Ухвала КЦС ВС № 761/11341/20

УХВАЛА 03 листопада 2021 року м. Київ справа № 761/11341/20 провадження № 61-17449ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом та просила зобов'язати відповідача забезпечити проведення обстеження будинку АДРЕСА_1 , що включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устаткування), що характеризують експлуатаційну надійність об`єкта, шляхом залучення відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, або підприємств, установ чи організацій, у складі яких є відповідальні виконавці таких робіт та відображення результатів проведеного обстеження у паспорті об`єкта будівництва, а також вжити обгрунтованих заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації зазначеного будинку за результатами проведення вказаного обстеження. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року в складі судді Рибака М. А., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року в складі колегії суддів Савченка С. І., Верланова С. М., Кашперської Т. Ц., у задоволенні позову відмовлено. 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про зобов`язання вчинити дії. Справа № 761/11341/20 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Посилання у касаційній скарзі на підпункт б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а саме на те, що відповідач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, щодо начебто відсутності у відповідача обовязку забезпечити проведення обстеження будинку, при розгляді іншої справи, не беруться до уваги, оскільки ОСОБА_1 не зазначає, які саме обставини, що встановлені оскарженими судовими рішенням, вона позбавлена можливості спростувати при розгляді іншої справи та яким саме судовим рішенням такі обставини встановлені. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судове рішення Верховного Суду має унеможливити необґрунтовані відмови в задоволенні позовів про зобов`язання управителів багатоквартирного будинку забезпечити проведення обстеження будинку після закінчення гарантійного строку та має надати висновок щодо питання застосування Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 8 Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12 квітня 2017 року. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, в чому саме касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук