Ухвала КЦС ВС № 522/20375/20

Ухвала 15 червня 2022 року м. Київ справа № 522/20375/20 провадження № 61-3194св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Валеріївна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Цвігун Віталій Васильович, на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М., від 10 березня 2022 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належали 715/1000 частин приміщення міні-отелю за адресою: АДРЕСА_1 . Однак 29 травня 2017 року було укладено договір про розподіл часток в спільній частковій власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна за вказаною адресою. Позивач вважала, що зазначений договір був укладений ОСОБА_3 із перевищенням повноважень, без згоди дружини, внаслідок чого її частка у праві власності істотно зменшилась, що вказує на його недійсність. В подальшому на підставі договору поділу майна від 29 травня 2018 року право власності на 1/2 частини приміщення міні-отелю за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_4 перейшло до ОСОБА_2 . З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними: - договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна від 29 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М. В. 29 травня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 844. - договір про поділ спільного майна подружжя від 29 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В., зареєстрований в реєстрі за № 434, в частині поділу та переходу до ОСОБА_2 прав на 1/2 частину нежитлових приміщень міні-отелю, загальною площею - 1213, 6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2021 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду від 19 липня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно заяви від 29 травня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М. В. та зареєстрованої в реєстрі за № 843, ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_3 на укладення договору про визначення часток у праві власності на нежитлові приміщення міні-отелю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Нотаріусом зміст статей 60, 61, 65 СК України ОСОБА_1 роз`яснено. Будь-яких обмежень щодо умов договору у цій заяві не зазначено та ОСОБА_1 , жодних доказів на підтвердження того, що підписуючи зазначену заяву, вона надавала згоду своєму чоловікові ОСОБА_3 на укладення договору про визначення часток у праві власності на спірні нежитлові приміщення на інших умовах, аніж тих, які зазначені в договорі, суду не надала. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна від 29 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М. В. 29 травня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за №

844. Визнано недійсним договір про поділ спільного майна подружжя від 29 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко І. В., зареєстрований в реєстрі за № 434, в частині поділу та переходу до ОСОБА_2 прав на 1/2 частину нежитлових приміщень міні-отелю, загальною площею - 1213, 6 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Приймаючи постанову від 10 березня 2022 року, колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у заяві ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року ознак згоди на укладення договору про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, яким частка її чоловіка у спільному з іншим співвласником майні була зменшена. Короткий зміст вимог касаційної скарги В поданій у квітні 2022 року касаційній скарзі на постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Цвігун В. В., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,, просить оскаржене судове рішення скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 06 квітня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Цвігун В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року у цивільній справі № 522/20375/20. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з районного суду. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, дію постанови Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року в частині визнання недійсними договорів. У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржену постанову застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц, у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2022 року у справі № 280/1199/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 908/296/15-г, від 18 лютого 2020 року у справі № 916/1837/18, від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 462/4611/13-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 521/10608/19, у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2014 року у справі № 3-20гс14, від 18 травня 2016 року у справі № 3-194гс16, від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16. Також заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 39 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у взаємозв`язку із статтею 357 ЦК України та Порядком вчинення нотаріальних дій в аспекті тотожності (відмінності) договору про визначення розміру часток - договору про зміну розміру часток та договору про розподіл часток на реконструйований об`єкт нерухомого майна. Крім того вказує на порушення норм процесуального права апеляційним судом, який розглянув справу за відсутності представника відповідача, незважаючи на подане клопотання про відкладення розгляду справи. Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мусієнко А. Ю., посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року - без змін. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 07 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову у зв`язку із вирішенням спору мирним шляхом, в якій вона просить прийняти відмову від позову в розглядуваній справі, визнати нечинними рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року, а провадження закрити. При цьому у заяві ОСОБА_1 викладено застереження про те, що їй відомі наслідки подання заяви про відмову від позову, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині (пункт 6 частини першої статті 409 ЦПК України). За змістом частини першої статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Відповідно до частини другої статті 408 ЦПК України якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі. Положеннями частини другої статті 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Враховуючи те, що ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову підстави для неприйняття якої не встановлені, Верховний Суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову ОСОБА_1 , закриття провадження у справі та визнання нечинними рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2021 року, додаткового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року. Оскільки провадження у справі закрито, а постанова Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року визнана нечинною, відсутні підстави для поновлення її дії, яка була зупинена ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2022 року. Керуючись статтями 206, 255, 256, 408, 409, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 задовольнити. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Валеріївна, про визнання договорів недійсними. Закрити провадження у справі № 522/20375/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель Микола Володимирович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Валеріївна, про визнання договорів недійсними. Визнати нечинними рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2021 року, додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 березня 2022 року у справі № 522/20375/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович