Постанова КАС ВС № 320/11945/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2022 року м. Київ справа № 320/11945/20 адміністративне провадження № К/9901/40703/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Мацедонської В. Е., суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В. розглянув у порядку письмового провадження як касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (суддя-доповідач Безименна Н. В., судді: Бєлова Л. В., Кучма А. Ю.), І. Суть спору У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області (далі - відповідач, Управління ДМС України в Чернігівській області), у якому просив: - визнати протиправними дії Управління ДМС України в Чернігівській області щодо прийняття рішення від 25 лютого 2020 року № 43-Д про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 , та скасувати це рішення; - зобов`язати Управління ДМС України в Чернігівській області повторно розглянути заяву громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про обмін посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 на підставі наявних в матеріалах справи документів, врахувавши мотивувальну частину судового рішення в даній справі; - зобов`язати Управління ДМС України в Чернігівській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 25 лютого 2020 року № 43-Д не дотримано порядку скасування дозволу на імміграцію та не було враховано наступних обставин: проживання на території України позивачем більше 9 років; народження у позивача дитини на території України, яка на цей час є неповнолітньою та має українське громадянство. ІІ. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення. ОСОБА_1 є громадянином Соціалістичної Республіки В`єтнам, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданого Посольством Соціалістичної Республіки В`єтнам в Україні 13 лютого 2009 року. У жовтні 2011 року позивач звернувся до управління ГІРФО УМВС України в Чернігівській області із заявою про надання йому дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки його дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України. На підтвердження вказаних обставин позивачем було надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане 03 вересня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, та довідку управління ГІРФО УМВС України в Чернігівській області про реєстрацію особи громадянином України від 05 жовтня 2011 року № 360. 27 грудня 2011 року управлінням ГІРФО УМВС України в Чернігівській області прийнято рішення № 6/5870 про надання дозволу на імміграцію в Україні на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 . 28 грудня 2011 року позивачу управлінням ГІРФО УМВС України в Чернігівській області було видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2011 року з безстроковим терміном дії. У лютому 2020 року відповідачем здійснено перевірку матеріалів справи щодо надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновком про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 , затвердженим начальником Управління ДМС України в Чернігівській області 25 лютого 2020 року, встановлено, що в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 (дитини) серії НОМЕР_3 , видане ВРАЦС Печерським районним управлінням юстиції у м. Києві від 03 вересня 2011 року, де у графі батько зазначено - ОСОБА_1 . Водночас, при здійсненні перевірки свідоцтва про народження засобами Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що у графі «відомості про батька» - зазначено ОСОБА_3 та у графі «підстава запису відомостей про батька» вказано, що батько внесений по заяві матері і Державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері). З метою підтвердження інформації, вказаної у свідоцтві про народження, 12 листопада 2018 року за № 7401.5.3-10522/74.2-18 УДМС України в Чернігівській області направлено запит до Відділу реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві про підтвердження факту видачі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03 вересня 2011 року на ім`я ОСОБА_2 , з обов`язковим зазначенням прізвища батька дитини. 06 грудня 2018 року за № 14422/1/7401-18 надійшла відповідь на вищевказаний запит до УДМС України в Чернігівській області з даними вказаними, такими ж що і в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. З огляду на вищевикладене, відповідачем зроблено висновок про те, що позивач не є батьком громадянина України - ОСОБА_2 . На підставі зазначеного висновку та згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» Управлінням ДМС України в Чернігівській області прийнято рішення від 25 лютого 2020 року № 42-Д про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 27 грудня 2011 року. У вказаному рішенні також зазначено, що посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2011 року скасована на підставі вимог підп. 1 п. 64 Порядку №

321. Не погоджуючись з правомірністю прийняття Управлінням ДМС України в Чернігівській області рішення про скасування дозволу на імміграцію, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління ДМС в Чернігівській області від 25 лютого 2020 року № 43-Д про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасування посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 09 червня 2021 року відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у задоволенні заяви Управління ДМС України у Чернігівській області про поновлення процесуального строку відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління ДМС України у Чернігівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року на електронну адресу відповідача було направлено засобами електронного поштового зв`язку із застосуванням ЕЦП 25 березня 2021 року, яке надійшло на електронну пошту відповідача цього ж дня о 15:20, що підтверджується супровідним листом про направлення та звітом про доставку. При цьому, зазначений лист містять відмітку про наявність вкладень - «Рішення по справі 320-11945-20. Суддя Балаклицький А.І..html.p7s», формат якого відповідає документам, засвідчених ЕЦП. Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, що відповідні файли, вкладені у електронну поштову кореспонденцію не відкривались чи були пошкоджені (акти про пошкодження, про відсутність вкладення, про неможливість відкриття), до суду надано не було, а тому вказані доводи заяви відхиляються судом, як не підтверджені належним чином. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач був достеменно обізнаний про наявність рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у даній справі ще 25 березня 2021 року, оскільки така інформація прямо зазначена у супровідному листі, з яким була направлена копія судового рішення, та яка була відображена належним чином у поштовому клієнті відповідача, однак з апеляційною скаргою звернувся лише 09 червня 2021 року. ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції 09 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління ДМС України у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ІV. Касаційне оскарження У касаційній скарзі Управління ДМС України у Чернігівській області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що ним не було пропущено строк звернення до суду, оскільки, як зазначає відповідач про наявність спірного рішення йому стало відомо 27 травня 2021 року з додатку до листа Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області від 27 травня 2021 року № 8010.6.1/41119-21. При цьому, відповідач стверджує, що електронні листи, направлені судом на електронну адресу управління, у зв`язку з пошкодженням та неможливістю відкриття доданих до них файлів не містили належної і придатної для ознайомлення копії судового рішення, що підтверджується матеріалами справи, а саме роздрукованими скріншотами електронної пошти Управління ДМС України у Чернігівській області. Управління ДМС України у Чернігівській області посилається на постанову Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі №404/4551/19, в якій зазначено, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Позивач відзив на касаційну скаргу не подавав, що не є перешкодою для перегляду ухвали суду апеляційної інстанції. V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За приписами ч. 1 ст. 295 КАС України установлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України). VІ. Висновки Верховного Суду Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. В силу положень ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем пропущено строк звернення до суду і відсутні підстави для його поновлення, оскільки Управлінням ДМС України у Чернігівській області не зазначено об`єктивних та поважних причин пропуску такого строку. Скаржник стверджує, що про наявність рішення суду першої інстанції від 17 березня 2021 року останній дізнався лише 27 травня 2021 року. Копію згаданого рішення, яке було направлено судом на електронну адресу Управління ДМС України у Чернігівській області 25 березня 2021 року та 26 березня 2021 року, відповідач не зміг отримати, у зв`язку з тим, що додані файли до цих листів не відкривалися. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. З матеріалів справи установлено, що 25 березня 2021 року Київським окружним адміністративним судом було направлено на офіційну електронну адресу Управління ДМС України у Чернігівській області лист з додатком (копія рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 320/11945/20). На прохання відповідача, у зв`язку з тим, що долучений файл до листа від 25 березня 2021 року не відкривається, 26 березня 2021 року Київським окружним адміністративним судом було повторно направлено на офіційну електронну адресу Управління ДМС України у Чернігівській області копію судового рішення від 17 березня 2021 року у справі № 320/11945/20. Проте, позивач стверджує, що файл з копією судового рішення не відкривається. Управління ДМС України в Чернігівській області отримало копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року лише 27 травня 2021 року як додаток до листа Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області від 27 травня 2021 року № 8010.6.1/41119-21. У касаційній скарзі скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 серпня 2020 року у справі № 404/4551/19. Так, у згаданій постанові Верховий Суд зауважив, що надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин. Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що приписами ч. 5 ст. 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня. Відповідно до частини шостої згаданої статті днем вручення судового рішення є: - день вручення судового рішення під розписку; - день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Частина одинадцята передбачає, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Відповідно до підп. 15.15 п. 15 ч. 1 розд. VІІ «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: суд вручає судові рішення в паперовій формі. Аналіз викладених вище приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Подібна за змістом правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 120/2583/21-а, від 18 вересня 2019 року у справі № 520/899/18. Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, дійшов передчасного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області задовольнити. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року скасувати Справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Судові витрати не розподіляються. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Е. Мацедонська Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова