Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/4942/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/4942/22 Провадження № 33/4820/282/22 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Мартиненка В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бейлика М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Бейлика М.Б., поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2022 року, - в с т а н о в и в : Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 , 30.01.2022 року близько 19 год. 00 хв., перебуваючи у АДРЕСА_2 вчинив дрібне хуліганство, що виявилось у висловлюванні нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок. В поданій апеляційній скарзі адвокат Бейлик М.Б. просить постанову скасувати, а провадженні у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Вказує, що будь - яких звинувачень в тому, що ОСОБА_1 виражався нецензурно протокол не містить. Зазначає, що у протоколі свідки події відсутні, а тому пояснення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 була свідком події є безпідставними та такими, що не відповідає її первинним поясненням, тому будь - яких підстав допитувати даного свідка у суду не було. Крім того, як пояснила ОСОБА_2 . ОСОБА_3 являється її подругою, а тому до її показів слід ставитися критично, оскільки остання є зацікавленою особою. Звертає увагу, що в судовому засіданні представник потерпілої надала заяву, в якій вказувалося, що ОСОБА_2 не має претензій до ОСОБА_1 і суддя повідомив, що за таких обставин, він зможе обмежитися усним зауваженням, однак вони заперечили взагалі наявність події адміністративного правопорушення, однак суд визнав необхідним повторно викликати в судове засідання ОСОБА_2 . А тому, на думку апелянта у судді вже було упередження щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, без дослідження доказів у справі та навіть без допиту потерпілої. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Суд за власною ініціативою позбавлений можливості збирати та досліджувати докази у справі про адміністративне правопорушення. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, вчинила дрібне хуліганство яке за диспозицією цієї статті трактується як: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. У відповідності до положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається з постанови місцевого суду, приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, місцевий суд виходив з того, що досліджені судом докази, зокрема і протокол про адміністративне правопорушення, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Однак, на думку апеляційного суду, висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є необґрунтованим. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №389290 від 15.02.2022 вбачається, що у вказаний день близько 19 години ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Диспозицією ст. 173 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачено, що особа притягується до адміністративної відповідальності за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян. Разом з тим, до протоколу жодних доказів про порушення ОСОБА_1 громадського порядку не додано. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт спілкування зі своєю невісткою ОСОБА_2 , у вказаний вище час та місці, проте повідомив, що нецензурно до неї не виражався і громадський порядок не порушував. Потерпіла ОСОБА_2 в суді першої інстанції вказала, що дійсно у вечірній час 30.01.2022 по вул. Курчатова у м. Хмельницькому ОСОБА_1 розпочав з нею сварку, під час якої виражався образливими словами, при цьому погрожуючи. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що 30.01.2022 була очевидцем неправомірних дій свекра її подруги ОСОБА_2 , який на вулиці голосно нецензурно виражався по відношенню до потерпілої. Апеляційний суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3 , оскільки остання зацікавлена у результатах розгляду даної справи. Крім того, у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.4) та в своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що очевидцем події був її син. Таким чином, зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2022 року серії ВАВ №389290 ґрунтується лише на показах потерпілої ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що конфлікт хоч і стався на вулиці, однак, будь-яких доказів, які б вказували на посягання громадського порядку та спокою громадян, при вчиненні правопорушення, матеріали справи не містять. Наведене свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Таким чином, сукупність перевірених апеляційним судом доказів приводять до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не доведена. Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді - скасуванню, а провадження в справі - закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Бейлика М.Б., поданої в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 04 квітня 2022 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження в адміністративній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду В.М. Барчук