Постанова 4824 № 2-4161/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/783/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 червня 2022року місто Київ справа № 2-4161/11 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року про задоволення подання про видачу дубліката виконавчого документа, постановлену під головуванням судді Макаренко І.О., у справі за поданням Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.В. звернувся до суду з поданням, в якому просив видати дублікат виконавчого листа №2-4161/11 від 18 травня 2011 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 1 610 292,16 грн. В мотивування вимог посилався на те, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №338041036 з примусового виконання виконавчого листа №2-4161/11 від 18 травня 2011року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» боргу у розмірі 1 610 292,16 грн. 09 серпня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказував, що 28 серпня 2015 року Шевченківським районним судом міста Києва винесено ухвалу у справі №2-4161/11, якою замінено стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект». Зазначав, що при передачі дільниці на виконання державному виконавцю Ковтуну В.В. виявлено відсутність виконавчого листа №2-4161/11 від 18 травня 2011року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» боргу у розмірі 1 610 292,16 грн., що свідчить про його втрату. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року заяву Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката виконавчого документу задоволено. Видано дублікат виконавчого листа для примусового виконання рішення Шевченківського районного суду містаКиєва від 18 травня 2011року по справі №2-4161/11 за позовом ПАТ«УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що у справі відсутні документи на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 належним чином викликалась в судове засідання і що вона повідомлялась про розгляд вищевказаної заяви про видачу виконавчого листа. Вказував, що суд першої інстанції, не повідомивши боржника належним чином про час і місце розгляду заяви, фактично позбавив її права на участь в судовому засіданні, надання доказів та заперечень проти поданого подання, внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд. Зазначав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 17.4) розділу XIII (Перехідні положення) ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, лише якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Посилався на те, що виконавче провадження відкрито 09серпня 2012 року, тобто після спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції при розгляді заяви про видачу дублікату виконавчого листа мав з`ясувати, чи державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, або після закінчення цього строку. Вказував, що матеріали справи не містять інформації щодо виконання судового рішення, крім того свідчать про те, що обставини втрати виконавчого листа судом не з'ясовувались, в справі відсутні посилання на докази, якими підтверджувалась би втрата оригіналу виконавчого листа. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило. В судовому засіданні апеляційного суду боржник та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник стягувача «Кей-Колект» в судовому засіданні апеляційного судузаперечував проти задоволення апеляційної скарги. Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом. Згідно з п.3 ч. 3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Згідно підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII перехідних положень ЦПК України про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. При цьому, у пункті 17.4 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України не зазначено, що розгляд заяви про видачу дублікату виконавчого листа проводиться у судовому засіданні з викликом учасників справи. Відповідно до ч.1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року призначено судове засідання на 01 квітня 2021 року о 12.45 год. Боржнику ОСОБА_1 ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року було направлено за адресою: АДРЕСА_1 . Однак конверт з ухвалою повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.108). А відтак, судом першої інстанції при постановленні ухвали були порушені норми процесуального права, оскільки боржник ОСОБА_1 не була повідомлена про надходження заяви про видачу дубліката виконавчого листа та про розгляд справи Шевченківським районним судом міста Києва, а тому не мала можливості подати свої заперечення проти заяви, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України. Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що подання Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката виконавчого документа підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2011 року у справі №2-4161/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредиту в сумі 203284,99 доларів США, що еквівалентно 1608472,16 грн. за курсом НБУ на день подачі позову до суду та судові витрати в розмірі 1820 грн. 18 травня 2011 року було видано виконавчий лист. Постановою старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Гручух О.Я. від 17 серпня 2011 року було відкрито виконавче провадження №28147871 з виконання вказаного рішення суду. 09 серпня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Кузьменко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33804103 на підставі виконавчого листа №2-4164 від 18 травня 2011 року. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2015 року замінено сторону у виконавчому провадженні - стягувача ПАТ «Укрсиббанк» на його правонаступника - ТОВ «Кей-Колект». У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення суду від 18 лютого 2011 року. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року було залишено без розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року. Постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року було задоволено касаційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 було задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2011 року було повернуто. З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2020 року головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.В. звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з поданням про видачу дубліката виконавчого листа №2-4164 від 18 травня 2011 року, у зв`язку з його втратою. До подання було додано довідку про втрату виконавчого документа від 04 серпня 2020 року №33804103, з якої вбачається, що при передачі дільниці на виконання державному виконавцю Ковтуну В.В. виявлено відсутність виконавчого листа №2-4161/11 від 18травня 2011 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» боргу у розмірі 1610292,16 грн. Фактичною перевіркою наявності виконавчого документу встановлено відсутність останнього, що свідчить про його втрату. У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року в справі №2-1053/10 зроблено висновок про те, що оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Оскільки, виконавчий лист №2-4161/11 від 18 травня 2011 року, виданий Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 1610292,16 грн. був втрачений Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), таким чином, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа №2-4161/11. А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять інформації щодо виконання судового рішення, крім того свідчать про те, що обставини втрати виконавчого листа судом не з'ясовувались, в справі відсутні посилання на докази, якими підтверджувалась би втрата оригіналу виконавчого листа, спростовуються вищевикладеним. Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відсутності клопотання про його поновлення колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року втратив чинність. Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Частинами 4 і 5 зазначеної статті передбачено, що у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Згідно з п.п.5, 7 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 рокувиконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Виходячи з системного аналізу вимог Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIIIвід 02 червня 2016 року та п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі №910/7155/14, від 28 грудня 2018 року у справі №910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі №904/10285/15. З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Гручух О.Я. від 17 серпня 2011 року було відкрито виконавче провадження №28147871 з виконання вказаного рішення суду (т.1 а.с.71). Тобто виконавче провадження було відкрито в межах строку встановленого 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа. В подальшому 09 серпня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Кузьменко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33804103 на підставі виконавчого листа №2-4164 від 18 травня 2011 року, яке в подальшому було втрачено Святошинським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). З викладеного вбачається, що виконавчий лист №2-4164 від 18 травня 2011 року перебував на виконанні у ВДВС та під час його виконання був втрачений. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на момент подачі подання про видачу дубліката виконавчого листа, строк пред`явлення його до виконання не сплинув, а тому доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку пред`явлення виконавчоголистадо виконання та відсутність клопотання про його поновлення не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення подання. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року - скасувати та постановити нове судове рішення. Подання Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа у справі №2-4161/11 про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 203284 доларів США 99 центів, що еквівалентно 1608472 грн. 16 коп. за курсом НБУ на день подачі позову до суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 20 червня 2022 року. Головуючий: Судді: