Постанова 4857 № 140/8159/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/8159/21 пров. № А/857/23160/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (ухвалене головуючим суддею Сорокою Ю. Ю. об 11:23 год у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: 05.08.2021 ОСОБА_2 звернулася в суд із адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.05.2021 № 0000033/7.3-19 та № 0000034/7.3-19. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішення протиправно збільшено їй суму грошових зобов`язань за платежами - мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами, та податком на додану вартість, оскільки вона не мала умислу при митному оформленні автомобіля марки OPEL моделі INSIGNIA, VIN-код НОМЕР_1 , занижувати розмір митних платежів, не визначала митну вартість транспортного засобу, не подавала митному органу і не підписувала митну декларацію ІМ40ДЕ №UA205040/2018/028511 та додатки до неї, не була обізнана з документами, які на зазначений транспортний засіб оформляла литовська компанія. Крім того, експортна декларація MRN18LTLC0100EK10C927, яка врахована митним органом при проведенні перевірки, визнана недійсною Литовською митницею. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару позивачем надано декларанту - ТзОВ «Бразерс Плюс» документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару, що призвело до заниження митної вартості товару на суму 56194,47 грн та порушення вимог пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України. Звертає увагу, що експортна декларація Литовської Республіки від 08.10.2018 № 18TLC0100EK10C927 на момент ввезення придбаного позивачем транспортного засобу на митну територію України була чинна та ніким не скасовувалась, а тому зазначені в ній відомості, зокрема, щодо ціни товару, підлягали врахуванню при здійсненні митного оформлення такого товару. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за її відсутності. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника відповідача, проаналізувавши письмові докази у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу Волинської митниці Держмитслужби від 01.06.2021 №147 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання фізичною особою-громадянкою ОСОБА_3 вимог законодавства України з питань митної справи» проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства з питань державної митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару: «Автомобіль легковий, що був у використанні - марка «OPEL», модель «INSIGNIA SPORTS TOURER SW», кузов № НОМЕР_1 , за ЕМД від 10.10.2018 №UA205040/2018/028511, за результатами якої складено акт перевірки від 09.06.2021 №0014/7.3-19/09/ НОМЕР_2 . Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог статті 49, частини першої статті 51, пункту 2 частини другої статті 52, частини другої статті 53, частин першої, восьмої статті 257, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 279, пунктів 1, 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати мита на суму 5619,45 грн; підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 12362,78 грн. Такі висновки обґрунтовані тим, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару ОСОБА_3 надала декларанту ТзОВ «Бразерс Плюс» документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару. Так, за результатами опрацювання інформації, отриманої від митних органів Литовської Республіки, щодо перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару - автомобіль легковий, що був у використанні, марки «OPEL», моделі «INSIGNIA SPORTS TOURER SW», кузов № НОМЕР_1 , та копій документів, на підставі яких здійснювався експорт транспортного засобу з Литовської Республіки встановлено, що відомості щодо одержувача та вартості вищевказаного автомобіля у отриманих документах відрізняються від заявлених даних у митній декларації №UA205040/2018/028511 від 10.10.2018, оскільки в експортній декларації Литовської Республіки від 08.10.2018 №18TLC0100EK10C927 і у фактурі від 08.10.2018 №1442 зазначено відомості про вартість згаданого автомобіля 3800,00 Євро (122794,68 грн) і отримувача ОСОБА_4 АДРЕСА_1. Тоді як при ввезенні на митну територію України в митному режимі «імпорт», заявлена митна вартість даного автомобіля (МД типу ІМ40ДЕ № UA205040/2018/028511 від 10.10.2018) склала 2050 Євро (65827,81 грн), фактурна вартість згідно з фактурою від 08.10.2018 б/н - 1800,00 Євро (57800,03 грн), у фактурі, поданій до митного оформлення, зазначено отримувача ОСОБА_3 . Відправником товару в експортній декларації Литовської Республіки і у фактурі від 08.10.2018 №1442 зазначено - UAB «MATARAS» J.TUMO- VAIZGANTO 144-40 TAURAGE. Окрім того у копії сертифіката передачі та прийняття на транспортний засіб №586 від 08.10.2018, надісланої митними органами Литовської Республіки, вказано власника - ОСОБА_4 АДРЕСА_1, відправник - UAB «MATARAS» J.TUMO-VAIZGANTO 144-40 TAURAGE. Під час опрацювання та порівняння документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС за ЕМД типу ІМ40ДЕ №UA205040/2018/028511 від 10.10.2018 встановлено, що вартість автомобіля становить 3800 Євро (122022,28 грн) та є вищою, ніж зазначена в поданих до митного оформлення в Україні товарно-супровідних документах. Митним органом зазначено, що незважаючи на те, що згідно з копією експортної декларації Литовської Республіки від 08.10.2018 №18TLC0100EK10C927 отримувачем автомобіля визначено - ОСОБА_4 АДРЕСА_1, відправником - UAB «MATARAS» J.TUMO-VAIZGANTO 144-40 TAURAGE), автомобіль, який є об`єктом купівлі-продажу, однозначно ідентифіковано за ідентифікаційним номером кузова № НОМЕР_1 , який повністю збігається з номером кузова, вказаного в МД №UA205040/2018/028511 від 10.10.2018, оформленого позивачем. Співставленням відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Литовської Республіки, з відомостями, поданими до митного оформлення за МД від 10.10.2018 UA205040/2018/028511 встановлено, що характеристики транспортного засобу (марка, модель, об`єм двигуна, ідентифікаційний номер кузова) є ідентичними. Порівнянням хронології подій: дати фактур на продаж та купівлю даного автомобіля - 08.10.2018, дати копії експортної декларації Литовської Республіки - 08.10.2018, дати ввезення транспортного засобу на митну територію України - 09.10.2018, встановлено, що ці події відбулися одночасно. На підставі вказаного вище акта перевірки, Волинською митницею Держмитслужби винесено податкові повідомлення-рішення від 25.05.2021 №0000033/7.3-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності та громадянами, на загальну суму 7024, 31 грн, з якої за податковими зобов`язаннями - 5619,45 грн та за штрафними санкціями - 1404,86 грн; №0000034/7.3-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, на суму 15453,48 грн, з якої за податковими зобов`язаннями - 12362,78 грн та штрафними санкціями - 3090,70 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не доведено порушення позивачем законодавства з питань державної митної справи в частині повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товару - автомобіля, що був у використанні, марки OPEL, моделі «INSIGNIA SPORTS TOURER SW», кузов № НОМЕР_1 , а документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості позивача у порушенні митних правил та не доводять наявності у неї умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, в тому числі, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За приписами статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення. Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України). Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить, що підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати офіційна, документально підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав, зокрема, щодо вартості ввезених товарів. Така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Як встановлено з матеріалів справи, на митну територію України з Республіки Литва через пункт пропуску «Ковель» Волинської митниці ДФС ввезено легковий автомобіль марки «OPEL» моделі «INSIGNIA», номер кузова НОМЕР_1 , одержувачем якого зазначена ОСОБА_3 , а декларантом - ТзОВ «Бразерс Плюс». На підставі поданих декларантом документів митним органом було проведено митне оформлення товару за митною декларацією від 10.10.2018 №UA205040/2018/028511, виходячи із заявленої митної вартості товару в розмірі 65827,81 грн (2050 Євро). При цьому, згідно з поданою декларантом фактурою №б/н від 08.10.2018 вартість транспортного засобу становить 57800,03 грн (1800 Євро). Слід зазначити, що митну вартість імпортованого позивачем товару визначено за резервним методом(в розмірі 2050 Євро); до митної декларації позивачем подано всі документи, необхідні для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного нею для здійснення митного оформлення товару. Поряд із тим, отримана відповідачем від Литовської Республіки інформація, а саме: експортна митна декларація та фактура до неї, - стосуються інших зовнішньоекономічних відносин, в яких позивач не є стороною. Так, за експортною декларацією Литовської Республіки від 08.10.2018 №18TLC0100EK10C927 і фактурою від 08.10.20218 №1442 вартість автомобіля марки «OPEL», модель «INSIGNIA», кузов № НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2010, становить 3800,00 Євро (122794,68 грн). При цьому, отримувач ОСОБА_4 АДРЕСА_1 та відправник UAB «MATARAS» J.TUMO- VAIZGANTO 144-40 TAURAGE. Більше того, судом першої інстанції обґрунтовано було враховано, що експортна митна декларація Литовської Республіки від 08.10.2018 №18TLC0100EK10C927, на яку покликається Волинська митниця, анульована Литовською митницею, про що зроблений на ній запис у верхньому правому куті. Наведене свідчить про безпідставність тверджень митного органу про порушення ОСОБА_1 положень митного та податкового законодавства при імпорті товару. Колегією суддів також враховується, що під час митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості товару, що імортувався позивачем. Не містять й матеріали справи доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумніви у достовірності наданої інформації. Так, за наслідками перевірки позивача з питань дотримання вимог митного законодавства митний орган самостійно визначив митну вартість товару, що імпортувався позивачем, прийнявши за основу вартість ідентичного товару, який зазначений в експортній декларації, наданій Литовською Республікою. Поряд із тим жодних обґрунтувань щодо застосованого відповідачем методу визначення митної вартості товару акт перевірки не містить. Більше того, надані відповідачем на підтвердження своїх аргументів документи не містять офіційного перекладу з іноземної мови. При вирішенні спору судом першої інстанції також було враховано, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області у рішенні від 22.10.2021 у справі №163/1667/21 за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволено позов, скасовано постанову начальника Волинської митниці Гузя А. І. від 28.07.2021 у справі про порушення митних правил № 0289/20500/21 про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України, зазначивши, що оскільки експортна митна декларація Литовської Республіки від 08.10.2018 №18TLC0100EK10C927, анульована Литовською митницею, про що зроблений на ній запис у верхньому правому куті, а тому відомості, що зазначені в такій декларації не можуть бути покладені в обвинувачення для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства під час ввезення товару на митну територію України, що є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 140/8159/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 08.06.2022