Постанова Київський апеляційний суд № 361/277/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №361/277/20 Головуючий у І інстанції - Петришин Н.М. апеляційне провадження №22-ц/824/1215/22 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- встановив: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.05.2012 р. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 12 500 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.08.2013 року. Позивач зазначає, що спадкоємці ОСОБА_4 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 01.08.2013 року по 01.02.2014 року. Зі спадкодавцем постійно проживали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину. 26.07.2018 року АТ КБ «Приват Банк» до Броварської районної державної нотаріальної контори направлена претензія кредитора, а 12.09.2019 року до спадкоємців (відповідачів) направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не вчинено. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 17 травня 2012 року становить 12 454, 96 гривень. Позивач просить стягнути із відповідачів вказану суму боргу та суму судового збору. 26 травня 2020 року від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли заяви про закриття провадження у зв`язку з пропуском строку позовної давності. 20 липня 2020 року від АТ КБ «Приват Банк» надійшла відповідь на заяву, в якій позивач заперечив проти пропущення строку позовної давності, оскільки відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки збільшений до 50 років. Зазначено, що кредитна картка є поновлюваною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 05.2016 року, а позивач звернувся до суду 08.01.2020 року - до спливу строку позовної давності. Враховуючи викладене, просили позовні вимоги задовольнити. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що за ч.3 ст1281 ЦК України, якщо кредитор спадкоємця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного доку від настання строку вимоги. Вказує, що відповідно до п.189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. №283/8882, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений ст.1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту. Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. Вказує, що зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 р. у справі №495/1933/15-ц. Згідно обставин справи, боржник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Останнє користування карткою відбулося 30.09.2013 року тобто після його смерті. Із претензією кредитора до Броварської районної державної нотаріальної контори, позивач у справі звернувся 24 лютого 2014 року На підставі вищенаведеного у сукупності, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не спростованого стороною відповідача та судом першої інстанції- правові підстави для висновку про пропущення позивачем у справі строків пред`явлення вимог кредитора за положеннями вищезгаданої ч.З ст.1281 ЦК України-відсутні, оскільки Боржник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з кредиторською вимогою Позивач звернувся 24.02.2014року в межах сроку встановленого ч.З ст. 1281 ЦК України. Щодо передбачуваного очікуваного та можливого висновку апеляційного суду щодо недоведеності наявності, складу та вартості спадкового майна, який унеможливить задоволення позову позивача, останній наголошує та наполягає під час апеляційного розгляду справи врахувати,що покладення на позивача у судових справах за подібних правовідносин тягару доказування складу, вартості, тощо, спадкового майна, - є неправомірним, оскільки інформація щодо фізичної особи - власника майна, її майновий стан, у тому числі обсяг успадкованого майна відповідно до Закону країни "Про інформацію"є конфіденційною, тобто інформацією з обмеженим доступом, тримання такої інформації у даному випадку можливе лише за відповідним судовим рішенням про задоволення вимог кредитора, на підставі якого склад майна та визначення його вартості буде визначено та встановлено на стадії його примусовоговиконання в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження» Враховуючи викладене просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне. Судом встановлено, що 17 травня 2012 року ОСОБА_4 (далі - Позичальник) звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, а саме грошових коштів, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву № б/н, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З вищевказаної анкети-заяви видно, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01 серпня 2013 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 28 років (а.с.37). Матеріалами справи встановлено, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 його місце проживання було зареєстроване за місцем постійного проживання спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . тому вважаються такими, що прийняли спадщину. Зі спадкової справи №174/2014 щодо майна померлого ОСОБА_4 , видно, що 24 лютого 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» направив претензію кредитора в порядку статті 1281 ЦК України, в якій просив повідомити банк чи заводилась спадкова справа після померлого боржника, включити кредиторські вимоги в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 12 454, 96 грн., повідомити про звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям померлого, та надати відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також про тих, хто вже прийняв спадщину. Інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не подавали. (а.с.156-168). 14 березня 2014 року Броварська районна державна нотаріальна контора повідомила банк, що 13.03.2014 року за претензією банку відкрита спадкова справа №174/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 161 зворот). 10 червня 2018 року ПАТ КБ «Приват Банк» повторно направив до Броварської районної державної нотаріальної контори претензію кредитора в порядку статті 1281 ЦК України. (а.с.44). 08 серпня 2018 року Броварська районна державна нотаріальна контора повідомила банк, що претензія кредитора надійшла 02 серпня 2018 року за № 1800 та долучена до спадкової справи №174/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 04 вересня 2019 року АТ КБ «Приват Банк» надіслав листи-претензії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких останніх повідомлено про борг ОСОБА_4 в розмірі 12 454, 96 грн., та запропоновано звернутись до будь-якого відділення банку міста для сплати заборгованості за договором (а.с.46-48). Згідно довідки Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за договором № б/н, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 , останньому надано кредитні картки: № НОМЕР_2 , із датою відкриття 13.09.2012, терміном дії 10/15, № НОМЕР_3 , із датою відкриття 17.05.2012, терміном дії 03/16, № НОМЕР_4 , із датою відкриття 17.05.2012, терміном дії 05/16 (а.с. 174). Із довідки Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_4 (договір № б/н), вбачається, що станом на 17.05.2012 року кредитний ліміт за кредитною карткою НОМЕР_3 встановлено у розмірі 4 000, 00 грн., 17.05.2012 року кредитний ліміт зменшено до 300,00 грн., 02.10.2012 року кредитний ліміт збільшено до 8 000, 00 грн., 29.10.2012 року кредитний ліміт збільшено до 8 500,00 грн., 20.04.2013 року кредитний ліміт збільшено до 12 500, 00 грн., 03.08.2019 року кредитний ліміт зменшено до 12;450, 00 грн., 31.10.2019 року кредитний ліміт зменшено до 0, 00 грн. (а.с. 175). Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату смерті позичальника, заборгованість перед банком за кредитним договором №б/н від 17.05.2012 року становить 12 454 грн. 96 коп., яка складається із: -12 166, 77 грн. - заборгованість за кредитом; -288, 19 грн. - заборгованість за відсотками. Положеннями статті 1281 ЦК України визначено, що кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги. Наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги. Так, з матеріалів спадкової справи встановлено, що позивач 13 березня 2014 року направив до нотаріуса претензію кредитора. 14 березня 2014 року Броварська державна нотаріальна контора повідомила банк, що 13 березня 2014 року за претензією банку відкрита спадкова справа №174/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . 10 червня 2018 року ПАТ КБ «Приват Банк» повторно направив до Броварської районної державної нотаріальної контори претензію кредитора в порядку ст.1281 ЦК України. Отже, достовірно встановлено, що позивачу уже станом на 14 лютого 2014 було відомо про смерть боржника, тому відповідно до положень частини 2 статті 1281 ЦК України, мав пред`явити вимоги спадкоємцям у строк до 14.08.2014 року. Як вбачається з матеріалів справи, даний позов пред`явлений Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» до суду 14.01.2020 року, тобто у строк понад 6 місяців від з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги. Отже судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову у зв`язку з пропуском 6 місячного строку пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитись враховуючи наступне. Визначені у статті 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними за своєю правовою природою та наслідками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін та відсутні поважні причини пропущення позовної давності. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/20081/15-ц. З матеріалів справи відомо, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Банк обґрунтовував свої вимоги тим, що між АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем укладений кредитний договір №б/н від 17 травня 2012 року, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 12 500 грн. З матеріалів справи відомо, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Банк обґрунтовував свої вимоги тим, що між АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем укладений договір №б/н від 17 травня 2012 року. Однак позичальник помер, та на момент смерті позичальника за кредитним договором існувала заборгованість, тому АТ КБ «ПриватБанк» направило на адресу районної державної нотаріальної контори лист, в якому просило довести до відома спадкоємців про їх обов`язкі, передбачені правилами статті 1282 ЦК України, і про результати повідомити банк. У зв`язку з наведеним банк просив стягнути з відповідачів 12 454.96 грн заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову банку, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивачу станом на 14.02.2014 року було відомо про смерть боржника, тому відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, мав пред`явити вимогу спадкоємцям у строк до 14.08.2022 року. Однак даний позов пред`явлений до суду 14.01.2020 року, тобто у строк понад 6 місяців від дня, коли вони дізнались або могли дізнатись про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає нормам цивільно матеріального законодваства. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), оскільки зі смерті позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентується статтями 1281 і 1282 ЦК України. Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не є тотожним поняттю «позовна давність». Так, у частині четвертій статті 1281 ЦК України визначено наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Іншими є правові наслідки, що передбачені у частині четвертій статті 267 ЦК України, за якою сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тобто у наданні судового захисту порушеному цивільному праву. ВС наголосив, що визначені у статті 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними за своєю правовою природою та наслідками строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін та відсутні поважні причини пропущення позовної давності. Так, колегія суддів не встановила підстави для відступу від зазначених правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанцій дійшов висновку про те, що банк пропустив строк пред`явлення вимоги до боржника. В оцінці доводів позивача про початок перебігу строків пред`явлення вимоги боржнику суд не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 688/353/15-ц (провадження № 61-14285св18), відповідно до якого саме дата прийняття спадщини спадкоємцями є початком перебігу позовної давності, оскільки з цієї дати настали одночасно обов`язкові умови для початку перебігу позовної давності, передбачені у частині першій статті 261 ЦК України: банку на цей момент вже могло бути відомо про порушення його права, а також він мав можливість отримати відомості про особу, яка його порушила. Таким чином, саме з моменту прийняття спадщини почався перебіг позовної давності у спірних правовідносинах. Суд першої інстанції не врахував, що АТ КБ «Приват Банк» звернулося до нотаріальної контори з листом-претензією 13 березня 2014 року на підставі чого 13 березня 2014 року відкрита спадкова справа №174/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 в зв`язку з чим обов`язок передбачений ст.1281 ЦК України, щодо пред`явлення вимог позивач виконав. Проте позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду із позовом про застосування, якого відповідачі просили у завах. Тому суд мав відмовити у задоволенні позову з цих підстав. Первісна позовна заява у цій справі до суду про стягнення заборгованості датована 14 січня 2020 року. Отже банк звернуся до суду з позовом після спливу позовної давності. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки пропуск строку позовної давності є самостійною підставою для відмови від позову. Враховуючи те, що місцевим судом було невірно застосовано підстави відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник