Постанова Харківський апеляційний суд № 644/8902/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 28 грудня 2021 року м. Харків справа № 644/8902/20 провадження № 22-ц/818/5333/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач : ОСОБА_1 , відповідачі: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова з вказаною заявою, в якій просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів 29 161 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень, витрати з оплати судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок та витрати з оплати за проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 12 012 гривень. В обґрунтування позову зазначив, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 16.11.2018 року сталося залиття квартири через порив трубопроводу централізованого опалення на технічному поверсі будинку. Розмір матеріального збитку, спричиненого в результаті залиття становить 29 161 грн., що встановлено експертним дослідженням за проведення якого він сплатив 12 012 грн. Крім того, позивач посилався на те, що йому спричинена моральна шкода, яка полягала у нервових хвилюваннях, зміною звичайного укладу життя та незручностях, що було обумовлено залиттям квартири і необхідністю усунення негативних наслідків. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 29 161 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, 840 гривень 80 копійок на відшкодування витрат на оплату судового збору та 12 012 гривень на відшкодування витрат з оплати проведення будівельно-технічної експертизи. В задоволенні позову до КП «Жилкомсервіс» відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду КП «Харківські теплові мережі» подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі КП «Харківські теплові мережі», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до статутних завдань Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 КП «ХТМ» є теплотранспортною, теплопостачальною, експлуатаційною організацією теплових мереж, об`єктом трубопровідного транспорту, виконавцем послуг і несе відповідальність перед споживачами за заподіянні збитки їхньому майну. Рішенням Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 житловий фонд територіальної громади м. Харкова був переданий у господарське введення КП «Жилкомсервіс». З метою забезпечення належної експлуатації та утримання житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова, 28.11.2006 року з КП «Жилкомсервіс» було укладено публічний договір (зі змінами, внесеними рішенням від 22.02.2007 року № 188) житловий фонд територіальної громади м. Харкова був переданий у господарське відання КП «Жилкомсервіс», тому з моменту передачі житлового фонду в господарське відання КП «Жилкомсервіс» останній є не тільки управителем, а також і балансоутримовачем житлового фонду територіальної громади м. Харкова. Посилається на те, що згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, що діяла на час прийняття рішення № 1186, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включали прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» укладений договір № 15/1 від 13.02.2012 року, яким передбачений обов`язок КП «Харківські теплові мережі» надавати послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій тільки в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання та виконання робіт з усунення аварійних ушкодженнях у цих системах. Згідно з п.1.1.15 Примірного переліку роботи з технічного обслуговування систем центрального водопостачання включають: регулювання та гідравлічне випробовування систем централізованого постачання гарячої води, регулювання триходових кранів, поновлення сальникових ущільнень, ущільнення згонів, притирання пробкових кранів та змішувачів, укріплення ізоляції трубопроводів, огляд та очищення грязьовиків, повітрязбирачів, вантузів, компенсаторів, регулювальних кранів, вентилів, засувок, очищення від накипу бойлерів, змійовиків, запірної арматури, закріплення приладів, закріплення трубопроводів, усунення засмічень, внутрішньобудинкових водопровідних мереж. Вказує, що роботи по заміні трубопроводів відносяться до поточного або капітального ремонту в залежності від обсягу робіт. Пунктом 3 додатку 1 до договору № 15/1 від 13.02.2012 року передбачено усунення пошкоджень внутрішньо будинкових систем, усунення течі на трубопроводах, приладах та арматурі у разі виявлення. Пунктами 15, 28 вказаного додатку передбачено часткову заміну ділянок трубопроводу та запірної арматури у разі необхідності, у випадку аварійних ситуацій, але проведення поточного або капітального ремонту, тобто заміну трубопроводів після спливу їх експлуатації договором № 15/1 не передбачено. Звертає увагу, що забезпечення проведення ремонтів внутрішньобудинкових систем покладено на балансоутримувача та управителя житлового фонду чинним законодавством та публічним договором, укладеним КП «Жилкомсервіс» з власниками житлових та нежитлових приміщень житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Вказує, що на підставі договору № 15/1 КП «Харківські теплові мережі» виконує роботи тільки з технічного обслуговування та усунення аварійних ушкоджень (наслідків аварій) на внутрішньобудинкових системах централізованого опалення та гарячого водопостачання, які відповідно до договору зобов`язалось виконувати КП «Жилкомсервіс». КП «Харківські теплові мережі» виконує роботи відповідно до переліку згідно договору № 15/1, зазначеного у додатку 1 до договору, однак проведення поточних та капітальних ремонтів систем, строк експлуатації яких сплив, вказаним договором непередбачено. Технічне обслуговування кожного житлового будинку здійснюється КП «Харківські теплові мережі» тричі на рік відповідно з графіками технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, які на кожний рік підписуються керівником КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі». Підготовка житлових будинків до наступного опалювального сезону здійснюється раз на рік у міжопалювальний сезон на підставі узгодженого сторонами договору № 15/1 графіку з підготовки житлового фонду до опалювального сезону. Під час проведення технічного обслуговування здійснюється контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання та уразі необхідності виконуються роботи саме з технічного обслуговування, які передбачені додатком 1 до договору №11 від 13.02.2012 року. Внутрішня корозія трубопроводу, яка в подальшому може призвести до його пориву, не завжди проявляється зовні. Тому після строку спливу ефективної експлуатації трубопроводи потребують заміни, і це є обов`язком КП «Жилкомсервіс» згідно укладеного договору та Закону України «Про житлово-комунальні послуги». КП «Харківські теплові мережі» також зазначає, що КП «Жилкомсервіс» як балансоутримувач та управитель веде бухгалтерську, статистичну та іншу звітність стосовно майна, що знаходиться на його балансі, в тому числі і внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тому саме КП «Жилкомсервіс» володіє інформацією щодо року введення в експлуатацію цих систем, закінчення строку їх ефективної експлуатації, строків проведення поточного або капітального ремонту, та згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій зберігає технічну документацію на житлові будинки, до складу якої входять технічні паспорти на багатоквартирні житлові будинки, у яких повинна відображатись інформація про проведені поточні та капітальні ремонти. КП «Харківські теплові мережі» в рамках договору № 15/1 від 13.02.2012 року виконало роботи з підготовки житлового будинку АДРЕСА_2 до опалювального сезону 2018-2019 р.р., а саме: виконали роботи по технічному обслуговуванню, провели промивання та гідровипробування внутрішньо-будинкової централізованої системи опалення, про що свідчать акт готовності №170/4400 від 04.07.2018 року. Під час випробовування систем під тиском ніяких дефектів виявлено не було. Однак внаслідок довготривалої експлуатації трубопроводу понад встановлений строк експлуатації, через внутрішню корозію порив трубопроводу відбувся 16.11.2018 року. І в цьому випадку в рамках договору № 15/1 від 13.02.2012 року КП «Харківські теплові мережі» здійснило заміну дефектної ділянки трубопроводу. Таким чином зазначає, що виходячи з наведених нормативних актів, публічного договору укладеного КП «Жилкомсервіс» із споживачами, відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу як управителя та балансоутримувача житлового будинку, де відбулося залиття несе саме КП «Жилкомсервіс». Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.15-17). З копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що дана квартира знаходиться на 3 поверсі чотириповерхового будинку (а.с.16-17). 16 листопада 2018 року комісією КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» складено акт №1097 про обстеження квартири АДРЕСА_1 , згідно якого на момент обстеження квартири АДРЕСА_3 встановлено, що вищевказана квартира була залита водою в результаті пориву згону труби діаметром 20 мм. централізованого опалення, яка розташована на технічному поверсі будинку АДРЕСА_4 (а.с.18). Внаслідок залиття власнику квартири ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду. Із копії висновку експертного комплексного комісійного будівельно-технічного та електротехнічного дослідження №28550/583 за заявою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , складеного 20 вересня 2019 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса вбачається, що вартість заподіяної матеріальної шкоди дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт, квартири АДРЕСА_1 , та складає 29 161 гривень (а.с.19-28). 10 липня 2020 року адвокат Сніжко П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з вимогою до КП «Харківські теплові мережі» щодо добровільного відшкодування матеріального збитку, який нанесено внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_5 в розмірі 29 161 гривень та витрат на проведення експертизи в сумі 12 012 гривень (а.с.35). Як вбачається з копії відповіді т.