (число місяць, рік ); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по-батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт має бути підписаний всіма членами комісії та містити підписи мешканців квартир про ознайомлення з ним. Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття, має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло - та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності управителя, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги. До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає застосуванню Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІVв редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (18.02.2017 дата залиття квартири) (далі по тесту Закон № 1875-ІV). Відповідно до частин 2 та 4 статті 19 Закону № 1875-ІVучасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 вказаної статті). Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської міської ради від 26 липня 2006 року № 69/06 було створено КП «Жилкомсервіс», діяльність якого врегульована Статутом. Відповідно до підпунктів 3.1 та 3.2 Статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна; забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності - укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова», серед іншого: визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - КП «ХТМ» та інші. Таким чином, вказаним рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова», прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі», як виконавця послуг з їх утримання. Відповідно до статті 1 Закону № 1875-ІVуправителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Відповідно статті 21 Закону № 1875-ІVвиконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Стаття 29 Закону № 1875-ІVвизначає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Частиною другою статті 24 Закону № 1875-ІVвстановлено, що балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 24 Законубалансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс. Підпунктом 8 пункту другої статті 25 Закону № 1875-ІVвстановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону № 1875-ІV) Відповідно до положень статті 25 Закону № 1875-ІVуправитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку визначені статтею 29 вказаного Закону № 1875-ІV. Так, договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (ч. 1 ст. 29 Закону № 1875-ІV). У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем (ч. 2 ст. 29 Закону № 1875-ІV). 01 січня 2007 року набрав чинності публічний Договір про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачами (власниками житлових і нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради) (Публічний договір), опублікований в офіційному друкованому засобу масової інформації Харківської міської ради газеті «Слобода». Зміни щодо заміни слова «Виконавець» на «Управитель» до доданого Публічного договору опубліковані у зазначеному засобі масової інформації 29.12.2009. Відповідно до пункту 1 Публічного договору визначено, що предметом даного договору є забезпечення Управителем надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом укладення відповідних договорів з виконавцями послуг, визначених рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова». Пунктом 3 Публічного договору визначено, що згідно з даним договором Управитель забезпечує надання тільки тих послуг, які вказані в рішенні виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова», яке є невід`ємною частиною Публічного договору. Також, як встановлено судом першої інстанції, 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець) було укладено договір № 15/1 (договір є чинним, строк дії договору пролонгований, що не заперечується відповідачем). Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору (в редакції від 29.12.2006 (а.с. 118/126) на виконання вимог ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов Публічного договору, укладеного із споживачами, Управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, приладів та обладнання, які розміщені в межах будинку, та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, а управитель зобов`язується прийняти та оплатити надані КП «Харківські теплові мережі» послуги. Перелік робіт з технічного обслуговування, згідно з пунктом 2 вказаного Договору № 15/1 від 13.02.2012, визначений, зокрема, у Додатку № 1 до цього договору (а.с. 127-129 т. 1), із зазначенням періодичності виконання. Так, пунктом 38 Переліку робіт Додатку №1 до Договору № 15/1 від 13.02.2012 зазначено, що до закінчення опалювального сезону Виконавець повинен складати опис несправностей системи опалення або гарячого водопостачання, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон. Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою для складання переліків ремонтних робіт капітального характеру, профілактики і підготовки системи до наступного опалювального сезону (Періодичність виконання вказаних робіт зазначено постійно). Пунктами 2.3.2 та 2.3.5 Договору № 15/1 від 13.02.2012 сторони передбачили, що Виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором. Позивач на підтвердження факту залиття квартири надав Акт КП «Жилкомсервіс» про залиття квартири від 20 лютого 2017 року, відповідно до якого зазначено, що залиття квартири відбулось з причини прориву стояка централізованого опалення на сушник діаметром 20 мм на горищі житлового будинку (а.с. 16). Доводи скаржника про те, що в акті зазначено, що: «прорив трубопроводу централізованого опалення на горищі житлового будинку відбувся внаслідок його тривалої експлуатації понад встановлений строк» не відповідають дійсності. Саме лише посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що будинок за адресою АДРЕСА_2 , 1958 року забудови не свідчить про те, що експлуатація трубопроводу централізованого опалення на горищі будинку, де стався прорив, відбувалась внаслідок його експлуатації поза строком ефективної експлуатації (20 років), трубопровід потребував капітального ремонту (повної заміни), однак не був забезпечений Управителем та балансоутримувачем, яким є КП «Жилкомсервіс». Належних, допустимих і достатніх доказів того, що КП «Харківські теплові мережі» належним чином виконало свій обов`язок згідно з договором № 15/1 від 13.02.2012 щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків (зокрема, здійснювало опис несправностей системи опалення або гарячого водопостачання будинку, що підлягають капітальному ремонту, складало перелік необхідних робіт капітального характеру, тощо) відповідачем не надано, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду. Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, відповідач, КП «Харківські теплові мережі», не довів під час розгляду справи належними і достатніми доказами, що шкоду залиттям квартири завдано не з його вини, а внаслідок протиправної бездіяльності КП «Жилкомсервіс» щодо забезпечення проведення капітального ремонту трубопроводу у будинку. За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Факт залиття квартири внаслідок винної бездіяльності відповідача, КП «Харківські теплові мережі», є доведеним. Доводи апеляційної скарги в цій частині правильності висновків суду першої інстанції не спростували. Аналогічних висновків за схожими фактичними обставинами дійшов Верховний Суд у постановах від 28.03.2018 у справі №638/9832/15-ц, від 12.03.2020 у справі №640/20533/16-ц, від 20.06.2019 у справі № 645/3270/15-ц, від 07.02.2018 у справі № 639/101/17. Щодо посилання скаржника на положення статті 902 ЦК України, як на підстави вимог щодо відповідальності за шкоду КП «Жилкомсервіс», які передбачають, що виконавець повинен надати послугу особисто; у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору, апеляційний суд зазначає, що КП «Жилкомсервіс», є Управителем, який не є виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом першої норм матеріального права не знайшли свого підтвердження. Посилання скаржника на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 № 922/1153/16, від 26.06.2019 № 641/9921/15-ц, де за фактичними обставинами встановлено бездіяльність, та, відповідно, відповідальність саме КП «Жилкомсервіс» за спричинену споживачам майнову шкоду, суд відхиляє, оскільки фактичні обставини у даних справах, та справою, що розглядається, не є ідентичними. Так, у справі № 922/1153/16 вирішувалось питання відповідальності між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а саме: споживачем (власником квартири, у якій відбувся прорив трубопроводу), виконавцем послуг (КП «Харківські теплові мережі») та Управителем (балансоутримувачем будинку, КП «Жилкомсервіс»), де за фактичними обставинами щодо причини залиття, місця прориву трубопроводу, недоведеності протиправності дій споживача у залитті та встановлення порушення обов`язків балансоутримувачем, відповідальність покладено на КП «Жилкомсервіс». У справі № 641/9921/15-ц відповідачами у справі були КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківводоканал», де за фактичними обставинами справи встановлено протиправну бездіяльність КП «Жилкомсервіс» у залитті квартири позивача, що сталося на стояку каналізації, оскільки за умовами укладеного між ними договору №17/34 від 29.12.2011 року КП «Жилкомсервіс» залишилось відповідальним у повному обсязі перед споживачем за порушення публічного договору. Тобто, фактичні обставини у цих справах у порівнянні із даною справою не є подібними. висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; Відповідно до пунктів 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України не вбачається. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - залишити без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. Повний текст постанови складено 14 червня 2022 року. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко