Постанова 4812 № 490/764/22

15.06.22 33/812/87/22 Справа №490/764/22 Провадження № 33/812/87/22 Категорія: ст. ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 15 червня 2022 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Базовкіної Т.М., із секретарями судового засідання - Ковальським Є.В., Чистою В.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Войтовського С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Войтовського Сергія Сергійовича на постанову, яку ухвалив Центральний районний суд міста Миколаєва під головуванням судді Тішка Д.А. у приміщенні цього суду 27 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком один рік, у с т а н о в и в: 31 січня 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №201812 від 22 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, відповідно до якого 22 січня 2022 року, близько 00 год. 30 хв. в м. Миколаєві, Центральний район, вул. Веселинівська, 55, а саме на парковці САТП 1402, водій транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не дотримався бокового інтервалу та здійснив наїзд на транспортний засіб, що стояв поруч без водія, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2.3б та 13.1 Правил дорожнього руху. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №201813від 22 січня 2022 року, 22 січня 2022 року близько 00 год. 40 хв. водій транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував у м. Миколаєві, по вул. Весиліновська 55, а саме - на парковці САТП 1402, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мова, порушення координації рухів) та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 неодноразово викликався, однак до суду не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Справу суд розглянув за участі його захисника Войтовського С.С., який повідомив, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень не визнає та пояснив суду, що ОСОБА_1 рухався транзитом через м. Миколаїв, де в нього виникла несправність, так як вийшла з ладу помпа, він заїхав на автостоянку м. Миколаєві, по вул. Веселинівська 55, де 21 січня 2022 р. зупинив транспортний засіб «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_2 , це було близько 8-9 години вечора. Він сходив в СТО, воно було закрито, тоді він пішов в кабіну та ліг спати. Після цього у ОСОБА_1 виникла сварка з охоронцем стоянки через неправильне паркування. Близько 12 години приїхали працівник поліції та почали витягувати його з авто та вказували що він потрапив в ДТП та перебуває в стані алкогольного сп`яніння, він був розгублений та не знав, що робити. Працівники поліції склали протокол та поїхали. Вранці ОСОБА_1 прокинувся та поїхав далі відвозити вантаж. В подальшому зі скаргами на дії патрульної поліції він не звертався. Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2022 року адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП № 490/764/22 та ч. 1 ст. 130 КУпАП №490/765/22 об`єднано в одне провадження з наданням справам загального номеру 490/764/22. Постановою того ж суду від 27 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Войтовський С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, зокрема вказував, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої або інші речовини, які б могли перешкоджати керуванню транспортним засобом, з 21 по 23 січня 2022 року. В період часу з 12 год. 05 хвил. 21 січня 2022 року по 05 год. 00 хвил. 22 січня 2022 року автомобіль «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_2 , не здійснював рух і знаходився на стоянці у зв`язку з технічною несправністю, що підтверджується даними GPS трекера, що знаходиться на цьому транспортному засобі. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а погоджувався пройти такий огляд за допомогою алкотестра «Драгер» або в медичному закладі. У свою чергу, поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини апелянта. Також, зазначив, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я, а водія не відстороняли від керування транспортним засобом, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП. Показання, які було відібрано лише у одного свідка ОСОБА_2 , не узгоджуються з протоколом, що ставить під достовірність наданих до суду матеріалів, тоді як при наявності суперечливих показань свідка суд не викликав і не допитав цю особу у судовому засіданні, у зв`язку з чим такі письмові пояснення не можна вважати доказами. В апеляційній скарзі адвокат наголошував на тому, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, а усі його зауваження залишили без уваги. Щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, апелянт посилається не те, що в судовому засіданні не було об`єднано справи за статтями 124 та ч. 1 статті 130 КУпАП в одне провадження, та 27 квітня 2022 року розглядалась справа тільки за ч. 1 статті 130 КУпАП, тому суд не міг посилатися на докази з матеріалів по статті 124 КУпАП. ОСОБА_1 не погоджувався розглядати без його участі справу за статтею 124 КУпАП. Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та частиною 1 статті 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає, що вони ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП). Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Щодо розгляду судом матеріалів справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Висновок суду першої інстанції щодо доведеності викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення серія ААБ №201812 від 22 січня 2022 року правопорушення ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Так, згідно зазначеного протоколу ОСОБА_1 ставиться у провину, що він порушив вимоги пунктів 2.3б та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила), і, як наслідок, вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Згідно пункту 2.3 «б» Правил для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 13.1 Правил передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Порушення ОСОБА_1 зазначених пунктів Правил та вчинення ним інкримінованого йому правопорушення підтверджується: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №201812 від 22 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого 22 січня 2022 року, близько 00 год. 30 хв. в м. Миколаєві, Центральний район, вул. Веселинівська, 55, а саме на парковці САТП 1402, водій транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на іншій транспортний засіб, що стояв поруч без водія, у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, складеною 22 січня 2022 року, в якій схематично відображено розташування транспортних засобів «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , та «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди, напрямок руху транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , місце зіткнення цих транспортних засобів, характер та локалізація пошкоджень, яких зазнали транспортні засоби внаслідок ДТП, відповідно до яких внаслідок зіткнення у транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджений передній лівий бампер, у транспортного засобу «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , пошкоджено передній бампер з правої сторони; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який працює охоронцем, відповідно до яких 22 січня 2022 року в 00 годин 30 хвилин, водій транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснював рух по автостоянці та зіткнувся з транспортним засобом «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. За такого, є доведеним належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення маневру на стоянці в порушення правил 2.3 «б», 13.1 Правил був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , що стояв поруч без водія, що призвело до пошкодження транспортних засобів та завдання матеріальної шкоди. Дії водія ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення. Апеляційна скарга не містить доводів щодо спростування обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серія ААБ №201812 від 22 січня 2022 року. Нові доводи, які були наведені захисником Войтовським С.С. під час судового засідання апеляційним судом не приймаються з огляду на положення частини 7 статті 294 КУпАП щодо меж апеляційного перегляду справи. Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги щодо порушень при розгляді судом справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 124 КУпАП. Так, посилання апелянта на те, що судом не було об`єднано справи за статтями 124 та ч. 1 статті 130 КУпАП в одне провадження, спростовується змістом ухвали судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2022 року про об`єднання в одне провадження під спільним номером 490/764/22 двох проваджень (а.с. 43). Доводи про те, що 27 квітня 2022 року розглядалась справа тільки за ч. 1 статті 130 КУпАП, є хибними, оскільки в постанові суду, яка переглядається, викладені висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 як правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, так і статтею 124 КУпАП. Щодо того, що ОСОБА_1 не погоджувався розглядати без його участі справу за статтею 124 КУпАП, не можуть бути взяті до увагу, оскільки згідно з матеріалами справи, він був обізнаний про розгляд в суді відповідного протоколу, що підтверджується заявою його захисника про перенесення слухання з 25 лютого на іншу дату (а.с. 14), і будь-яких заперечень стосовно подальшого розгляду ту по суті обвинувачення суду не надавав. З оскаржуваної постанови вбачається, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові суду першої інстанції. Однак, висновок суду про наявність підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, є помилковим. Частинами 1, 2 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Постанова, яка переглядається, ухвалена судом першої інстанції 27 квітня 2022 року щодо правопорушення, яке відбулося 22 січня 2022 року, тобто після спливу визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. Встановивши, що на день ухвалення оскаржуваної постанови закінчилися передбачені статтею 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, у відповідності до приписів пункту 7 статті 247 КУпАП суд повинен був, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, закрити провадження у справі. Зважаючи на положення частини 7 статті 294 КУпАП про те, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, є підстави для зміни постанови суду першої інстанції в частині змінити, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття в цій частині провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Щодо розгляду судом матеріалів справи щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він відмовився на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Такий висновок суду першої інстанції є правильним. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №201813 від 22 січня 2022 року, 22 січня 2022 року близько 00 год. 40 хв. водій транспортного засобу «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував у м. Миколаєві, по вул. Весиліновська 55, а саме - на парковці САТП 1402 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мова, порушення координації рухів), та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та від надання пояснень при складанні протоколу ОСОБА_1 відмовився. Свою винуватість у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 згідно письмових та усних заперечень його захисника на протокол про адміністративне правопорушення, наданих до суду першої інстанції, не визнав. Між тим, достовірність викладених у протоколі відомостей, зокрема, факт відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - як поліцейськими на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я також підтверджено іншими доказами: відеозаписами правопорушення з нагрудного відеореєстратора працівника поліції №470563, які досліджувались судом першої інстанції та в судовому засіданні суду апеляційної інстанцій, і в яких зафіксовані усі викладені в протоколі серії ААБ №201813 від 22 січня 2022 року обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, що ОСОБА_1 , який на місці зупинки висловлював згоду пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, але з кабіни транспортного засобу не вийшов, що унеможливило проведення такого огляду. Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог частини 2 статті 266 КУпАП. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як працівниками поліції за допомогою спеціального засобу, так і у закладі охорони здоров`я, що підтверджено фіксацією технічними засобами відеозапису, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. При цьому суд вірно дав оцінку усім запереченням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За такого доводи апеляційної скарги щодо помилкового встановлення судом обставин адміністративного правопорушення та про недотримання працівниками поліції під час складання протоколу вимог закону не заслуговують на увагу та відхиляються. Тому відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №201813 від 22 січня 2022 року не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Аргументи апеляційної скарги апеляційним судом не приймаються. Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом 22 січня 2022 року за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд їх відхиляє. Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, коли особі інкремінується керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом. За пунктом 1.10. Правил водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , встановлений судом при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №201812 від 22 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за наслідками якого його визнано винним у вчиненні цього правопорушення, а саме, що 22 січня 2022 року в 0 год 30 хвил. ОСОБА_1 близько 00 год. 30 хв. в м. Миколаєві, Центральний район, вул. Веселинівська, 55, а саме на парковці САТП 1402, керуючи транспортним засобом «Renault Premium 450», номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався бокового інтервалу та здійснив наїзд на іншій транспортний засіб. Тобто ОСОБА_1 виконував функції водія. Щодо відсутності у матеріалах справи направлення водія на огляд до медичного закладу, то таке не свідчить про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки відповідно до змісту положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складається поліцейським у разі відмови пройти такий огляд на місці зупинки, або у разі незгоди із результатами огляду за допомогою спеціальних технічних засобів, який проведений поліцейським, та згоди водія пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Оскільки ОСОБА_1 не погодився пройти огляд на стан сп`яніння а ні на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а ні у закладі охорони здоров`я, складання направлення водія на огляд до медичного закладу не було необхідним. Щодо відсутності двох свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно частини 2 ст. 266 КУпАП (у редакції закону № 1231-IX від 16 лютого 2021 року, який був чинним на день складання протоколу про адміністративне правопорушення) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. За такого норма закону не розділяє порядок фіксації проведення огляду на стан сп`яніння та відмови від проведення такого огляду. Тому не можна погодитись із твердженням апелянта про необхідність залучення свідків при фіксації факту відмови водія, тоді як при проходженні такого огляду їх присутність не є обов`язковою. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погоджувався пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Так з відеозапису камери працівника поліції видно, що ОСОБА_1 на пропозиції працівника поліції щодо проходження медичного на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу спочатку відмовлявся, в подальшому давав згоду на такий огляд, але його фактичні дії, а саме - не бажання виходити із транспортного засобу, свідчать про ухиляння від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому, такі дії ОСОБА_1 були правильно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3). Відсутність у справі безперервного відеозапису з нагрудної камери поліцейського не спростовує наведених обставин та не ставить під сумнів встановлені судом першої інстанції обставини щодо факту відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є неналежним доказом. Доводи захисника Войтовського С.С. про невідповідність дій поліцейських з оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП вимогам закону, оскільки ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки законом не передбачено, що в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим відсторонення від керування транспортним засобом. Також не відсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не є свідченням того, що водій не мав ознаки алкогольного сп`яніння. Щодо заперечення факту роз`яснення поліцейським прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то відсутність фіксації такого на відеозапису з нагрудної камери поліцейського не спростовує сам факт роз`яснення прав, що відображено у протоколі про притягання ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Також є хибними і не приймаються доводи апеляційної скарги про незрозумілість і неконкретність звинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, у протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, «від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі категорично відмовився», що відповідає об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого частиною статті 130 КУпАП. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Апеляційний суд вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інспекторами поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, та не допущено порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі. Будь-які інші доводи апелянта, сприймаються апеляційним судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли спростувати його причетність до вказаних правопорушень, суду не надано. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та відмову особи від проходження у встановленому порядку освідчення на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено п.2.5 Правил дорожнього руху, жодним чином не спростовано. Тому, підстав для скасування постанови суду в цій частині, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Войтовського Сергія Сергійовича залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27 квітня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування всіма видами механічних транспорт них засобів строком один рік, змінити. Доповнити постанову суду абзацем наступного змісту: «Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна