Постанова Київський апеляційний суд № 761/31159/19
від 31.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/31159/19 Головуючий у 1-й інст. - Осаулов А.А. Апеляційне провадження 22-ц/824/4428/2022 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Кулікова С.В., Заришняк Г.М. при секретарі Загородній С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Бурдюг Тетяни Вікторівни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №761/31159/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення суду від 30 березня 2021 року у справі №761/31159/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Посилалась на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» кошти трьох відсотків річних у розмірі - 30 600 грн 00 коп. та інфляційних втрат в сумі - 128 431 грн 08 коп., а всього - 159 031 грн 08 коп. за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання кредиту №007/14/OVERПК від 13.01.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Златобанк». Посилалась на те, що вона має проблеми із здоров`ям, перебуває у скрутному фінансовому становищі, з березня 2021 року є безробітною, постійного доходу не має. Крім того, просила врахувати, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2015 року у справі №761/6067/15-ц з неї було стягнуто заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 365 819 грн 50 коп., яка була погашена в рамках виконавчого провадження №59487302, яке 23.12.2019 року було закінчено. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів- задоволено частково. Розстрочено боржнику - ОСОБА_1 виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2021 року у цивільній справі №761/31159/19 про стягнення коштів в розмірі - 159 031 грн 08 коп. та судового збору у розмірі - 2 385 грн 00 коп. на період з 01.12.2021 року по 01.10.2022 року терміном на 10 місяців, а саме: -З 01.12.2021 року по 01.01.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп.; -З 01.01.2022 року по 01.02.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп.; -З 01.02.2022 року по 01.03.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп.; -З 01.03.2022 року по 01.04.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп.; -З 01.04.2022 року по 01.05.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп. -З 01.05.2022 року по 01.06.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп. -З 01.06.2022 року по 01.07.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп. -З 01.07.2022 року по 01.08.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп. -З 01.08.2022 року по 01.09.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп. -З 01.09.2022 року по 01.10.2022 року в сумі - 16 141 грн 61 коп. В задоволенні іншої частини заяви про розстрочення суми боргу, - відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, 22 грудня 2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Бурдюг Тетяна Вікторівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року у справі № 761/31159/19 про стягнення коштів в розмірі 159 031 грн 08 коп та судового збору у розмірі 2 385 грн. Посилається на те, що судом першої інстанції було задоволено заяву про відстрочення без наявності достатніх доводів та конкретних доказів наявності виняткових обставин, які б дозволяли розстрочити виконання рішення суду. Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що наявність ряду захворювань у ОСОБА_1 не свідчать про наявність саме тяжкого захворювання у неї, що є однією з законодавчо встановлених підстав для розстрочення виконання рішення суду. Посилається на те, що відсутність офіційного працевлаштування ОСОБА_1 не є підставою для розстрочення виконання рішення суду. Також, ОСОБА_1 не надано жодних інших доказів щодо своїх доходів, окрім довідки Пенсійного фонду України, які б свідчили про наявність чи відсутність інших доходів ОСОБА_1 . Крім того, посилається на те, що виконавче провадження № 66067114 по виконанню виконавчого листа №761/31159/19 виданого 12 липня 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердитк Капітал» 159 031 грн 08 коп. було відкрито ще 12 липня 2021 року , однак жодних дій спрямованих на добровільне виконання рішення суду боржником здійснено не було. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, представник позивача просить слухати справу у їх відсутності, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів, врахував матеріальний, сімейний стан заявника, ряд хронічних захворювань, що підтверджується довідкою №543 від 29 жовтня 2021 року. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного. Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 р. у справі №761/31159/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» кошти трьох відсотків річних у розмірі - 30 600 грн 00 коп. та інфляційних втрат в сумі - 128 431 грн 08 коп., а всього - 159 031 грн 08 коп., за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання кредиту №007/14/OVERПК від 13 січня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Златобанк». В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення коштів інфляційних втрат та пені у вигляді подвійної ставки НБУ, - відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» з ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 2 385 грн 00 коп. (а.с. 132-136) 12 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. відкрито виконавче провадження №66067114 з примусового виконання виконавчого листа №761/31159/19. (а.с.149). Згідно інформаційної довідки про виконавче провадження №66067114 12 липня 2021 року були винесені постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця, стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт майна боржника. (а.с.150-151). Згідно довідки від 29 вересня 2021 року інформація щодо ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з березня 2021 року відсутня. (а.с.152). ОСОБА_1 має проблеми із здоров`ям, ряд хронічних захворювань, що підтверджується довідкою №543 від 29 жовтня 2021 року. (а.с.153). На виконанні в приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. перебувало виконавче провадження №59487302 з примусового виконання виконавчого листа №761/6067/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал заборгованості в розмірі 365 819 грн 50 коп., яке 23 грудня 2019 року закінчено узв`язку з фактичним виконанням уповному обсязі рішення згідно виконавчого документа. Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Крім того, пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суд викладеними у постанові від 14 липня 2020 року у справі № 908/1884/19. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було задоволено заяву про відстрочення без наявності достатніх доводів та конкретних доказів наявності виняткових обставин, які б дозволяли розстрочити виконання рішення суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки довідкою № 543 від 29 жовтня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_1 має проблеми із здоров`ям та ряд хронічних захворювань. Твердження апеляційної скарги про те, що відсутність офіційного працевлаштування ОСОБА_1 не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки боржником надано довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 29 вересня 2021 року згідно якої інформація щодо ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з березня 2021 року відсутня. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Інших доводів в чому полягає незаконність постановленої ухвали суду апеляційна скарга не містить. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали. Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 379, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Бурдюг Тетяни Вікторівни - залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 09 червня 2022 року. Головуючий Судді