Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/12755/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4006/25 Справа № 204/12755/24 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффазен Банк» про відшкодування збитків, - за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффазен Банк», на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід 21 січня 2025 року про забезпечення позову, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 26.12.2024 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник Гусакова О.Б. звернулась до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Райффазен Банк» про відшкодування збитків у розмірі 48690 грн. Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, мотивовану тим, що відповідач нараховує відсотки за користування кредитними коштами, розмір яких вже складає 2261,67 грн., що відображається у довідці про стан кредиту та звіті відповідача. Вважає, оскільки наразі справу не вирішено по суті, є необхідність у забезпечені позову шляхом заборони нараховувати відсотки за кредитним договором, оскільки якщо це не зробити, то Банк продовжуватиме нараховувати відсотки. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід 21 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Гусакова Оксана Борисівна про забезпечення позову у цивільній справі № 204/12755/24 задоволено. Вжито заходів для забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Райффазен Банк», ЄДРПОУ 14305909 (01011 м.Київ, вул.Алмазова, бд.4-А) вчиняти дії спрямовані на нарахування відсотків за кредитним договором № 010-RO-82-298189944 від 18.10.2024 року, укладеного на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до розгляду цивільної справи по суті та набранням чинності судового рішення. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 29.01.2025 року АТ «Райффазен Банк» подана апеляційна скарга, в якій просить ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід 21 січня 2025 року скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Наведеним вимогам закону, заява позивача про забезпечення позову не відповідає. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 21.02.2025 року до Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гусакова О.Б. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффазен Банк» залишити без задоволення. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Акціонерного товариства «Райффазен Банк» адвокат Дьоміна Н.Ю. доводи апеляційної скарги підтримала. Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гусакова О.Б. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Підстав, щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову, оскільки існує ймовірність того, що відповідач може вчиняти дії спрямовані на нарахування відсотків за кредитним договором № 010-RO-82-298189944 від 18.10.2024 року. Позивачка звернулась до суду з позовом саме тому, що вона не користувалась кредитними коштами відповідача, а тому заборона нарахування процентів на кредитні кошти, якими не користувалась позивачка, на час розгляду справи у суді, є адекватним позову засобом забезпечення позову. Отже, з метою охорони матеріально - правових інтересів позивача, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Райффазен Банк» вчиняти дії спрямовані на нарахування відсотків за кредитним договором № 010-RO-82-298189944 від 18.10.2024 року, укладеного на ім`я ОСОБА_1 . Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффазен Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськавід 21 січня 2025 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 11.03.2025 року. Судді: