Ухвала КЦС ВС № 2/0906/739/2011
від 09.06.2022 · ЦивільнаУхвала 09 червня 2022 року м. Київ справа № 2/0906/739/2011 провадження № 61-4884 ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання частково недійсним договору іпотеки, ВСТАНОВИВ: Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року у задоволенні позову ПАТ «Банк «Київська Русь» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року за апеляційною скаргою ПАТ «Банк «Київська Русь» рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме об`єкт незавершеного будівництва одноповерхового будинку, готовністю 64%, який розташований по АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 , шляхом його продажу з публічних торгів, та за рахунок одержаних від реалізації коштів задовольнити вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» на суму 2 934 512,78 грн і стартова ціна якого повинна становити цю суму боргу. У зустрічному позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю позовних вимог. 31 травня 2022 року ОСОБА_1 , яка не брала участі в справі, але вважала, що її права та інтереси порушені, надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанцій, у якій просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову ПАТ «Банк «Київська Русь»з підстав порушення норм процесуального права. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується, як з рішенням суду першої інстанції, так і з постановою суду апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції також, на думку заявника, без залучення її до справи вирішив питання про її права та обов`язки. Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. У частині четвертій статті 389 ЦПК України передбачено, що особа, яка не брала участі в справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Таким чином, тлумачення частин першої та четвертої статті 389 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що за загальним правилом касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки лише після розгляду судом апеляційної інстанції її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Як виняток, допускається оскарження постанови апеляційного суду у касаційному порядку, якщо безпосередньо судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, особи, яка не брала участі у справі. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою має безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, а також у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 917/1697/20, від 09 липня 2019 року у справі № 01/1494 (14-01/1494) та інших. В касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що вона є позичальником грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн за кредитним договором від 06 червня 2011 року, внаслідок невиконання якого на майно іпотекодавця ОСОБА_2 звернуто стягнення оскаржуваним судовим рішенням. Оскільки суд першої інстанції не залучив її до участі у справі, вона як позичальник у спірних правовідносинах не може спростувати розмір заборгованості, заявленої кредитором до стягнення. Таким чином, суди попередніх інстанцій вирішили питання про розмір її кредитної заборгованості, не залучивши до участі у справі, тому просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржувала в апеляційному порядку рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року матеріали касаційного провадження не містять. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не була учасником справи, з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі в справі, до апеляційного суду не зверталася, а порушує питання про оскарження у касаційному порядку рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року, яке не було об`єктом перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2012 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про визнання частково недійсним договору іпотеки. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара