Постанова Київський апеляційний суд № 757/14604/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/7073/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 липня 2022року місто Київ справа № 757/14604/20-ц Київський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року, постановлену під головуванням судді Литвинової І.В. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, боржник: ОСОБА_1 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року заявник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернувся до Печерського районного суду міста Києва з заявою, в якій просив: видати дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року у справі №2-8384/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; поновити ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В мотивування вимог посилався на те, що на виконанні у Шевченківську ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 , про хід якого стягувач не повідомлявся, процесуальних рішень державного виконавця не отримував, а на запит щодо руху провадження ВДВС повідомило, що відкритих проваджень, де ТОВ «Кей-Колект» є стягувачем, на виконанні не перебуває. Вказував, що заявнику стало відомо, що 13 липня 2017 року ВДВС було винесена постанова про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання та направлена поштою разом із оригіналом виконавчого документу, які стягувавч не отримував. Зазначав, що рішення суду у вказаній справі не виконано, виконавчі листи втрачено, заявник є правонаступником первісного стягувача, однак позбавлений можливості реалізувати свої права. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» задоволено. Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року, в справі №2-8384/10 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року. Поновлено ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» строк для пред`явлення виконавчого листа у справі №2-8384/10. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа лише 06 квітня 2020 року, тобто після спливу строку для пред`явлення його до виконання. Вказувала, що стягувач не вживав жодних заходів, не був зацікавлений в ході розгляду виконавчого провадження та не перевіряв наявності оригіналу виконавчого листа, оскільки в справі відсутні докази про те, що за період з 2012 року по 2020 рік стягувач звертався до виконавчої служби. Зазначала, що суд першої інстанції не перевірив надані заявником докази, тому вважає оскаржувану ухвалу незаконною. Посилалася на те, що суд першої інстанції не повідомив її про розгляд справи. Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині щодо видачі виконавчого документа скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Представник заявника в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Боржник ОСОБА_1 та Шевченківський РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києвіу судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Задовольняючи заяву ТОВ«КЕЙ-КОЛЕКТ», суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист втрачено, рішення не виконано, доводи наведені у заяві про причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є обґрунтованими. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Положення вказаної процесуальної норми не містять безумовного обов'язку суду видати дублікат виконавчого документу, і передбачена можливість видачі такого дублікату (право суду) пов'язується із належним з'ясуванням обставин втрати оригіналу виконавчого листа та додержання строку, встановленого для пред'явлення. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, закон пов'язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката. У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року втратив чинність. Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явленідо примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з п.п.5, 7 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Виходячи з системного аналізу вимог Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIIIвід 02 червня 2016 року та п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі №910/7155/14, від 28 грудня 2018 року у справі №910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі №904/10285/15. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2008 року у розмірі 97951,45 доларів США тапонесені судові витрати 1820 грн. 15 серпня 2011 року представник ПАТ «УкрСиббанк» отримав два виконавчих листищодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою Печерського районного суду містаКиєва від 05 грудня 2012 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника на підставі договору купівлі-продажу відступлення права вимоги від 13 лютого 2012 року - ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». Обґрунтовуючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленняйого до виконання, ПАТ «КЕЙ-КОЛЕКТ» посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема ненадходження виконавчого документа від органів державної виконавчої служби та інформації стосовно ходу виконавчого провадження. На підтвердження своїх доводів ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» надало акт проведення службової перевірки №08-18/50/20 від 02 березня 2020 року щодо встановлення факту наявності та/або відсутності у ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» інформації та/або документів, матеріалів виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , відповідно до якого матеріалів виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 не виявлено. На виконання вказівок, які викладені в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 рокуКиївським апеляційним судом було запропоновано ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» надати пояснення з посиланням на відповідні докази про виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 . У судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» пояснив, що після отримання виконавчого документа щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання. 26 червня 2014 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Мороз Л.Є. винесено постанову у ВП №29403478 про повернення виконавчого документу №2-8384 щодо боржника ОСОБА_1 стягувачеві в порядку п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» з мотивувальною частиною: в зв`язку з набранням чинності Закону України №1308-18 від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, а також, якщо загальна плоїш такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку відсутня можливість для звернення стягнення на майно боржника. Враховуючи, що даний Закон втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості, це, в свою чергу може вплинути на перегляд суми заборгованості за виконавчим документом. 05 червня 2015 року виконавчий документ №2-8384, виданий 11 серпня 2011 року щодо боржника ОСОБА_1 було пред`явлено до виконання до ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Метлушенка В.І. у ВП №47764886 від 05 червня 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6-1 ч.1 ст.26 Закону україни «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що Закон України №1308-18 від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості, це, в свою чергу може вплинути на перегляд суми заборгованості за виконавчим документом. 20 червня 2017 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві із заявою про прийняття до виконання виконавчого документу щодо боржника ОСОБА_1 та примусове виконання рішення суду. Головний державний виконавець Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Лисенко О.В., керуючись п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» 13 липня 2017 року винесла повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. 24 лютого 2020 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві із запитом про хід виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 , однак як зазначив представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у судовому засіданні апеляційного суду відповіді на запит не надійшло. Також представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» зазначив, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13 липня 2017 року вони не отримували. У телефонній розмові державний виконавець повідомив, що вказане повідомлення було направлено на адресу ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», при цьому доказів направлення вони надати не можуть, оскільки документи знищено за терміном. Частинами 4, 5, 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. З системного аналізу вказаної норми вбачається, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. З заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося 03 квітня 2020 року. Оскільки ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року було задоволено заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та вирішено питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, а постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції лише в частині видачі дублікату виконавчого листа, відтак ухвала суду першої інстанції про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання набрала законної сили. Оскільки, судом першої інстанції поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувачем було пред`явлено виконавчий лист №2-8384 щодо боржника ОСОБА_1 до виконання 20 червня 2017 році, який був повернутий державним виконавцем стягувачу, однак оригінал цього виконавчого листа був втрачений, отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про видачу дубліката виконавчого документа. А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що стягувач не вживав жодних заходів, не був зацікавлений в ході розгляду виконавчого провадження, не перевіряв наявності оригіналу виконавчого листа, оскільки в справі відсутні докази про те, що за період з 2012 року по 2020 рік стягувач звертався до виконавчої служби, а також те, що в справі відсутні посилання на докази, якими б підтверджувалась втрата оригіналу виконавчого листа, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_1 про розгляд справи, колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи розгляд даної заяви було призначено до розгляду на 28 травня 2020 року о 09.15 год. та ОСОБА_1 було направлено судову повістку за адресою: АДРЕСА_1 . Конверт з повісткою повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.214). Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка вважається вручена ОСОБА_1 належним чином. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 28 липня 2022 року. Головуючий: Судді: