Ухвала КЦС ВС № 761/624/21

УХВАЛА 09 червня 2022 року м. Київ справа № 761/624/21 провадження № 61-4888ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Хомичем Іваном Олександровичем на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ : У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про відшкодування 65 237,6 грн майнової шкоди, а саме упущеної вигоди, в зв`язку з невчасною виплатою одноразової грошової допомоги. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року в складі судді Рибак М. А., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в складі колегії суддів Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф., у задоволенні позову відмовлено. 31 травня 2022 року ОСОБА_1 через представника засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у справі № 761/624/21 становить 65 237,6 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною у силу вимог закону. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутній висновок Верховного Суду про те, чи обмежена виплата одноразової грошової допомоги, передбачена постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975, строком; чи можливе прострочення виплати одноразової грошової допомоги та який строк є розумним для здійснення такої виплати; справа має виняткове значення для позивача, оскільки він є пенсіонером та особою з інвалідністю, для якої вчасне отримання від держави коштів дозволило б компенсувати затрати на лікування. При цьому не обґрунтовує та не надає докази того, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення. Посилання у касаційних скаргах на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду з оскарженими судовими рішеннями, й, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга має виняткове значення чи становить значний суспільний інтерес. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Хомичем Іваном Олександровичем на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук