Постанова 4824 № 375/971/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/8526/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2022року місто Київ справа №375/971/17 Київський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 19 травня 2022 року про відмову у задоволенні заяви, постановлену під головуванням судді Чорненької О.І., повний текст ухвали виготовлено 19 травня 2022 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу дубліката виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року заявник АТ «Альфа-Банк» звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з заявою, в якій просив: поновити строк на пред`явлення виконавчого листа, виданого Рокитнянським районним судом Київської області у справі №375/971/17 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №384/123/07-А від 14 грудня 2007 рокув розмірі 230147,07 грн.; замінити стягувача у виконавчому листі, виданого Рокитнянським районним судом Київської області у справі №375/971/17 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №384/123/07-А від 14 грудня 2007 року в розмірі 230147,07 грн. на правонаступника АТ«Альфа-Банк»; видати АТ «Альфа-Банк» дублікат виконавчого листа, виданого Рокитнянським районним судом Київської області по справі №375/971/17 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №384/123/07-А від 14 грудня 2007 року в розмірі 230147,07 грн. В мотивування вимог посилався на те, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17жовтня 2017 у справі №375/971/17стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №384/123/07-А від 14 грудня 2007 року в розмірі 230147,07 грн. 07 травня 2018 року на підставі зазначено рішення суду були видані виконавчі листи. Вказував, що 21 листопада 2019 року рішенням Спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк», оформленим протоколом №1/2019, затверджено нову редакцію Статуту АТ «Альфа-Банк», відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 Статуту «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк». Зазначав, що виконавчі листи по цивільній справі №375/971/17 видані Рокитнянським районним судом Київської області в органі виконавчої служби на виконанні не перебували, ПАТ «Укрсоцбанк» АТ «Альфа-Банк» не передавались та місцезнаходження їх оригіналів не відоме, а тому зазначений факт позбавляє АТ «Альфа-Банк» можливості пред`явитиїх до примусового виконання та як наслідок рішення суду не може бути виконано належним чином, що порушує право АТ «Альфа-Банк» на судовий захист прав та справедливий суд. Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 19 травня 2022 року у задоволенні заяви АТ«Альфа-Банк» про видачу дубліката виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконаннявідмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заяник АТ«Альфа-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що заявник АТ «Альфа-Банк» замінивши у виконавчому провадженні первісного стягувана ПАТ «Укрсоцбанк», прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником. Однак, АТ «Альфа Банк» не був замінений у виконавчому провадженні первісного стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» - даний висновок суду суперечить самій меті звернення з заявою з якою АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з метою заміни сторони, видачу дубліката та поновлення строків у виконавчому листі №375/971/17. Вказував, що суд першої інстанції не надав належної оцінки долученої до матеріалів справи відповіді Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якою повідомлено представника AT «Альфа Банк», що виконавчий лист Рокитнянського районного суду Київської області у справі №375/971/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості зареєстрованим в АСВП не значиться. Зазначав, що судом не взято до уваги довідку №26.10.2021/1 від 26 жовтня 2021 року про те, що виконавчий лист № 375/971/17 до AT «Альфа Банк», як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк», не надходив та повторно на примусове виконання не пред`являвся, місцезнаходження його не відоме. Посилався на те, що в результаті втрати оригіналу виконавчого листа, АТ «Альфа-Банк» позбавлене можливості реалізувати своє право на стягнення коштів, у зв`язку з чим рішення Рокитнянського районного суду Київської області не може бути виконано належним чином та в повному обсязі, авідтак, AT«Альфа-Банк» не може поновити право, порушене в результаті неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та як наслідок порушується право АТ «Альфа-Банк» на судовий захист своїх прав та справедливий суд, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною частиною права особи на судовий захист прав та справедливий суд. Вказував, що у зв`язку з тим, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», заявнику було передану значну кількість справ, що спричинило велике навантаження на працівників АТ «Альфа-Банк» та неможливість вчасно контролювати судові процеси по кожній справі та боржниках на всій території України було не вчасно виявлено про втрату виконавчого документа. Зазначав, що ще однією причиною пропуску строку стало те, що з березня 2020 року на території України відбулось загострення поширення коронавірусу COVID-19. Дана ситуація спричинила переведення штату працівників АТ «Альфа-Банк» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу у зв`язку із чим стягувач пропустив встановлений строк для виявлення відсутності (не передачі від ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчого листа №375/971/17). Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Учасники справи всудове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заявник АТ «Альфа-Банк» в апеляційній скарзі просивпроводити розгляд справи у відсутність його представника. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Відмовляючи у задовленні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом не встановлено наявність поважних причин пропущення заявником строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання. А відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання має наслідком івідмову у видачі його дублікату та заміни сторони виконавчого провадження, оскільки такого не існує. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Положення вказаної процесуальної норми не містять безумовного обов'язку суду видати дублікат виконавчого документу, і передбачена можливість видачі такого дублікату (право суду) пов'язується із належним з'ясуванням обставин втрати оригіналу виконавчого листа та додержання строку, встановленого для пред'явлення. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, закон пов'язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката. У статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явленідо примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України). У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 у справі №375/971/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №384/123/07-А від 14 грудня 2007 року в розмірі 226332,09 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3394,98 грн., судові витрати в сумі 420 грн., а вього 230147,07 грн. 07 травня 2018 року на підставі зазначено рішення суду були видано виконавчий лист, який було направлено на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» та отримано ним 14 травня 2018 року. 21 листопада 2019 року рішенням Спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк», оформленим протоколом №1/2019, затверджено нову редакцію Статуту АТ «Альфа-Банк» Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 Статуту АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк». 26 листопада 2019 року НБУ погодив Статут АТ «Альфа-Банк». 28 листопада 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. здійснив реєстраційну дію №10681050156055612 - державну реєстрацію змін до тановчих документів юридичної особи, змін статутного або складеного капіталу та змін складу або інформації про засновників, якою зокрема провів державну реєстрацію Статуту АТ «Альфа-Банк». 03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис №10681120104002827 про припинення ПАТ «Укрсоцбанк». З викладеного вбачається, що АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків ПАТ «Укрсоцбанк». Обґрунтовуючи заяву щодовидачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленняйого до виконання, АТ «Альфа-Банк» посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема на те, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Рокитяннського районного суду Київської області від 17 жовтня 2017 року у справі №375/971/17 до АТ «Альфа-Банк» як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» не надходив, повторно на примусове виконання не пред`являвся та його місцезнаходження не відоме. На підтвердження своїх доводів АТ «Альфа-Банк» надало відповідь з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30 вересня 2021 року про те, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчий лист Рокитнянського районного суду Київської області у справі №375/971/17 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості, зареєстрованим в автоматизованій системі виконавчого провадження не значиться. Відповідно до довідки АТ «Альфа-Банк» №26.10.2021/1 від 26 жовтня 2021 року, станом на 26 жовтня 2021 року виконавчий лист до АТ «Альфа-Банк», як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» не надходив та повторно на примусове виконання не пред`являвся та його місцезнаходження не відоме. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 03 травня 2018 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав до суду першої інстанції заяву про видачу копії судового рішення та виконавчих листів. Супровідним листом за вих. №375/971/17/2123/2018 від 07 травня 2018 року на адресу ПАТ «Укрсоцбанк» було направлено копію рішення та виконавчий лист по вказаній справі, які відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 14 травня 2018 року. Виходячи з положень ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №375/971/17 міг бути пред`явлений до виконання протягом трьох років, тобто до кінця жовтня 2020 року. З матеріалів справи вбачається, що стягувачем не використано свого права, передбаченого вимогами Закону України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого листа до виконання у строк три роки, оскільки як вбачається з матеріалів справи виконавчий лист жодного разу не пред`являвся до виконання. Як вбачається з матеріалів справи, заявникові АТ «Альфа-Банк» були передані всі матеріали від ПАТ «Укрсоцбанк» 11 жовтня 2019 року, що підтверджується передавальним актом. При цьому, заявником не надано суду доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки АТ «Альфа-Банк» були передані всі матеріали 11 жовтня 2019 року, тобто за рік до закінчення визначеного законом трирічного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. До суду із даною заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник звернувся лише 09 листопада 2021 року, тобто через рік після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та майже два роки з часу отримання всіх документів та набуття статусу правонаступника. Факт не надходження виконавчого листа до правонаступника та відсутність інформації про його місцезнаходження поважною причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання бути не може, оскільки відповідно до частини 5 статті 15 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець визначив, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження. Отже, АТ «Альфа-Банк» не надав доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав, зокрема вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення у справі №375/971/17 та встановлення місцязнаходження виконавчого листа у справі №375/971/17. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа та заміни стягувача у виконавчому листі, у зв`язку із тим, що АТ «Альфа-Банк» пропустив строк пред`явленнявиконавчого листа до виконання та не надав доказів поважності причин пропуску такого строку, які б перешкодили заявнику пред`явити виконавчий лист до виконання у встановлений законом строк. Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», заявнику було передану значну кількість справ, що спричинило велике навантаження на працівників АТ «Альфа-Банк» та неможливість вчасно контролювати судові процеси по кожній справі та боржниках на всій території України, а тому було не вчасно виявлено втрату виконавчого документа, колегія суддів відхиляє, оскільки банк, як юридична особа самостійно визначає необхідну кількість працівників, які виконують роботу по контролю судових процесів та виконанню судових рішень, та самостійно визначає порядок внутрішнього документообігу. Посилання в апеляційній скарзі на те, що з березня 2020 року на території України відбулось загострення поширення коронавірусу COVID-19, що спричинило переведення штату працівників АТ «Альфа-Банк» на дистанційну роботу, що потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу у зв`язку із чим стягувач пропустив встановлений строк для виявлення відсутності (не передачі від ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчого листа №375/971/17) є неспроможними, оскільки з 11 жовтня 2019 року у АТ «Альфа-Банк» був час для виявлення втрати виконавчого листа №375/971/17 та звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Посилання апелянта щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання з посиланням на Конституцію України та практику Європейського суду з прав людини щодо гарантії виконання судових рішень, колегія суддів відхиляє, виходячи з такого. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 18 ЦПК України). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Однак, вказані норми Конституції України, а також позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу обов'язковості судових рішень не скасовують обов'язку стягувача демонструвати заінтересованість в усіх питаннях, які стосуються заходів відновлення його порушеного права, зокрема і прояву інтересу щодо руху виконання судового рішення. Отже, закон пов'язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року №2-988/10, від 23 січня 2020 року у справі №523/3338/18. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Рокитнянського районного суду Київської області від 19 травня 2022 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу заявника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення. Ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 19 травня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: