Постанова 4811 № 461/5384/19

Справа № 461/5384/19 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М. Провадження № 22-з/811/80/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Копняк С.М., Савуляка Р.В., секретарка: Назар Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника Володимира Петровича, третя особа: Міністерство освіти та науки України про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу, - в с т а н о в и л а : рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 . Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника Володимира Петровича, третя особа: Міністерство освіти та науки України про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу задоволено частково. Відрахування з університету ОСОБА_2 , студентки 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» освітнього ступеня бакалавр, яка навчається за державним замовленням з 1.10.2018 року за невиконання навчального плану, визнано незаконним. Наказ №2903 від 12.10.2018 року ректора Львівського національного університету ім.Івана Франка Мельника В.П. про відрахування з університету ОСОБА_2 , студентку 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» скасовано. Поновлено на навчанні ОСОБА_2 , студентку 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» за денною формою навчання державного замовлення. В задоволенні решти позову відмовлено. 03 травня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат. У вказаній заяві просить винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 3136,32 гривень та судові витрати на послуги адвоката Сухорукової М.Я. в розмірі 19000,00 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В обґрунтування заяви вказує на те, що рішення Львівського апеляційного суду було винесено за відсутності у судовому засіданні 08.02.2022 року позивача та представника позивача. Постанова Львівського апеляційного суду проголошена 08.02.2022, однак того дня у засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину. Зрештою, як зазначено в Постанові повний текст її був складений 14.02.2022 року та в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено 16.02.2022 року. Станом на 19.02.2022 року рішення суду позивачем та представником відповідача не отримано. Під час винесення вищезазначеної Постанови не було вирішено питання про розподіл судових витрат позивача. Оскільки позовна заява судом першої інстанції залишена без задоволення, то судом не розглядалося питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої. Вказує, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, Позивачем було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом від 18.01.2019 р. № 20190118, за яким правова допомога надається на підставі гонорару. Гонорарні відносини, компенсація витрат, повязані з виконанням Договору та порядок розрахунків визначаються окремими Додатковими договорами до цього Договору. Відповідно до п.6 Додаткового договору №1 від 22.07.2019р. до вказаного договору сторони домовились, що документом, який підтверджує надання правової допомоги за Договором, є акт про надання правової допомоги, який повинен бути підписаний сторонами договору. Акт повинен бути підписаний клієнтом не пізніше п`яти робочих днів від дня отримання від адвоката і повернутий підписаний адвокату. Також зазначено, що акт наданих послуг буде наданий позивачу після ухвалення судом відповідного рішення і вступу його в законну силу. Також п. 1, 2 Додаткового договору №1 від 22.07.2019 передбачено винагороду адвоката в сумі 9000,00 гривень за ведення справи в суді першої інстанції. Пунктами 1, 2 Додатковог о договору №2 від 20.10.2020 передбачено винагороду адвоката в сумі 10000,00 гривень за ведення справи в суді апеляційної інстанції. Порядок розрахунків відбувається протягом 10 календарних днів з моменту отримання рішення суду Клієнтом (позивачем), що вступило в законну силу або протягом 20 календарних днів з моменту підписання Акту про надання правової допомоги. У поданій до суду першої інстанції позовній заяві було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс чи очікує понести у звязку з розглядом справи. Також, вказано, що докази щодо повного розміру витрат, які позивач сплатить або має сплатити у звязку з розглядом справи буде подано в порядку визначеному п.8 ст. 141 ЦПК україни. На підтвердження надання правової допомоги адвокатом за Договором Позивачу надається: договір про надання правової допомоги адвокатом від 18.01.2019 р. № 20190118; додатковий договір №1 від 22.07.2019 до договору про надання правової допомоги адвокатом; акт про надання правової допомоги від 18.02.2022 до договору про надання правової допомоги адвокатом № 20190118 від 18.01.2019 р. Вказує, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої та апеляційної інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява з додатками, заява про судові витрати з додатками, відповідь на відзив відповідача на позовну заяву з додатками, клопотання про перехід зі спрщеного в загачьне провадження клопотання про витребування доказів заява про отримання рішення суду першої інстанції апеляційна скарга на рішення першої інстанції; додаткові письмові пояснення щодо відзиву на відзив на апеляційну скаргу додаткові письмові поянення щодо додаткових пояснень відповідача всі копії документів завірені представником відповідача з дотриманням положень статті 95 ЦПК України. Крім цього, представник позивача, що провадить адвокатську діяльність з м. Одеса приймав участь у десяти судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції, що знаходяться в м. Львів. Інших представників позивачем до справи залучено не було. Зазначає, що з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, участь у судових засіданнях по справі, є прийнятним висновок, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 19000,00 гри с реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису роботи часу витраченого представником позивача на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, звертає увагу суду, що зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Окрім цього, вказує, що понесеними позивачем витрати по сплаті судового збору складають в загальному порядку 3136,32 гривень, що складається зі сплати судового збору за подання позову до Галицького районного суду м. Львів в розмірі 784,08 гривень, судового збору за подання апеляційної скарги на рішення районного суду до Львівського апеляційного суду в розмірі 2352,24 гривень. Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. З матеріалів справи вбачається, що в постанові Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року, ухваленій у даній справі, судом не було вирішено питання судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2019 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника Володимира Петровича, третя особа: Міністерство освіти та науки України, у якому просила: - визнати відрахування з університету ОСОБА_2 , студентки 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» освітнього ступеня бакалавр, яка навчається за державним замовленням з 01.10.2018 року за невиконання навчального плану незаконним та протиправним; - скасувати Наказ №2903 від 12.10.2018 року ректора Львівського національного університету ім.І.Франка Мельника про відрахування з університету ОСОБА_2 ; - визнати дії вченої ради філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка в частині відмови у наданні академічної відпустки на 2018 2019 навчальний рік ОСОБА_2 незаконними; - скасувати протокол №221/7 засідання вченої Ради філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка від 29.08.2018 року в частині відмови у наданні академічної відпустки ОСОБА_2 ; - поновити на навчанні ОСОБА_2 , студентку 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» за денною формою навчання державного замовлення. Враховуючи вказане судовий збір за подання позовної заяви підлягав сплаті у розмірі 1536,80грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи наявність двох немайнових вимог). З квитанції №73030 від 21.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тобто за одну немайнову вимогу (Т1 а.с.8). За подання апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2020 рокуОСОБА_2 слід було сплатити 2305,20 грн. судового збору. З квитанції №31161 від 21.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 1152,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (Т2 а.с.155). Крім цього, з квитанції №99023 від 01.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 1152,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (Т2 а.с.177). Враховуючи те, що постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 серпня 2020 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення про задоволення позову частково, слід сягнути з відповідача Львівського національного університету імені Івана Франка в користь позивачки ОСОБА_2 768,40 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1152,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Окрім цього, слід стягни з ОСОБА_2 в дохід держави 768,40 грн. судового збору не доплаченого за розгляд справи судом першої інстанції. Що ж стосується витрат на правову допомогу то слід вказати, що дана вимога позивача до задоволення не підлягає зважаючи на наступне. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій. Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. У заяві представниця позивача вказує, що у поданій до суду першої інстанції позовній заяві було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс чи очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Також, вказано, що докази щодо повного розміру витрат, які позивач сплатить або має сплатити у звязку з розглядом справи буде подано в порядку визначеному п.8 ст. 141 ЦПК україни. Вказане, також вбачається і з тексту позовної заяви. Разом з тим, адвокат Сухорукова М.Я., подаючи в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не вказувала, що зазначені докази будуть подані у порядку, встановленому приписами частини восьмої статті 141 ЦПК України. Тобто, у цій справі заявницею під час апеляційного перегляду не вказано про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення апеляційним судом судового рішення. Окрім цього, постанова Львівського апеляційного суду у даній справі прийнята 08 лютого 2022 року, а заява про винесення додаткового рішення про стягнення судових витратподана до Львівського апеляційного суду 03 травня 2022 року зі спливом строку, передбаченого положеннями статті 141 ЦПК України. Заявником в заяві не порушується питання про поновлення строку, передбаченого положеннями статті 141 ЦПК України. Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 або її представниці ОСОБА_1 про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення апеляційним судом судового рішення, а також порушення порядку та строків для подання відповідних доказів, колегія суддів дійшла висновку, що заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19000 грн. необхідно залишити без розгляду. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 29 вересня 2021 року в справі № 335/6384/18, від 03.11.2021 року у справі №757/35116/19-ц. Керуючись ст.ст. 270, 258-259 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а: заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі задовольнити частково. Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника Володимира Петровича, третя особа: Міністерство освіти та науки України про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладудодаткове судове рішення, яким сягнути з Львівського національного університету імені Івана Франка в корись ОСОБА_2 768,40 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1152,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Стягни з ОСОБА_2 в дохід держави 768,40 грн. судового збору не доплаченого за розгляд справи судом першої інстанції. Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19000 грн. залишити без розгляду. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 13 червня 2022 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: С.М. Копняк Р.В. Савуляк