в.о. Генерального директора КП «Харківські теплові мережі» Волик С.В. №40-3793 від 20.07.2020 року адвокату Сніжко П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 запропоновано звернутися з питання щодо відшкодування майнової шкоди внаслідок залиття квартири до балансоутримувача будинку КП «Жилкомсервіс» (а.с.36-37). 11 вересня 2020 року адвокат Сніжко П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з вимогою до КП «Жилкомсервіс» щодо добровільного відшкодування матеріального збитку, який нанесено внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_5 в розмірі 29 161 гривень та витрати на проведення експертизи в сумі 12 012 гривень (а.с.38). З копії відповіді директора КП «Жилкомсервіс» Мальованого Г.О. №23837/2/0705 від 28.09.2020 року вбачається, що адвокату Сніжко П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 запропоновано звернутися до суду за захистом своїх майнових прав та законних інтересів та надати до суду докази, факти, які б свідчили про порушення з боку КП «Жилкомсервіс» його законних прав та законних інтересів (а.с.39). Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 мотивував свої вимоги тим, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 16 листопада 2018 року сталося залиття вищевказаної квартири через прорив трубопроводу централізованого опалення на технічному поверсі будинку, про що був складений акт у складі комісії, у складі якої були представники КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі», яким зафіксовано обставини затоплення квартири позивача та перелік пошкоджень. Із висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 28550/583, складеного 20 вересня 2019 року експертами Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса вартість заподіяної матеріальної шкоди дорівнює вартості ремонто-відновлювальних робіт, квартири АДРЕСА_1 та складає 29 161 гривень. У добровільному порядку відповідачі не бажають відшкодувати шкоду. Оскільки позивачу завдана значна матеріальна шкода, та житло стало непридатним для проживання у зв`язку з його залиттям, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про відшкодування шкоди. Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 № «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» - як виконавця послуг з їх утримання. Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс. Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів. Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом. Згідно договору №15/1 від 13.02.2012 року в новій редакції, КП «Жилкомсервіс», яке діє на підставі Статуту та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визнаний управителем. КП «Харківські теплові мережі», яке діє на підставі Статуту та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Пунктом 1.1. вказаного договору сторони погодили, що на виконання вимог ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов публічного договору, укладеного зі споживачами, які мешкають в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управитель доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них, прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, а управитель зобов`язаний прийняти та оплатити виконавцю надані послуги. Також, за пунктами 2.1.2., 2.3.3, 2.3.5. договору № 15/1 в редакції від 13 лютого 2012 року КП «ХТМ» зобов`язалося своєчасно та в повному обсязі проводити підготовку внутрішньобудинкових систем до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором, а КП «Жилкомсервіс» - проводити перерахування коштів за виконані роботи виконавцю на умовах, передбачених цим договором. КП «Харківські теплові мережі» згідно п.п. 3.2., 3.5. договору взяло на себе зобов`язання здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуації, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок КП «Жилкомсервіс» щодо обслуговування внутрішньоквартирних систем теплопостачання вказаним договором не передбачено. Вказаним Договором, п.п. 5.2., 5.4. передбачено, що управитель не відповідає перед споживачем за невиконання чи неналежне виконання виконавцем умов цього договору чи за допущені недоліки у наданні послуг, які сталися в результаті роботи виконавця; виконавець несе відповідальність, перед споживачами, які мешкають або розташовані в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, за ненадання або неналежне надання виконавцем послуг, в наслідок яких було заподіяно шкоду життю, здоров`ю, майну споживача або третіх осіб, майну управителя, майну територіальної громади, яке передано на обслуговування управителю, або навколишньому природному середовищу згідно діючого законодавства. Крім того, відповідно до п.п. 36, 38 Додатку №1 до Договору № 15/1 від 13.02.2012 року «Перелік послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання» до переліку послуг віднесено: вчасне усунення виявлених несправностей та відхилення в роботі системи теплопостачання (періодичність виконання постійно); до закінчення опалювального сезону складати опис несправностей системи опалення або гарячого водопостачання, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон. Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою для складання переліків ремонтних робіт капітального характеру, профілактики і підготовки систем до наступного опалювального сезону (періодичність виконання постійно). Вимогами ст. ст. 901-902 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків з КП «Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, саме на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. При таких обставинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для виникнення солідарного обов`язку КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» з відшкодування завданої позивачеві шкоди. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що залиття належної йому квартири АДРЕСА_1 відбулося внаслідок прориву трубопроводу централізованого опалення на технічному поверсі житлового будинку, на підтвердження чого надав суду копію Акту №1097 обстеження квартири в житловому будинку після залиття від 16 листопада 2018 року, який в розумінні статті 95 ЦПК України є письмовим доказом. Відповідачі КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» заперечували свою вину у залитті квартири позивача та стверджували, що порив труби в належній йому квартирі АДРЕСА_1 відбулося внаслідок прориву трубопроводу централізованого опалення на технічному поверсі житлового будинку, за належне утримання та обслуговування якого несе відповідальність виконавець послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, або управитель, однак не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Суд першої інстанції, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінив докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доводи апеляційної скарги переважно спрямовані на переоцінку доказів у справі та незгоду із обставинами встановленими судом першої інстанції. Висновок суду першої інстанції у розглянутій справі не суперечать усталеній практиці судів, оскільки встановивши, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок прориву трубопроводу централізованого опалення на технічному поверсі житлового будинку, трубопровід централізованого опалення входить до внутрішньобудинкової мережі водопостачання, обслуговування якого здійснює КП «Харківські теплові мережі», а відповідачем КП «Харківські теплові мережі» не доведено, що шкоди завдано не з їх вини, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув завдану ОСОБА_1 шкоду із відповідача КП «Харківські теплові мережі». При цьому, відомостей про те, що суд обмежував відповідача КП «Харківські теплові мережі» у доведенні своєї позиції та наданні доказів, матеріали справи не містять. Клопотань про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення причин залиття 16 листопада 2018 року відповідачі не заявляли, як і не надали з цього питання висновку експерта, складеного, відповідно до статті 106 ЦПК України, на їх замовлення. Колегія суддів вважає доведеним, що залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося внаслідок протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягало у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі». Крім того, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно врахував, що висновок комплексного комісійного будівельно-технічного та електротехнічного дослідження №28550/583 від 20.09.2019 року, підготовлений за заявою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , є належним та допустимим доказом по справі, оскільки експертиза проведена особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 102 ЦПК України та містить інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні. Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду немає заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Отже, на думку колегії суддів, висновок комплексного комісійного будівельно-технічного та електротехнічного дослідження №28550/583 від 20.09.2019 року судом першої інстанцій належно оцінений у сукупності з іншими доказами. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі». Що стосується стягнення з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди , судова колегія виходить з наступного. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. У частинах 3, 4 ст. 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. З огляду на вищевикладене, керуючись статтею 1167 ЦК України, принципами розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визначено розмір моральної шкоди в сумі 5 000 грн., що у достатній мірі компенсує позивачу завдану йому моральну шкоду. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так як апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати, у відповідності до вимог ст. ст. 141, 382 ЦПК України між сторонами не розподіляються. Керуючись ст.ст.367, 368, 369, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу Українибезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова