Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/10125/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 року справа №200/10125/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №200/10125/21 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просила: -визнати протиправним і скасувати рішення №103 про відмову в призначенні пенсії; -зобов`язати зарахувати до пільгового стажу період роботи у КП «Близнюківська ЦРЛ» з 19 січня 2011 року по 30 квітня 2014 року на посаді рентгенлаборнта і період роботи у комунальному закладі охорони здоров`я «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» з 1 травня 2014 року по теперішній час (на момент подання цього позову) на посаді рентгенлаборанта кабінету комп`ютерної томографії відділу променевої діагностики з дати звернення; -зобов`язати призначити, нарахувати, виплатити і в подальшому виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1. В обрунтування позову зазначила, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на невідповідність професії в пільговій довідці з професіями, атестованими на підприємстві, оскільки накази з місця роботи та пільгова довідка підтверджують наявність та відповідність в переліку посад рентгенолаборантів/рентген-лаборантів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.02.2021 № 103 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( з дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.02.2021 № 1776 і зарахувати до її пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи: з 19 січня 2011 року по 30 квітня 2014 року та з 1 травня 2014 року по 4 серпня 2021 року (на момент звернення до суду), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі 1454 грн. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. В наданій позивачем довідці на підтвердження пільгового стажу виявлена невідповідність вимогам постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року, а саме: в довідці відсутня інформація про дату та номер наказу, яким затверджено результати атестації робочих місць за умовами праці. Розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою не є співмірним зі складністю справи, об`єму наданих послуг тощо. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) Позивач ОСОБА_1 22 лютого 2021 року звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1 (а.с.16) Рішенням №103 від 26.02.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с.20-21) Пенсійним органом в рішенні зазначено, що пільгова довідка №430/01 від 22.02.2021 про підтвердження наявного трудового стажу, надана «Обласною лікарнею інтенсивного лікування м. Маріуполя», не відповідає вимогам діючої Постанови КМУ від 24.06.2016 № 461, а саме невідповідність професії в пільговій довідці з професіями, які атестовані на підприємстві. У довідці №50 від 18.11.2020 про підтвердження наявного трудового стажу, наданій КП «Близнюковською центральною районною лікарнею» відсутня інформація про дату та номер наказу, яким затверджено результати атестації робочих місць за умовами праці, на підставі яких надаються відомості про стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про періоди роботи позивача: -з 19.01.2011 по 30.04.2014 в комунальному підприємстві «Близнюківська центральна районна лікарня» на посаді рентгенлаборанта; -з 01.05.2014 року в комунальному закладі Маріупольська міська лікарня № 2 на посаді рентгенлаборанта рентгенвідділення; -з 27.07.2015 переведена на посаду рентгенлаборанта кабінету комп`ютерної томографії відділення променевої діагностики в комунальному закладі Маріупольська міська лікарня № 2 (а.с.36-38) Довідка № 430/01-10 від 22.02.2021 року, видана Комунальним некомерційним підприємством «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», свідчить, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» за період з 01.05.2014 по 02.08.2016, і з 20.04.2017 по теперішній час, виконувала роботи на рентгенологічному апараті, під час яких відбувається іонізація повітря, внаслідок чого в повітрі робочої зони з`являються токсичні речовини - озон, окис озоту, на посаді рентгенолаборанта, що передбачена Списком № 1, розділ ХІХ (а.с.22) Довідка № 50 від 18.11.2020 року, видана комунальним підприємством «Близнюківська центральна районна лікарня», свідчить, що позивач працювала повний робочий день в комунальному підприємстві «Близнюківська центральна районна лікарня» і за період з 19.01.2011 по 30.04.2014 виконувала роботу рентген лаборанта протягом повного робочого дня, в особливо шкідливих умовах, на посаді рентгенлаборанта, що передбачено Списком № 1, розділ ХІХ, підрозділ 19, код КП 02002670 (а.с.22 зворотний бік) Наказом Комунального підприємства Маріупольська міська лікарня № 2 від 25.06.2010 № 343 про підсумки атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах рентген-лаборантів (а.с.23) Наказом Комунального підприємства «Маріупольська міська лікарня № 2» від 02.07.2015 № 350 про підтвердження прав на пільгове пенсійне забезпечення Списку № 1 та Списку № 2 підтверджено право на пенсію на пільгових умовах рентген-лаборантів рентгенологічного відділення і рентгенологічного кабінету (а.с.27-28) Наказом Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь № від 20.04.2017 № 300 про результати позачергової атестації робочих місць за Списком № 1 щодо пільгового виходу на пенсію рентген лаборантів підтверджено право на пенсію на пільгових умовах рентген-лаборантів рентгенологічного відділення і рентгенологічного кабінету та кабінету комп`ютерної топографії (а.с.30) Наказом Комунального некомерційного підприємства «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» від 26.06.2020 № 549 про результати чергової атестації робочих місць та підтвердження прав щодо пільгового виходу на пенсію за Списком № 1 і № 2, встановлення доплат та компенсацій, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах рентгенлаборантів, рентгенлаборантів рентгенологічного кабінету та кабінету комп`ютерної топографії (а.с.29) Наказом Комунального підприємства «Близнюківська центральна районна лікарня» від 10.05.2011 № 90 про результати атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах рентгенлаборантів (а.с.26) Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що записи в трудовій книжці позивача та уточнюючі довідки підтверджують пільговий характер роботи позивача в спірні періоди. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: (…) 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року. На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включено: молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) (розділ XIX. Охорона здоров`я). До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включено: молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) (розділ XIX. Охорона здоров`я). До Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 : молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); працівники закладів охорони здоров`я, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, а також на гамма-терапевтичних апаратах; рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюорографічних кабінетах. Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що органі ПФУ мають великий обсяг прав та обов`язків при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Отже, пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися. Як свідчать матеріали справи трудової книжкою позивача та уточнюючими довідками підтверджено пільговий характер роботи ОСОБА_1 в КП «Близнюківська ЦРЛ» з 19 січня 2011 року по 30 квітня 2014 року на посаді рентгенлаборнта і в комунальному закладі охорони здоров`я «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» з 1 травня 2014 року по теперішній час на посаді рентгенлаборанта кабінету комп`ютерної томографії відділу променевої діагностики з дати звернення. Зазначені посади передбачені Списками N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими відповідними постановами КМУ у періоди роботи позивача на цих посадах. Відповідними наказами Комунального некомерційного підприємства «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» та Комунального підприємства «Близнюківська центральна районна лікарня» про результати атестації робочих місць та підтвердження прав щодо пільгового виходу на пенсію за Списком № 1 і № 2, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах рентгенлаборантів, рентгенлаборантів рентгенологічного кабінету та кабінету комп`ютерної топографії, тобто підтверджено право позивача, яка працювала на таких посадах, на пенсію на пільгових умовах за Списком №1. Суд не приймає доводи апелянта на відсутність у довідці № 50 від 18.11.2020 посилання на певні накази про атестацію робочих місць, оскільки сукупність наданих позивачем документів, у томи числі і накази про атестацію робочих місць, підтверджують, що в періоди роботи в КП «Близнюківська ЦРЛ» з 19 січня 2011 року по 30 квітня 2014 року і в комунальному закладі охорони здоров`я «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» з 1 травня 2014 року по теперішній час позивач працювала на посадах, які передбачені Списком №1. Крім того, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні уточнюючих довідок, тому відсутні підстави для неврахування спірних періодів до пільгового стажу позивача. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу роботи, - не відповідають вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірними, а тому суд першої інстанції вірно, з огляду на обрання ефективного способу захисту порушеного права позивача, скасував рішення відповідача з зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.02.2021 № 1776 та зарахувати до її пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи: з 19 січня 2011 року по 30 квітня 2014 року та з 1 травня 2014 року по 4 серпня 2021 року. Щодо стягнення з відповідача судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою суд зазначає наступне. Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України). Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України). Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Квитанцією № 73508 від 14.08.2021 підтверджено, що позивачем сплачено 908,00 грн судового збору за подання позову. До позову додано копію ордера серія ДН №015509, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 01/100 від 03.08.2021, що посвідчує повноваження адвоката Затворницької Олени Миколаївни. Також надано договір про надання правничої допомоги № 01/100 від 03.08.2021, укладений між позивачем та адвокатом Затворницькою Оленою Миколаївною, який свідчить, що сторони погодились, що вартість послуг визначається у додатках до його договору з детальним описом виконаних робіт. Згідно з додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01/100 від 03.08.2021 вартість послуги - складання адміністративного позову та направлення до суду складає 2 000,00 грн; вартість послуги - «складання відзиву на заперечення проти позову» складає 1 000,00 грн. Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 04.08.2021 за договором № 01/100 від 3 серпня 2021 року, виконавець адвокат Затворницька Олена Миколаївна надала, а Пожуєва О.А. прийняла юридичні послуги - складання та подання адміністративного позову до суду, вартість якої складає 2000,00 грн, на виконання якої витрачено 2 години. З врахуванням наданих доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу за складання адміністративного позову, що позивачем не надано доказів надання правничої допомоги щодо «складання відзиву на заперечення проти позову», підтвердження витрат по сплаті судового збору, з огляду на часткове задоволення позову я, як наслідок, необхідність застосування принципу пропорційності стягнення судових витрат, - суд першої інстанції правильно визначив суму витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1454,00 грн, з яких 1000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви та направлення до суду; 454,00 грн - витрати по сплаті судового збору. В контексті наведеного апеляційний суд звертає увагу апелянта, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Однак відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. Суд таких обставин також не встановив. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №200/10125/21- залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі №200/10125/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 15 червня 2022 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України. Повне судове рішення складено 15 червня 2022 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар І.В. Геращенко