Постанова Київський апеляційний суд № 756/19087/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 756/19087/21 провадження номер: 22-ц/824/5464/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Желепи О.В., (суддя - доповідач), суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф., за участю секретаря - Ковальової В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року у складі судді Андрейчука Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Валерій Вікторович, ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у с т а н о в и в: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив: - визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 505 від 26.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В. В. Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого написузареєстрованого в реєстрі за № 505 від 26.10.2021, вчиненого приватним нотаріусом Рудиком В. В. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 рокузадоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 26 жовтня 2021 року № 505, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком Валерієм Вікторовичем, яким запропоновано у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 17 вересня 2008 року № 014/9408/74/77/77137 звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В апеляційній скарзі представник АТ «Райффайзен Банк» просить скасувати вказану ухвалу та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на необґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття зазначеного ним заходу, неврахування тієї обставини, що боржниками в рамках виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису є не тільки позивач, але і інші особи, неврахування судом співмірності такого заходу позовним вимогам. Крім того зазначає, що судом не встановлено неправомірних дій приватного нотаріуса при вчиненні виконавчого напису, унаслідок чого суд першої інстанції вирішив питання про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису всупереч вимогам закону та з порушенням норм процесуального права без застосування зустрічного забезпечення. На адресу Київського апеляційного суду 07 червня 2022 року надійшла заява від представника АТ "Райффайзен Банк" - Саух К.О., в якій він просить проводити судове засідання без участі представника банку. У заяві від 02.06.2022 ОСОБА_1 не погоджується з вимогами апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк», заперечуючи проти її задоволення та просить провести судове засідання без його присутності. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились , про розгляд справи повідомлялись належним чином, не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи є дата складання повного судового рішення. Відповідно до положень частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Установлено, що в грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 505 від 26.10.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В. В., за яким боржником є ОСОБА_1 - майновий поручитель ОСОБА_2 . Указаним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка є власністю ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зазначав, що 17.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/9408/74/77137. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Кредитним договором між Банком та ним ( ОСОБА_1 ) укладено Договір іпотеки від 17.09.2008 р., за умовами якого Іпотекодавці передають Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . 10.12.2021 він дізнався про відкриття 19.11.2021 виконавчого провадження № 67597516 на підставі виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за №505 виданого 26.10.2021 р. приватним нотаріусом Рудик В.В., яким вимагається звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки Банк вже скористався своїм правом на стягнення заборгованості за кредитним договір №014/9408/74/77137 від 17.09.2008, що підтверджується рішеннями Оболонського районного суду м. Києва від 16 березня 2012 року ( справа №2-7/12), а також неодноразово звертався з позовами про звернення стягнення на предмет іпотеки, проте рішеннями Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2/2605/6831/2012, Вишгородського районного суду Київської області від 07.11.2018 у справі №363/5032/17, у задоволенні позовів було відмовлено. Крім того Банк звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису із суттєвим пропуском строку позовної давності. Заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 мотивував тим, що в разі невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 26 жовтня 2021 року № 50, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В., може ускладнитись ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду ( частини 1,2 статті 149 ЦПК України). Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, може застосовуватись судом, як захід забезпечення позову. Системний та логічний аналіз зазначених норм у їх сукупності свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. При цьому він виступає як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду та є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта. Відповідно до Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 26 жовтня 2021 року № 50, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудиком В.В., може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки до нього суд першої інстанції прийшов з дотриманням норм матеріального та процесуального права . Установлено, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки ОСОБА_1 , звернувшись до суду із даним позовом оспорює право АТ «Райффайзен Банк» на звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, обґрунтовуючи його наявністю судових рішень, а також пропуском строку позовної давності. У постанові від 05 лютого 2020 року справі № 490/3925/19 (провадження № 61-13546св19) Верховний Суд дійшов висновків, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Також Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 (провадження № 61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню. Законом передбачений такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку. За обставинами даної справи боржник оскаржує правомірність отримання стягувачем виконавчого документу - виконавчого напису нотаріуса. За таких обставин висновок районного суду про обґрунтованість заяви про забезпечення позову відповідає як обставинам справи так і вимогам закону. Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття зазначеного ним заходу, неврахування тієї обставини, що боржниками в рамках виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису є не тільки позивач, але і інші особи, неврахування судом співмірності такого заходу позовним вимогам, на увагу не заслуговують, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо законності виконавчого напису, на підставі якого відкрито виконавче провадження, а можливе задоволення даного позову може виключити повністювиконання виконавчого напису , зареєстрованого за № 505 від 26.10.2021, який є предметом даного позовута за яким боржником є ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції вважає, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а заявлений позивачем захід забезпечення позову відповідним видом забезпечення заявленим позовним вимогам, передбаченим пунктом 6 частини 1 статті 150 ЦПК України. Колегія суддів звертає увагу на наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами та враховує, що застосування судом процесуальних засобів має тимчасовий характер та гарантує можливість реалізації позовних вимог, сприяє збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта. Аргументи апеляційної скарги АТ «Райффайзен Банк» про те, що судом не встановлено неправомірних дій приватного нотаріуса при вчиненні виконавчого напису, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки фактично є запереченням сторони по суті позову. На стадії розгляду питання про забезпечення позову, суд не вирішує питання обгрунтованості заявлених позовних вимог. На даний час предметом розгляду судом апеляційної інстанції є законність ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. При цьому, відповідно до частини 1 статті 154 ЦПК України суд має право вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, зустрічне забезпечення, тобто це є правом суду, а не його обов`язком. Обставин, визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим і у вказаній частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. За таких обставин, ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для скасування якої відсутні. Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий О.В. Желепа Судді: В.А.Кравець О.Ф.Мазурик